ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 260/713/20 пров. № А/857/11788/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, прийняте суддею Ващилін Р.О. у місті Ужгороді, повний текст складений 27.08.2020 року у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області про застосування заходів реагування,-
встановив:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося з адміністративним позовом до Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 90640, Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси, буд. 95, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що станом на день розгляду адміністративної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач в повному обсязі не усунув. Більше того, з їх характеру вбачається, що такі є значними, стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі навчального закладу, значною мірою впливають на безпеку роботи школи, школярів, вчителів та співробітників, на ризик виникнення надзвичайної ситуації, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, як неконтрольованого процесу, перешкоджають завчасному виявленню пожежі, оперативній евакуації людей на її ранній стадії, а тому становлять реальну загрозу їх життю та здоров`ю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Квасівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що всупереч ст. 46, 48 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.55 Кодексу цивільного захисту України суд першої інстанції не залучив до участі у справі у якості співвідповідача засновника Квасівської загальноосвітньої школи - відділ освіти Рахівської районної державної адміністрації, на якого чинним законодавством покладено забезпечення пожежної безпеки навчального закладу.
Також, суд першої інстанції не повідомив Квасівську загальноосвітню школу, як відповідача по справі, про місце, дату і час судового засідання. Таким чином, розглянувши справу без участі відповідача, явка якого була визнана судом обов`язковою, суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права, а також позбавив відповідача можливості надати суду докази часткового усунення виявлених порушень.
При цьому, позивачем не доведено, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.
Також, судом не враховано, що в процесі розгляду справи відповідачем усунуто значну частину порушень, а порушення, які залишилися неусунутими, перебувають в процесі усунення та стосуються різних об`єктів нерухомості, що належать відповідачу і при цьому не несуть реальну загрозу життю та здоров`ю людей.
Зазначає, що порушення №3 (сходові марші і площадки не відповідають вимогам, що є порушенням п.2.29 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні) не може бути усунуто, оскільки для його усунення необхідно взагалі знести існуючу будівлю, яка була зведена до введення нормативно-правових актів, на які посилається позивач.
Вказує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення застосовано норми права (ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ), які не можуть застосовуватись у даних правовідносинах.
Позивачем не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення усунення виявлених порушень, зокрема, позивачем не видано відповідачу припис про усунення виявлених порушень, не встановлено строки для їх усунення та фактично позбавлено відповідача можливості оскаржити припис або виконати його у передбачені строки.
Також суд першої інстанції не врахував, що при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту нагляду суб`єктом владних повноважень і судом має враховуватись принцип співмірності між обраним заходом реагування, а також, між тими порушеннями, які виникли, та тими, які залишились неусунутими під час розгляду справи, а також дотримуватись справедливий баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на підставі наказу Про проведення позапланових перевірок від 11.12.2019 №353, доручення Прем`єр Міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23) та посвідчення про проведення перевірки №34 від 10.01.2020 у період з 30 січня 2020 року по 31 січня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, розташованою за адресою: 90640, Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси, буд. 95 (далі Квасівська ЗОШ) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами проведеного заходу державного нагляду складено акт №33 від 31 січня 2020 року, відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:
1) не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту (протигази, респіратори), чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
2) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виявлення аварії, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
3) техногенну безпеку на об`єкті не забезпечено, а саме не проведено навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях, чим порушено п. 2 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки;
4) будівлю не забезпечено внутрішнім протипожежним водопостачанням, що є порушенням пп. 1 п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
5) на вікнах приміщень, де перебувають люди, грати не розкриваються, що є порушенням п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
6) відсутні евакуаційні виходи з усіх корпусів, чим порушено п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
7) у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, одночасно розміщено (перебуває) більше 50 осіб, що є порушенням п. 2.26 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
8) сходові марші і площадки не відповідають вимогам, що є порушенням п. 2.29 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
9) сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що є порушенням п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
10) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою скрутки, чим порушено п. 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
11) відсутній блискавкозахист будівлі відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;
12) пічне опалення експлуатується з порушенням вимог, що є порушенням п. 2.8 глави 2 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
13) будинки, приміщення та споруди системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту не обладнано.
Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини четвертої статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно з частиною другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Як підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення планової перевірки дотримання Квасівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області виявлено 13 порушень, наявність яких відповідачем не спростована.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції Відділ освіти Рахівської районної державної адміністрації надіслав до суду листа, в якому повідомив, що відповідачем було враховано та на 91% усунуто недоліки, встановлені за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду.
Так, з 10 по 11 червня 2020 року Рахівським районним відділом Управління ДСНС України у Закарпатській області було проведено позаплановий захід на території Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт № 133 від 11.06.2020 року.
Відповідно до зазначеного акту, під час проведення такого заходу повторно були виявлено наступні порушення законодавства:
1) будівлю не забезпечено внутрішнім протипожежним водопостачанням, що є порушенням п. 2.2 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
2) відсутні евакуаційні виходи з усіх корпусів, чим порушено п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
3) сходові марші і площадки не відповідають вимогам, що є порушенням п. 2.29 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
4) сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що є порушенням п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
5) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою скрутки, чим порушено п. 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
6) відсутній блискавкозахист будівлі відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;
7) приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .
Слід зазначити, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Так, виявлені в ході перевірки порушення у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, школярів та працівників школи, гарантованому рівню безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта відповідно до вимог протипожежних норм та техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, їх ліквідації, евакуації людей та їх захисту.
Таким чином, на час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, надано не було.
При цьому, акт від 19.11.2020 № 255, складений Рахівським районним відділом Управління ДСНС України у Закарпатській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду, згідно з яким порушення, виявлені перевіркою, усунуті за винятком невідповідності вимогам сходових маршів та площадки у головному корпусі, суд не бере до уваги, оскільки такий наданий відповідачем після винесення оскаржуваного рішення.
Водночас, у вказаному акті відсутня інформація про те, що такий захід проводився саме з приводу перевірки факту усунення відповідачем порушень, виявлених 31 січня 2020 року, та які слугували підставою звернення до суду із цим позовом.
При цьому, акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами, які можуть підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 16 вересня 2020 року в справі № 816/4755/15 та від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що застосований захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
При цьому такий захід має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Покликання відповідача на неналежне повідомлення його судом про місце, дату і час судового засідання, суд вважає безпідставними з огляду на наявність в матеріалах справи звіту про доставку відповідачу ухвали суду про відкладення розгляду справи на 26 серпня 2020 року на 09.30 год.
З приводу незалучення до розгляду справи відділу освіти Рахівської районної державної адміністрації в якості співвідповідача, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 48 КАС України залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача, а можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено.
При цьому, суд зазначає, що відповідач Квасівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області згідно з її статутом є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер, відтак, є окремою одиницею та належним відповідачем.
Покликання відповідача на застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права (ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ), які не можуть застосовуватись у даних правовідносинах, є безпідставними, оскільки вказані норми встановлюють загальні вимоги до пожежної безпеки.
Щодо доводів відповідача про невжиття позивачем усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення усунення виявлених порушень, зокрема, невидання позивачем припису про усунення виявлених порушень та невстановлення відповідачу строку для їх усунення, суд вважає необґрунтованими, оскільки, з урахуванням частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності акт, складений за результатами здійснення позапланового заходу щодо перевірки виконання суб`єктом господарювання припису, є самостійною підставою для звернення до адміністративного суду у разі наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
При цьому, судом першої інстанції при обранні заходу реагування враховано принцип співмірності між правом на освіту і загрозою життю та здоров`ю людей, оскільки неусунуті порушення стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі навчального закладу та значною мірою впливають на безпеку роботи школи.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи навчального закладу до повного усунення порушень.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що неналежним є спосіб усунення порушень, викладений у вимогах позивача та зазначений судом у рішенні, а саме опечатування входу та відключення від джерел електроживлення, що створює пряму перешкоду для усунення виявлених під час перевірки порушень, оскільки за відсутності доступу до приміщень та відсутності енергоживлення відповідач не зможе виконати роботи із усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції з урахуванням вищевикладеного обґрунтування.
Керуючись ст.ст 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №260/713/20 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Квасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області, розташованої за адресою: 90640, Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси, 95 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №260/713/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 15.02.2021 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2021 |
Оприлюднено | 17.02.2021 |
Номер документу | 94873223 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні