Ухвала

від 12.02.2021 по справі 757/7632/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7632/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62020100000000973 від 08.05.2020 про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62020100000000973 від 08.05.2020 про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках у ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК 'УКРГАЗБАНК'.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

12 лютого 2020 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000973 від 08.05.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У клопотанні вказує, що ОСОБА_4 , головою правління Асоціації "Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців" ОСОБА_5 , та іншими підконтрольними ним особами, запроваджено протиправний фінансовий механізм, направлений на заволодіння, шляхом обману та зловживання довірою корпоративними правами, майном, банківськими рахунками, грошовими коштами, суб`єктів господарської діяльності, задля їх подальшого незаконного привласнення, з послідуючою легалізацією шляхом виведення через системи електронних платежів, інвестування в підконтрольний легальний бізнес.

З цією метою, учасники злочинної групи прикриваючись діяльністю Асоціації "Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців", під приводом надання обіцянок «фінансової, грошової допомоги», «грошової винагороди», «додаткового джерела доходів», проекту «фінансування», проекту «грамотного бухгалтерського, юридичного супроводу», залучають суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки (в тому числі представників фермерських господарств), які мають у власності або на праві оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

В свою чергу, за надання так званої «грошової допомоги» залучені суб`єкти господарської діяльності зобов`язані надати у користування ОСОБА_4 , голові правління Асоціації "Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців" ОСОБА_5 та іншим підконтрольним ним особам, документи щодо володіння (користування) земельними ділянками, статутні документи, з можливістю їх перереєстрації, та зобов`язані відкрити банківські рахунки в заздалегідь визначених банківських установах, з подальшою передачею ключів доступу до електронних банківських рахунків та податкової звітності.

В подальшому, шляхом незаконних операцій з використанням електронно обчислювальної техніки та шляхом внесення до офіційних документів юридичних осіб неправдивих відомостей формуються штучні та фіктивні фінансово господарські операції, з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, і мінімізації сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Допитані представники ФГ «Рубін Дворецької», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомили, що на вимогу ОСОБА_5 , останні були вимушені відкрити рахунки в ряді банківських установах.

Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи від імені ФГ « ОСОБА_8 » без відома ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відкрили рахунки в:

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК 'УКРГАЗБАНК' (Код банку (МФО): НОМЕР_1 од за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 (Українська гривня).

Електронні ключі доступу до вказаних банківських рахунків та електронної податкової звітності ОСОБА_7 під впливом обману та зловживанням її довірою була вимушена передати невстановленій особі жіночої статі на ім`я « ОСОБА_9 », яка є підконтрольною ОСОБА_4 та голові правління Асоціації "Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців" ОСОБА_5 . За вказані дії голова правління Асоціації "Всеукраїнська асоціація сільськогосподарських підприємців" ОСОБА_5 перевів на банківську карту «ПриватБанку» ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5000 грн. в якості винагороди. Крім того, без відома ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримано на ФГ « ОСОБА_8 » свідоцтво платника податку на додану вартість та внесено зміни у статут фермерського господарства щодо розміру статутного капіталу до 1 600 000,00 млн гривень, що не відповідає дійсності.

На вказаних рахунках зберігаються кошти, отримані в наслідок вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

У кримінальному провадженні 17.12.2020 визнано потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Прокурор вказує, що є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які розміщені на вказаних вище рахунках, є предметом та доказом розслідуваного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто здобуті злочинним шляхом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про визнання речовим доказом від 11.02.2020 грошові кошти розміщені на розрахункових рахунках відкритих у вищезазначених банківських установах та банківські рахунки визнано речовим доказом.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні №62020100000000973від 08.05.2020про накладенняарешту задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ФГ « ОСОБА_8 » (код ЄДРПОУ 36383291) в :

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (Код банку (МФО): 320478 од за ЄДРПОУ: 23697280. Адреса: Україна, 03087, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1) НОМЕР_3 (Українська гривня), із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні Ухвали слідчого судді, а також, надати довідки особам, що оголошують ухвалу про залишок коштів на зазначених рахунках, а також надати виписку руху грошових коштів по вказаному рахунку за весь час існування рахунку, та у подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках на запит прокурора.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1