Рішення

від 15.02.2021 по справі 420/12211/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12211/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 00001395000, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, в якій просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року № 00001395000, прийняте Одеською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. З 01.10.2020 року по 07.10.2020 року інспекторами Одеської митниці Держмитслужби була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ТЕТІВА дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809. За результатами даної перевірки був складений Акт Одеської митниці Держмитслужби від 20 жовтня 2020 року № 38/7.10-19-10/42283444. В Акті за результатами перевірки зазначено, що на адресу Північної митниці Держмитслужби була направлена відповідь митної адміністрації Туркменістану стосовно ввезення товарів на митну територію України ТОВ ТЕТІВА за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809. Співставлення відомостей, зазначених в експортних деклараціях, та відомостей зазначених в митних деклараціях, привели нібито відповідача до висновку про те, що фактурна вартість товару, що заявлена позивачем при імпорті, є меншою, ніж вартість товару, що вказана в експортних деклараціях. На підставі викладеного, відповідачем здійснений висновок про те, що митне оформлення товару Готові текстильні вироби за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809, який надійшов на адресу ТОВ ТЕТІВА здійснено з порушенням пункту 2 частини 2 ст.52 МКУ на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, що призвело до сплати митних платежів у неповному обсязі. Згідно висновку Акту документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ ТЕТІВА вимог пункту 2 частини 2 ст.52 МКУ та пункту 190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1977350,18 грн. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року № 00001395000, яким позивачу ТОВ ТЕТІВА збільшено суму грошового зобов`язання на 2471687,73 грн. серед яких 1977350,18 грн. - сума податкового зобов`язання, та 494337,55 грн. - сума штрафних санкцій. Позивач не погоджується з доводами та висновками Акту перевірки щодо невірного визначення бази оподаткування (що становить митну вартість товару та зазначена в митних деклараціях), на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року № 00001395000, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не відповідають нормам митного законодавства України, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 00001395000 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що митне оформлення товарів за МД від 02.05.2019 № UА100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA 100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809 здійснено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом 400 - товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія) . Для підтвердження заявленої країни походження та у якості підстави для застосування преференції по сплаті ввізного мита до товару готові текстильні вироби за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6302600000 (ставка ввізного мита 12 %) надані сертифікати форми СТ-1 від 20.11.2019 № TMUA 97957147, від 17.04.2019 № TMUA 97952443, від 03.10.2019 № TMUA 97956167, від 31.01.2019 № TMUA 07951790, які зазначені у графі 44 за кодом документу 7006 у МД від 02.05.2019 № UА100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809. Код 06 у графі Спосіб платежу (графа 47 МД) митної декларації визначає суму податку, що нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Суми ввізного мита, що нараховані умовно, які задекларовані ТОВ ТЕТІВА за МД від 02.05.2019 № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UА100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809 відображено у додатку 2 Розрахунок податкових зобов`язань ТОВ ТЕТІВА (код ЄДРПОУ 42283444), які виникли внаслідок порушення пункту 2 частини 2 статті 52, у частині повноти декларування ТОВ ТЕТІВА фактурної вартості товарів, за окремими митними деклараціями . Перевіркою встановлено, що митне оформлення товару Готові текстильні вироби за МД від 02.05.2019 № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809, який надійшов на адресу TOB ТЕТІВА (код ЄДРПОУ 42283444) здійснено з порушенням пункту 2 частини другої статті 52 МКУ на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, що призвело до сплати митних платежів у неповному обсязі. Під час проведення перевірки, при визначенні митної вартості товару Готові текстильні вироби , який був ввезений на митну територію України за МД від 02.05.2019 № UА100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809, за основу приймалась вартість товарів у країні експорту на підставі документів, які надійшли від митних органів адміністрації Туркменістану, що відповідає нормам Митного і Податкового кодексів України та загальноприйнятим міжнародним нормам, які базуються на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів адміністрації Туркменістану, відомостей, що зазначені в МД від 02.05.2019 № UА100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809, Одеська митниця Держмитслужби під час перевірки ТОВ ТЕТІВА через порушення пункту 2 частини другої статті 52, на підставі статті 55 МКУ, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МКУ під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску прийнято рішення про коригування митної вартості товару готові текстильні вироби , у розмірі 14270705,27 грн. Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ ТЕТІВА податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1977350,18 грн.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наказу Одеської митниці Держмитслужби від 18.09.2020 року № 333, співробітники Одеської митниці Держмитслужби у період з 01.10.2020 року по 07.10.2020 року провели документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809.

За результатами цієї перевірки 20.10.2020 року Одеська митниця Держмитслужби склала акт № 38/7.10-19-10/42283444 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА , код ЄДРПОУ 42283444, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за МД від 02.05.2019 № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 № UA100040/2020/180809 .

В акті перевірки від 20.10.2020 року № 38/7.10-19-10/42283444 встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1977350,18 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що митне оформлення товару Готові текстильні вироби за митними деклараціями від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809, який надійшов на адресу позивача, з урахуванням отриманої інформації від митних органів адміністрації Туркменістану здійснено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, що призвело до сплати митних платежів у неповному обсязі.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА на підставі акту перевірки від 20.10.2020 року № 38/7.10-19-10/42283444 відповідно до зазначених порушень Одеська митниця Держмитслужби прийняла податкове повідомлення-рішення:

- від 03.11.2020 року № 00001395000, яким позивачеві за порушення п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2471687,73 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 1977350,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 494337,55 грн.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Під час розгляду справи суд встановив, що 26.02.2019 року ТОВ ТЕТІВА (Покупець) уклало з юридичною особою - нерезидентом ТОВ ALL TEX TRADE , Киргизька Республіка (Продавець) контракт № 26/02-19, відповідно до умов якого позивач купує товар в асортименті за ціною та в кількості згідно з додатками до цього контракту.

У період 2019-2020 роки на адресу ТОВ ТЕТІВА на виконання умов контракту від 26.02.2019 року № 26/02-19 на територію України на умовах СРТ Одеса (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010) було поставлено партії товару: готові текстильні вироби, білизна кухонна або туалетна бавовняна з махрових тканин: гладко фарбовані та жакардові махрові (рушники, серветки, простирадла купальні) різних розмірів, різних відтінків, упаковані в мішки; країна виробництва - Туркменістан, виробник - Ашхабадський Текстильний Комплекс.

Митне оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару (код згідно УКТЗЕД 6302600000) було здійснено за наступними митними деклараціями: 1. МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517. Вага нетто товару - 10728 кг, загальна митна вартість - 42912,00 доларів США; 2. МД від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568. Вага нетто товару - 11200 кг, загальна митна вартість - 44800,00 доларів США; 3. МД від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874. Вага нетто товару - 11240 кг, загальна митна вартість - 44960,00 доларів США; 4. МД від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809. Вага нетто товару - 10910 кг, загальна митна вартість - 43640,00 доларів США.

З урахуванням зазначеного, за даними митними деклараціями вартість товару (готові текстильні вироби, білизна кухонна або туалетна бавовняна з махрових тканин: гладко фарбовані та жакардові махрові (рушники, серветки, простирадла купальні) різних розмірів, різних відтінків, упаковані в мішки; країна виробництва - Туркменістан, виробник - Ашхабадський Текстильний Комплекс), що поставляється на територію України на умовах СРТ Одеса (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010) становить 4 долари США за 1 кг товару.

Суд встановив, що вказані митні декларації (від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809) були прийняті до декларування Київською митницею без жодних зауважень або коригування митної вартості та товар був випущений у вільний обіг.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В акті перевірки від 20.10.2020 року № 38/7.10-19-10/42283444 зазначено, що на адресу Північної митниці Держмитслужби була направлена відповідь митної адміністрації Туркменістану стосовно ввезення товарів на митну територію України ТОВ ТЕТІВА за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року №UA100040/2020/180809. Співставлення відомостей, зазначених в експортних деклараціях, та відомостей, зазначених в митних деклараціях, привели відповідача до висновку про те, що фактурна вартість товару, що заявлена позивачем при імпорті, є меншою, ніж вартість товару, що вказана в експортних деклараціях, а саме: 1) Фактурна вартість товару, яка задекларована за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, становить - 42912,00 доларів США (1136856,33 грн.), що не відповідає даним графи 22 експортної декларації від 18.04.2019 року № 07218/180419/0002085 - 488124,00 ТМТ (туркменських манатів) (3694782,86 грн., ТМТ на день митного оформлення 7,569353 грн.) ; 2) Фактурна вартість товару, яка задекларована за МД від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, становить - 44800,00 доларів США (1099304,1 грн.), що не відповідає даним графи 22 експортної декларації від 03.10.2019 року № 07218/031019/0006701 - 509600,00 ТМТ (туркменських манатів) (3523152,21 грн., ТМТ на день митного оформлення 6,913564 грн.) ; 3) Фактурна вартість товару, яка задекларована за МД від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, становить - 44960,00 доларів США (1077793,53 грн.), що не відповідає даним графи 22 експортної декларації від 20.11.2019 року № 07218/201119/0007910 - 511420,00 ТМТ (туркменських манатів) (3502829,12 грн., ТМТ на день митного оформлення 6,849222 грн.) ; 4) Фактурна вартість товару, яка задекларована за МД від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809, становить - 43640,00 доларів США (1070000,43 грн.), що не відповідає даним графи 22 експортної декларації від 11.02.2020 року № 07218/010220/0000952 - 496405,00 ТМТ (туркменських манатів) (3549941,08 грн., ТМТ на день митного оформлення 7,1513 грн.) .

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару (готові текстильні вироби, білизна кухонна або туалетна бавовняна з махрових тканин: гладко фарбовані та жакардові махрові (рушники, серветки, простирадла купальні) різних розмірів, різних відтінків, упаковані в мішки; країна виробництва - Туркменістан, виробник - Ашхабадський Текстильний Комплекс) за МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року №UA100040/2020/180809 Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА надало до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: копію контракту, копію додатку до контракту, пакувальний лист, товарно-транспортний документ (CMR), інвойс від постачальника із зазначенням вартості товару у доларах США, платіжні доручення про оплату.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА митну вартість товару визначило за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, яка міститься в митних деклараціях та визначена в якості бази оподаткування, що відповідає сумам, які були фактично сплачені позивачем за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки взаємних розрахунків з ТОВ ALL TEX TRADE (Киргизька Республіка).

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування,

З матеріалів справи вбачається, що за товар, поставка якого була оформлена МД від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517 (інвойс № 468 від 17.04.2019 року), на загальну суму 42912,00 доларів США сплачено позивачем 13.03.2019 року - 4480,00 доларів США, 06.05.2019 року - 36432,00 доларів США; за товар, поставка якого була оформлена МД від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568 (інвойс № 1033 від 03.10.2019 року), на загальну суму 44800,00 доларів США сплачено позивачем 13.09.2019 року - 14000,00 доларів США, 02.10.2019 року - 8000,00 доларів США, 17.10.2019 року - 21680,00 доларів США; за товар, поставка якого була оформлена МД від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874 (інвойс № 1186 від 20.11.2019 року), на загальну суму 44960,00 доларів США сплачено позивачем 20.11.2019 року - 20000,00 доларів США, 26.11.2019 року - 19912,00 доларів США; за товар, поставка якого була оформлена МД від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809 (інвойс № 83 від 31.01.2020 року), на загальну суму 43640,00 доларів США сплачено позивачем 29.01.2020 року - 22400,00 доларів США, 10.02.2020 року - 17776,20 доларів США. Сума заборгованості ТОВ ТЕТІВА перед постачальником ТОВ ALL TEX TRADE за вказаними поставками становить 11631,80 доларів США, про що зазначено в Акті звірки взаємних розрахунків між ТОВ ТЕТІВА та ТОВ ALL TEX TRADE (Киргизька Республіка).

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що вказані відомості, які підтверджені обома сторонами зовнішньоекономічного контракту, обґрунтовують той факт, що ТОВ ТЕТІВА правильно відповідно до положень ст.49 Митного кодексу України визначило митну вартість товару, яка зазначена в митних деклараціях від 02.05.2019 року № UA100130/2019/221517, від 15.10.2019 року № UA100130/2019/225568, від 02.12.2019 року № UA100130/2019/226874, від 11.02.2020 року № UA100040/2020/180809.

Суд також враховує, як вказує позивач, що на момент подання митних декларацій та документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів до Київської митниці у митного органу не виникло сумнівів або потреби в уточненні відомостей щодо кількісних, якісних або вартісних характеристик товару, як і не виникло необхідності щодо додаткового підтвердження декларантом всіх складових митної вартості товару.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що підлягала сплаті та/або була сплачена за цей товар.

Відповідач на підтвердження своїх доводів про наявність розбіжностей в вартості поставленого позивачем товару, що була заявлена при декларуванні, та розрахована митницею за експортними деклараціями, не надав до суду належних та допустимих доказів, як і не зазначив, на якій підставі відомості, що містяться в експортних деклараціях, визнаються як достовірні та мають перевагу над відомостями, що містяться в документах, поданих декларантом для митного оформлення товару.

Позивач зазначає, що в експортних деклараціях сума товару зазначена виключно в національній валюті Туркменістану - ТМТ, манатах. Розрахунок конвертації зазначеної суми в гривневий еквівалент відповідач здійснював, виходячи з офіційного курсу ТМТ до гривні. При цьому, відповідачем не прийнято до уваги особливості валютного ринку Туркменістану, який обумовлений тим, що в країні з початку 2016 року заборонений готівковий обмін валюти, а тому на чорному ринку вартість долара США більше, ніж в 5 разів перевищує офіційний, що підтверджується інформацією з інтернет-ресурсів. Такі розбіжності між офіційним курсом валюти Туркменістану та реальним, який використовується для розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, спричинило невідповідність сум, які вказані в документах, що подаються до державних органів Туркменістану суб`єктами господарської діяльності, та реальних фактичних сум, які становлять вартість товару, що поставляється з Туркменістану.

Суд погоджується з позивачем, що на доведення своєї позиції з-приводу розміру митної вартості товару відповідач не провів жодних належних дій щодо перевірки достовірності даної вартості товару, зазначеної декларантом у митних деклараціях, з визначенням середньої ринкової вартості аналогічного товару, що поставляється з тієї ж країни постачальника (Туркменістан) на ідентичних умовах в Україну.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару не була спростована відповідачем, так як в поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що відповідачем передчасно здійснений висновок про невірність визначення позивачем бази оподаткування в якості митної вартості товару, зазначеної в імпортних деклараціях, оскільки не спростовано належними та достовірними доказами, а також аргументованими доводами, що розмір вартості товару, заявлений позивачем до декларування, який вказаний у митних деклараціях та відповідних супровідних документах, здійснений на підставі документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, що могло призвести до сплати митних платежів у неповному обсязі.

Згідно з п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Таким чином, в даному випадку висновки Одеської митниці Держмитслужби про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Тому, вказані обставини спростовують доводи відповідача про наявність підстав для збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ на суму 1977350,18 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, податкове повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 00001395000 є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА (вул. Канатна, 90, м. Одеса, 65039, ідентифікаційний код 42283444) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 43333459) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 00001395000 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 03.11.2020 року № 00001395000.

3. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕТІВА (код ЄДРПОУ 42283444) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 21020,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко