Вирок

від 11.02.2021 по справі 945/1444/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1444/20

Провадження № 1-кп-945/208/21

Вирок

Іменем України

11 лютого2021 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві угоду про визнання винуватості ОСОБА_4 внесеному до ЄРДР 02.07.2020 року за №4202015030000047 кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, працюючого механізатором ТОВ Лоза Буга, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням та під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 маючи на меті власне збагачення, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, підшукав приблизно восени 2019 року (більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) земельну ділянку, яка розташована біля земельної ділянки за кадастровим номером 4824281200:05:000:0074 та охоплює площу земельної ділянки за кадастровим номером 4824281200:05:000:0121, в межах території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме у 650 м. на схід від 4 км. 500м. автомобільної дороги сполучення с.Ковалівка-с.Суха Балка Миколаївського району Миколаївської області, яка належить до земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 16, 8094 га. та на площі якої рощташована лінія електропередач ПЛ-35кв Ковалівка-Покровка, яка перебуває на балансі АТ Миколаївобленерго, що свідчить про те, що згідно до постанови КМУ №209 від 04.03.1997 року Про затвердження правил охорони електричних мереж , до складу вище вказаної земельної ділянки входять землі в охоронних зонах загальною площею 2,6220 га.

В подальшому, на початку травня місяця 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам ст.ст.116-126 Земельного кодексу України, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, використовуючи належну йому на праві користування сільськогосподарську техніку, самостійно, самовільно зайняв вищевказану земельну ділянку площею 16, 8094га, до складу якої входять землі в охоронних зонах загальною площею 2,6220 га, шляхом насадження насіння сільськогосподарської культури-соняшнику по всій площі вищезазначеної ділянки.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_4 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка розташована біля земельної ділянки за кадастровим номером 4824281200:05:000:0074 та охоплює площу земельної ділянки за кадастровим номером 4824281200:05:000:0121, в межах території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а саме у 650 м. на схід від 4 км. 500м. автомобільної дороги сполучення с.Ковалівка-с.Суха Балка Миколаївського району Миколаївської області, яка належить до земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 16, 8094 га. та на площі якої рощташована лінія електропередач ПЛ-35кв Ковалівка-Покровка, яка перебуває на балансі АТ Миколаївобленерго, що свідчить про те, що згідно до постанови КМУ №209 від 04.03.1997 року Про затвердження правил охорони електричних мереж , до складу вище вказаної земельної ділянки входять землі в охоронних зонах загальною площею 2,6220 га., державі заподіяно матеріальну шкоду у сумі 20793,90грн.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

11 вересня 2020 року в даному кримінальному провадженні між прокурором ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.1 ст.468 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.2 ст.197-1 КК України, щодо узгодженого покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання більш м`якого, не зазначеного у санкції ч.2 ст.197-1 КК України у виді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 грн.

Суд заслухав в судовому засіданні думку прокурора, який вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити підозрюваному узгоджене в угоді покарання.

Підозрюваний ОСОБА_4 визнав себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним; з наданих суду матеріалів кримінального провадження, вбачається, що скарги підозрюваний ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій підозрюваного за ч.2 ст.197-1 КК України є правильною. Злочин, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином і відповідно до вимог ч.2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладена сторонами угода є добровільною. Взяті підозрюваним на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

За вчинене кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 314-316, 368,370, 468, 469,472, 475 КПК України, суд -

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 вересня 2020 року, укладену між прокурором ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання із застосуванням ст.69 КК України більш м`якого покарання не зазначеного у санкції ч. 2 ст.197-1 КК України у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 грн.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

11.02.2021