Рішення

від 20.08.2007 по справі 11/110-07-3499

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/110-07-3499

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2007 р.Справа  № 11/110-07-3499

За позовом: Херсонський морський торговельний порт.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вара”.

про стягнення 14269,61 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Скорик С.Ф.; Владимиров А.І.; Атлас С.А., Калашнікова Л.Л.; Бобровська І.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Маркітан Ю.В. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 25.04.2007 р. за вх. № 4482 Херсонський морський торговельний порт (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вара” 12481,20 грн. заборгованості та 1788,41 грн. пені.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 11.05.2007 р. за вх. № 10353 надав правове обґрунтування позовних вимог, заперечення на відгук Відповідача (вх. № 13827 від 18.06.2007 р., вх. № 15554 від 09.07.2007 р.)

Посилаючись на те, що Відповідач в ході розгляду спору 14.08.2007 р. сплатив основну заборгованість  Позивач 20.08.2007 р. за вх. № 19429  надав заяву про уточнення позовних вимог ,у зв‘язку з чим, з урахуванням нової редакції позовної заяви, вимоги позивача розглядаються по суті у наступній редакції:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вара” на користь Херсонського морського торговельного  порту пеню в сумі 1788,41 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відгуках на позов (вх. № 13828 від 18.06.2007 р., вх. №15367 від 06.07.2007 р.)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд встановив наступне:

17.11.2006 р. між Херсонським морським торговельним портом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРА»було укладено договір № 179/155 на перевалювання імпортних вантажів.

Позивач зазначає, що цей договір визначає організацію перевалювання в листопаді-грудні 2006 року імпортного коксу навалом з судна на склад Порту, з подальшим відвантаженням на залізничний транспорт для підприємств України. Згідно генерального акту, маніфесту, коносаменту портом було прийнято 34169,03 тонни коксу навалом. В період з 07.12.2006 по 20.01.2007 року згідно Приймально - здавальних актів, № 1 від 07.12.2006 р., № 2 від 14.12.2006 р., № 3 від 17.12.2006 р., № 4 від 23.12.2006 р., № 5 від 25.12.2006 р., № 6 від 27.12.2006 р., № 7 від 31.12.2006 р., № 1 від 03.01.2007 р., №2 від 08.01.2007 р., № 3 від 11.01.2007 р., № 4 від 14.01.2007 р., № 5 від 16.01.2007 р„ № 6 від 18.01.2007 р., № 7 від 20.01.2007 р., портом було відвантажено 34169,03 тонни коксу навалом.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 Договору остаточний розрахунок здійснюється після видачі всієї коносаментної партії вантажу, яка надійшла в порт, а також зазначено, що оплата здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку Порту.

Позивач вказує, що ним при проведенні перевалювання коксу імпортного згідно листа відповідача №30/ж.д. від 04.12.2006 р. було проведено розкредитування порожніх вагонів та відшкодовано всі витрати залізниці. Згідно п. 3.1 Відповідач оплачує порту всі послуги залізниці, що відшкодовані портом. Керуючись п. 3.3 Договору після видачі всієї коносаментної партії вантажу, який надійшов для подальшого відвантаження на залізничний транспорт для підприємств України, Портом виставлено рахунок СФ-3114 від 31.12.2006 р. на суму 60720,11 грн., який було відправлено Відповідачу 17.01.2007 р.

Відповідач 19.03.2007 р. провів передплату по рахунку СФ-3114 від 31.12.2006 р. на суму 60720,11 грн. у розмірі 48238,91 грн.

Позивач вказує, що заборгованість Відповідача складає 12481,20 грн.

Відповідно до абз. 4 пп. 3.3 п. 3 Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 1788,41 грн.

В наданому Позивачем обґрунтуванні позовних вимог останній зазначає, що відповідно до угоди № 466240/60Г між портом та Одеською залізницею, портом було оплачено надані залізницею ТОВ „Вара” послуги. Позивач зазначає, що таким чином Порт відшкодував збитки, які повинно було відшкодувати ТОВ „Вара” відповідно до п. 3.1. Договору № 179/155.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відгуках на позов (вх. № 13828 від 18.06.2007 р., вх. №15367 від 06.07.2007 р.), вважає їх необґрунтованими та безпідставними та зазначає, що Додатком № 1 від 17.11.2007 р. до Договору №179(175) від 17.11.2006 р. зафіксована ставка за подачу і прибирання вагонів у розмірі 23,70 грн. (без ПДВ).

Відповідач вказує на те, що у виставленому портом рахунку-фактурі № СФ-3114 від 31.12.2006 р. (а.с.31) оплата послуг за подачу та прибирання вагонів складає 10337,80 грн. без ПДВ, і ця сума самостійно донарахована портом.

20.08.2007 р. Позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку з оплатою Відповідачем суми заборгованості та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1788,41 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Предметом  договору укладеному між Позивачем та Відповідачем  17.11.2006 р. згідно п.1.1.  є організація перевалювання в листопаді-грудні 2006 р. імпортного коксу навалом з судна на склад „Порту” з подальшим відвантаженням на залізничний транспорт для підприємств України

Абзацом 4 п. 3.1. Договору встановлено, що „Клієнт” (Відповідач) оплачує „Порту”  (Позивачу) вартість послуг залізниці, що відшкодовуються „Портом”, у тому числі: подача і прибирання, зважування вагонів, недобори провізних платежів, плата за користування вагонами та інші можливі послуги.

Остаточний розрахунок здійснюється після видачі (відправлення) всієї коносаментної партії вантажу, яка надійшла у „Порт”. Оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів здати отримання рахунку „Порту” (п.3.3. Договору).

На виконання умов Договору Порт в період з 07.12.2006 р. по 20.01.2007 р. надавав Відповідачу послуги з перевалювання імпортних вантажів.

Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-3114 від 31.12.2006 р. на суму 60720,11 грн., який було відправлено Відповідачу 17.01.2007 р. та одержано останнім 20.01.2007 р.

19.03.2007 р. Відповідач здійснив часткову оплату виставленого Позивачем рахунку в сумі 48238,91 грн. (а.с.98).

В ході розгляду справи Відповідач оплатив рахунок-фактуру № СФ-3114 від 31.12.2006 р.  в сумі 12481,20 грн., про що свідчить платіжне доручення платіжне доручення № 1542 від 15.08.2007 р.

20.08.2007 р. Позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку з оплатою Відповідачем вищезазначеної суми та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1788,41 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Абзацом 4 п. 3.3. Договору передбачено, що за затримку платежів „Клієнт” оплачує пеню в розмірі 0,3 % за кожний день прострочки платежу, згідно ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-3114 від 31.12.2006 р. - 20.01.2007 р., повинен був його оплатити впродовж 5-ти банківських днів, а частково оплатив лише 19.03.2007 р.

Наданий Позивачем розрахунок пені суд вважає необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.

Додатком № 1 від 17.11.2006 р. до Договору № 179/155 від 17.11.2006 р. встановлено ставки на перевалку вантажу та встановлено вартість подачі та придбання вагонів, а саме 23,70 грн. (без ПДВ) за один вагон.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

З наявних матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю здійснив Позивачу оплату за подачу та придбання вагонів у грудні 2006 р., за ставками визначеними в Додатку від 17.11.2006 р. до Договору, згідно виставлених Позивачем рахунків №СФ-2954 від 19.12.2006 р., №СФ-3010 від 25.12.2006 р., №СФ-3009 від 25.12.2006 р., №СФ-3033 від 27.12.2006 р., №СФ-3034 від 27.12.2007 р, №СФ-3081 від 31.12.2006 р., №СФ-3082 від 31.12.2006 р., в сумі 9982,44 грн.

З розрахунку суми позову, наданого Позивачем (т.2, а.с.7) вбачається, що різниця між сумою, сплаченою Відповідачем Порту за подачу та придбання вагонів та сумою, яка була списана залізницею з довідки Порту № 466240 складає 12405,36 грн. з ПДВ.

Саме ця сума (10337,80 грн. без ПДВ, 12405,36 грн. з ПДВ) була донарахована  Портом та виставлена к оплаті в п. 1 рахунку №СФ-3114 від 31.12.2006 р.

Проте, донарахування Портом зазначеної суми не відповідає умовам Додаткової угоди від 17.11.2006 р. до Договору № 179/155 від 17.11.2006 р. та є незаконним.

З огляду на викладене, Позивач обґрунтовано виставив Відповідачу рахунок №СФ-3114 від 31.12.2006 р. тільки в частині на суму 48314,75 грн. (без врахування необґрунтовано донарахованої різниці за подачу та придбання вагонів у розмірі 12405,36 з ПДВ).

Відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-3114 від 31.12.2006 р. - 20.01.2007 р., повинен був його оплатити впродовж 5-ти банківських днів, а частково оплатив лише 19.03.2007 р.

Відповідно до  абз. 4 п. 3.3. Договору Відповідач повинен був оплатити рахунок             № СФ-3114 від 31.12.2006 р. в строк до 26.01.2007 р. включно (5 банківських днів). Зазначений рахунок частково був оплачений Відповідачем 19.03.2007 р. (а.с.98) в сумі 48238,91 грн.

Згідно розрахунку суду пеня:

за період з 27.01.2007 р. по 19.03.2007 р. складає: 48314,75 грн. (обґрунтовано виставлена к оплаті сума) х 51 дн./ 365 дн. х 17% (подвійна облікова  ставка НБУ) = 1147,64 грн.

19.03.2007 р. Відповідач оплатив 48238,91 грн.

за період з 19.03.2007 р. по 20.08.2007 р. складає: 75,84 грн. (обґрунтована заборгованість) х 154 дн. / 365 дн. х 17% (подвійна облікова  ставка НБУ) = 5,44 грн.

Всього пеня складає 1147,64+5,44 = 1153,08 грн.

За таких обставин уточнені позовні вимоги Херсонського морського торговельного порту про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вара” пені в сумі 1788,41 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 1153,08 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вара”  (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6 , код 32117965, п/р 26001660515280 в ОСФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Одеса, МФО 328016) на користь Херсонського морського торговельного порту (73000, м. Херсон, вул. Ушакова, 4, код 01125695, п/р 26002050869 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801) – 1153,08 грн. пені, 12,29 грн. держмита; 10,16 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 27.08.2007 р. в порядку статті 85 ГПК України.