Постанова

від 15.02.2021 по справі 420/5059/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5059/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Супервей Трейд" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

15 червня 2020 року приватне підприємство "Супервей Трейд" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року № 0290905004 на суму 76 306,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Супервей Трейд" зазначило, що ним своєчасно направлялись всі податкові накладні, а затримка їх реєстрації сталася через неприйняття контролюючим органом податкових накладних, з помилковим посиланням на відсутність укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що ПП "Супервей Трейд" не здійснило жодного намагання для вирішення проблем щодо технічних помилок відносно дії договору визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року адміністративний позов ПП "Супервей Трейд" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року № 0290905004.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, а рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не прийнято до уваги доводи відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Супервей Трейд" зареєстровано в ЄДРПОУ з 07.07.2010 року. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля одягом і взуттям (код КВЕД 46.42).

12 листопада 2019 року відповідачем проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП Супервей Трейд за період серпень 2019 рік, за результатами якої складено акт № 1027/15-32-50-04/37170033.

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації податкових накладних:

- № 125 від 30.08.2019 року - дата реєстрації 04.10.2019 року (19 днів прострочення);

- № 271 від 31.08.2019 року - дата реєстрації 11.10.2019 року (26 днів прострочення);

- № 124 від 30.08.2019 року - дата реєстрації 04.10.2019 року (19 днів прострочення);

на загальну суму ПДВ 381 533,33 грн, із порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів (а.с.34-35).

23 грудня 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0290905004, яким до позивача, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України , застосовано штраф у розмірі 76 306,67 грн (а.с.36).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПП Супервей Трейд на час направлення для реєстрації спірних податкових накладних був суб`єктом електронного документообігу на підставі заяви про приєднання від 13.11.2019 року №1 до договору від 10.09.2019 року, що спростовує наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Судова колегія, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

За приписами п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 року у справі №160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі, якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

З огляду на викладене, платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, виписав податкові накладні: 30.08.2019 року за №124 та №125, 31.08.2019 року за №271, які з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, були направлені на реєстрацію до контролюючого органу.

Як зазначає позивач, він засобами телекомунікаційного зв`язку своєчасно надав в електронному вигляді до ДФС України дані податкові накладні, але своєчасно не отримав квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.

З огляду на квитанції про прийняття зазначених податкових накладних в них вказана тільки дата доставлення документу до центрального рівня Державної податкової служби України. При цьому дата надходження документа від позивача відсутня.

На вимогу суду першої інстанції відповідач не надав відповідні докази про дату надходження спірних податкових накладних від позивача, а отже не довів факт пропуску позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних, та відповідно правомірності винесеного ним рішення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що протягом липня-жовтня 2019 року позивач надавав контролюючому органу податкову звітність та ПН, але отримував відповідь про відсутність укладеного Договору з позивачем, що не відповідає дійсності.

Те, що договір про визнання електронних документів у період серпень - жовтень 2019 року був чинний, підтверджує лист ГУ ДПС в Одеській області від 11.03.2020 року № 4718/К/15-32-06-03-16 від 11.03.2020 року (а.с.40-41).

Апелянт, посилаючись на приписи ст. 42-1 Податкового кодексу України, зазначає що у зв`язку з тим, що позивач не здійснював жодного намагання для вирішення проблеми щодо технічних помилок відносно договору, то це, як наслідок, призвело до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності.

Щодо таких доводів апелянта, судова колегія зазначає наступне.

За приписами п.42-1.7 ст.42-1 ПК України, у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. (п.42-1.8 ст.42-1 ПК України).

Відповідно до п.42-1.9 ст.42-1 ПК України, технічний адміністратор зобов`язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов`язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Згідно з п.42-1.10 ст.42-1 ПК України, у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.

Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов`язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету (п.42-1.11 ст.42-1 ПК України).

З наведеного вбачається, що саме податковий орган, отримавши інформацію щодо виникнення технічної помилки повинен вчинити дії задля її усунення.

Враховуючи викладене, доводи апелянта щодо бездіяльності позивача стосовно вирішення технічної помилки, яка виникла під час вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних, є необґрунтованими.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про усунення технічної помилки у паперовому вигляді, направивши її на адресу Головного управління ДПС в Одеській області саме тому, що подання електронних документів виявилось неможливим з підстав так і не встановлених саме відповідачем.

Визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства при наявності протиправних дій суб`єкта господарювання, націлених на вчинення такого порушення.

Відсутність вини унеможливлює притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Отже, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків (в даному випадку невчасна реєстрація податкових накладних) не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.12.2019 року № 0290905004.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 18 червня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко