Постанова

від 27.06.2007 по справі 15а/119-2123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/119-2123

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2007 р.Справа № 15а/119-2123

 11 год. 30 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.             

при секретарі судового засідання  Суховій Р.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль             

до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль            

про скасування постанов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору: від 28.10.2004р. щодо стягнення 40331,82 грн., від 28.09.2006р. - 32628,31 грн., від 29.11.2006р. - 25637,25 грн.  

за участю представників сторін:

позивача: Ханас І.О. - довіреність від 28.11.2006 р.

відповідача: заступник начальника Хаблюк В.В. - довіреність № 19/1927 від 18.04.2007р.

Суть справи:          

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор", м. Тернопіль звернулося у господарський суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль про скасування постанов від 28.10.2004р., 28.09.2006р., 29.11.2006р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі, відповідно 40331,82 грн., 32628,31 грн. та 25637,25 грн.  

Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №15а/119-2123 та призначено попереднє судове засідання на 15 год. 00 хв. 30.05.2007р.; крім того, вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанов від 28.10.2004р., 28.09.2006р., 29.11.2006р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в сумі, відповідно 40331,82 грн., 32628,31 грн. та 25637,25 грн.

У судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що суми заборгованості, зазначені у виконавчих документах –вимогах №№ 53 від 05.04.2004р., 04.08.2006р. та наказі господарського суду № 8/142-1934 від 14.08.2006р., товариством погашені добровільно шляхом перерахування відповідних коштів на рахунки Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а відтак постанови про стягнення виконавчого збору від 28.10.2004р., 28.09.2006р. та 29.11.2006р. суперечать нормам Закону України „Про виконавче провадження”.

Представник відповідача у судовому засіданні та запереченні на позов № 19/9884-2 від 26.06.2007р. стверджує, що доводи позивача про те, що державним виконавцем не вчинялося будь-яких дій щодо стягнення заборгованості по вимогах Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі №№ Ю-53 від 05.04.2004р., від 04.08.2006р. та наказу № 8/142-1934 від 14.08.2006р. є безпідставними, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог ТзОВ "Тернопільфарфор" відмовити.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у зв'язку з наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 00310441) Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 29.12.1992р. за № 16461050001003599 (дата реєстраційних дій –17.04.2007р.), що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-141 від 29.05.2007р.

Відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Статтю 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України „Про виконавче провадження” від 24.03.1998р. за № 202/98-ВР із наступними змінами та доповненнями (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів  (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 45 Закону, витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження (які, зокрема, складаються з коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 Закону), що використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом (ч. 1 ст. 46 Закону).

Постановою державного виконавця від 21.10.2004р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі № 53 від 05.04.2004р. про стягнення з ТзОВ „Тернопільфарфор” боргу в розмірі 403318,18 грн. та запропоновано боржнику виконати його у добровільному порядку в термін до 28.10.2004р.

Як стверджує відповідач та зафіксовано у постановах державного виконавця від 28.10.2004р. та 09.08.2006р.,  у зв'язку з невиконанням у наданий строк виконавчого документа –вимоги про сплату боргу № 53 від 05.04.2004р. Відділом Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову від 28.10.2004р. про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі 40331,82 грн.

Крім того, згідно постанов Державної виконавчої служби у місті Тернополі № 2 від 28.09.2006р. та 29.11.2006р., у зв'язку з невиконанням ТзОВ "Тернопільфарфор" рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 8/142-1934 (на виконання якого видано наказ від 14.08.2006р.) та вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі № 53 від 04.08.2006р., державним виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі, відповідно 32628,31 грн. та 25637,25 грн.  

Водночас, заперечуючи доводи позивача, представником ДВС долучено до матеріалів справи ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 04.12.2006р. у справі № 6-93/06, у відповідності з якою накладено арешт на грошові кошти в сумі 526233,53 грн. ТзОВ „Тернопільфарфор” та постанову ДВС у м. Тернополі № 2 від 20.12.2006р. про арешт коштів боржника в межах суми 578895,14 грн. (з яких 526233,53 грн. боргу в користь юридичних, фізичних осіб, держави; 52623,35 грн. виконавчого збору та 38,26 грн. витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій).

Згідно постанови заступника начальника ДВС у м. Тернополі № 2 від 09.08.2006р., у зв'язку із поступленням 09.08.2006р. до ДВС повідомлення про сплату боржником в повному обсязі боргу по вимозі № 53 від 05.04.2006р., постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.2004р. виведено в окреме провадження.

Враховуючи, що згідно повідомлення стягувача Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі №1753 від 19.02.2007р. боржник погасив заборгованість по страхових внесках, про що свідчать платіжні доручення № 669 від 18.09.2006р., № 726 від 05.10.2006р., № 733 від 06.10.2006р., № 747 від 10.10.2006р., № 860 від 28.12.2006р. у повному обсязі (в сумі 326283,13 грн.), постановою від 14.03.2007р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 8/142-1934 від 14.08.2006р.; у зв'язку з чим постановою ДВС від 14.03.2007р. виведено постанову про стягнення з ТзОВ „Тернопільфарфор” виконавчого збору в розмірі 32628,31 грн. в окреме провадження.

Беручи до уваги повідомлення Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі від 13.12.2006р. про сплату ТзОВ „Тернопільфарфор” боргу в сумі 256372,52 грн., постановою Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 26.06.2007р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання вимоги №Ю-53 від 04.08.2006р.

У   разі   невиконання  рішення  у  строк,  установлений  для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від  фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом (ст.. 46 Закону України „Про виконавче провадження”).

Отже, стягнення виконавчого збору можливе виключно за умови вчинення виконавцями виконавчих дій, а розмір виконавчого збору 10%  визначається від фактично стягненої суми, або вартості майна, яке передається стягувачу.

В даному випадку позивачем самостійно вчинені дії щодо погашення заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду шляхом перерахування коштів з рахунків позивача, про що свідчать платіжні доручення, долучені до матеріалів справи, та повідомлення Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі від 13.12.2006р. про сплату ТзОВ „Тернопільфарфор” боргу в сумі 256372,52 грн., а відтак відповідачем не здійснювалося стягнення з позивача страхових внесків в сумі 326 283,13 грн. у примусовому порядку, у зв'язку з чим постанови Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 28.10.2004р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі 40331,82 грн.; Державної виконавчої служби у місті Тернополі № 2 від 28.09.200р. та 29.11.2006р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі, відповідно 32628,31 грн. та 25637,25 грн.  підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст.ст. 69 - 71 КАС України доказами в адміністративному судочинства є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи неправомірність прийняття оскаржуваних постанов, що підтверджено викладеними вище обставинами, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.2004р., 28.09.2006р., 29.11.2006р. обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам і матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Судові витрати, здійснені позивачем згідно ст. 94 КАС України, присуджуються йому з Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 46 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 181 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 28.10.2004р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі 40331,82 грн.

3. Скасувати постанови Державної виконавчої служби у місті Тернополі № 2 від 28.09.2006р. та 29.11.2006р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор" виконавчого збору в розмірі, відповідно 32628,31 грн. та 25637,25 грн.  

4. Повернути з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільфарфор", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00310441.

5. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою від 11.05.2007р.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 3 липня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    Г.Б. Бучинська