Рішення

від 09.08.2007 по справі 21/10-07-290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/10-07-290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2007 р.Справа  № 21/10-07-290

За позовом: Закритого акціонерного товариства Компанії „Райз” (надалі –ЗАТ компанія „Райз”), м. Київ;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „імені Суворова”, Одеська область, Комінтернівський район, с. Любополь;

про стягнення 30 370 грн. 67 коп.

Господарський суд Одеської області у складі:            

судді   -                                                                       ЗЕЛЕНОВА Г.М.;

секретаря судового засідання  -                                      АНТОЩУК С.І.

за участю представників сторін:

від Позивача: Донцов Д.Ю. –представник ЗАТ компанія „Райз” –згідно довіреності від  27.12.2006 р. за № 649-07 UR у судових засіданнях, що відбулися 02.02.2007 р., 16.03.2007 р.;

від Відповідача: не з'явився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 16.01.2007 р. Позивач, ЗАТ компанія „Райз”, звернувся до господарського суду із заявою про стягнення з ТОВ “ім. Суворова” заборгованості у сумі   30 370 грн. 67 коп.                 (з якої основна заборгованість –22 397 грн. 20 коп.; 1 735 грн. 58 коп. розмір 14 відсотків за користування товарним кредитом; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань –895 грн. 89 коп.; збитки –4 551 грн. 72 коп.; відсотки за неправомірне користування коштами –790 грн.    28 коп.), що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору  поставки від 22.03.2006 р. за № 1580/29.

            Позивач позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

            Відповідач у судове засідання не з'являвся, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином,  відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим справа розглядається у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд встановив, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

22.03.2006 р. між Дочірнім підприємством „Райз –Агросервіс”, правонаступником якого є  ЗАТ компанія „Райз”, (Постачальник) та ТОВ „імені Суворова” (Покупець) укладено договір поставки від 22.03.2006 р. за № 1580/29 (надалі –договір), згідно умов якого в терміни, визначені договором, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю продукцію виробничо –технічного призначення (надалі –товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитором в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2., 2.1. –2.4. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (у тому числі тієї частині вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1-а), які є невід'ємною частиною договору. Вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціна договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Покупець проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2. договору, на банківський рахунок Постачальника. Термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку № 1 до договору.

Пунктами 2.6. –2.7. договору передбачено, що товар (його вартість (ціна), в т. ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визначається товарним кредитом. за користування товарним кредитом, Покупець зобов'язався сплатити на користь Постачальника проценти. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті  сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання –передачі0 послуг товарного кредитування.

Відповідно до п. 2.9., п. 2.9.2., п. 2.9.3, п. 2.9.4. договору розмір процентів, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом, встановлюється в залежності від термінів оплати Покупцем вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту і становлять, зокрема, у разі оплати до 01 вересня року, в якому отриманий товар – 10 відсотків річних від вартості, отриманого на умовах товарного кредиту; у разі оплати до 01 жовтня року, в якому отриманий товар –14 відсотків річних від вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту; у разі оплати Покупцем вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту, після 01 жовтня року, в якому отриманий товар, розмір процентів за користування товарним кредитом встановлюється на рівні 14 відсотків річних від вартості товару та збільшується на один процент за кожний повний або неповний місяць користування товарним кредитом.

Згідно додатку № 1 від 22.03.2006 р. до договору сторони визначили, що Покупець купує у Постачальника насіння кукурудзи „Глорія МВ”, загальною вартістю 5 600 грн. 00 коп. (оплата здійснюється авансом до 30.03.2006 р.).

Згідно додатку № 1 –а від 22.03.2006 р. до договору сторони визначили, що Покупець купує у Постачальника на умовах товарного кредиту: насіння кукурудзи „Глорія МВ” та „Дар 347 МВ”, загальною вартістю 22 397 грн. 80 коп., з урахуванням суми процентів за користування кредитом; строк постачання товару до 05.04.2006 р., строк нарахування процентів –148 днів (дата оплати відстрочених платежів –01.09.2006 р.); річна ставка відсотків –10 %.

На підставі довіреності від 29.03.2006 р. серії ЯКЦ за № 943513, виданої ТОВ “                          ім. Суворова” гр. Наконечної Н.С. на отримання товару від Позивачеві, Покупцем було отримано від Постачальника насіння на загальну суму 27 997 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ.

Проте, ТОВ “ім. Суворова” зобов'язання щодо сплати коштів за отриманий товар від Позивачеві не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22 397 грн. 20 коп.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним з основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання.  

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Відповідно до ст. ст. 265, 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі –продажу може бути передбачений продаж товар в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до п. 2.9.4. договору Позивач вимагає стягнути з Відповідача 14 відсотків за користування товарним кредитом, що складає 1 735 грн. 58 коп.

Пунктом 5 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.5. договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та після сплаті відсотків, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми.

Отже, Позивач вимагає стягнути з Відповідача відсотки за неправомірне користування коштами, які складають 790 грн. 28 коп.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, ЗАТ компанія „Райз” вимагає відповідно до п. 7.3. договору, за яким Покупець у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та /або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожний день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, стягнути з ТОВ „імені Суворова” пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 895 грн. 89 коп.

Разом із цим, Позивач вимагає стягнути з Відповідача збитки, завдані неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, які складають 4 551 грн. 72 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2006 р. порушено провадження у справі № 21/466-06-13897 про банкрутство ТОВ „Ім. Суворова”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 13.02.2007 р. - Акціонерний комерційний агропромисловий банк „Україна” (01025, м. Київ, пров. Рильський,10. Ідентифікаційний код 00039025) визнаний конкурсним кредитором до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ім. Суворова” (67586, Одеська область, Комінтернівський район, с. Любополь, вул. Суворова 54-а. Ідентифікаційний код 30480810) із грошовими вимогами у загальному розмірі 150 409 грн.78 коп.

Указаною ухвалою кредитора зобов'язано у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради чи Кабінету Міністрів (газети “Голос України” чи “Урядовий кур'єр”) оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Ім. Суворова” з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів.

Відповідно до п. 8.13. рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначивши це в ухвалі або протоколі судового засіданні. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2007 р. зупинено провадження у справі                         № 21/10-07-290 та повідомлено сторін про те, що у офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України  -  газеті „Урядовий кур'єр” зроблено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Ім. Суворова”.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заявами з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.  Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2007 р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника, ТОВ „Ім. Суворова”, по справі № 21/466-06-13897.

             21.06.2007 р. господарським судом Одеської області проведено попереднє засідання суду у справі № 21/466-06-13897 про банкрутство ТОВ „ім. Суворова” та затверджено реєстр грошових вимог кредиторів. Пунктом п'ятим  указаної ухвали зазначено,  що  вимоги кредиторів  відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2007 р. поновлено провадження у справі                               № 21/10-07-290.

Відповідно до п. 8.13. рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо позивач не звернувся у тридцятиденний  строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновляє позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом”.

Враховуючи те, що Позивач, ЗАТ компанія „Райз”, не звернувся у місячний строк з дня публікації до господарського суду з заявою про визнання кредитором до боржника ТОВ „ім. Суворова” по справі № 21/466-06-13897, господарський суд відмовляє ЗАТ компанія „Райз” у задоволенні позовних вимог по справі № 21/10-07-290.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на Позивача.

Керуючись частини 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства Компанії „Райз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „імені Суворова” про стягнення 30 370 грн. 67 коп. –відмовити.

2.  Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя