Рішення

від 27.08.2007 по справі 5/164-07-4108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/164-07-4108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2007 р.Справа  № 5/164-07-4108

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                                  Могил С.К.

Секретаря судового засідання         Іванова О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Каракаш О. М., на підставі довіреності.  

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ до Військової частини А-1620 та Білгород –Дністровської квартирно –експлуатаційної частини району про стягнення  4 116, 02 грн.

                                                        ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ та Військовою частиною А - 1620 27.01.2006 року разом з додатками був укладений договір №155 про постачання електричної енергії. За умовами укладеного договору, позивача було зобов'язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію та здійснювати інші платежі передбачені договором у строки які передбачено договором.

У відповідності з пунктом 9.5 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, у відповідача існувала заборгованість за спожиту електроенергією, вартість якої сплачувалась але з порушенням термінів оплати встановлених договором. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором позивач просив суд стягнути з відповідача 2 383, 82 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань зі сплати спожитої електроенергії, 1 334, 06 грн. індексу інфляції, 398, 14 грн. трьох відсотків річних. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до суду були подані рахунки за спожиту електроенергію, виписки з банківського рахунку позивача про надходження грошових коштів за спожиту електроенергію, розрахунки нарахованих пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних, звіти відповідача про обсяги спожитої електроенергії.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1 733, 31 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань зі сплати за спожиту електроенергію, 1 099, 00 грн. індексу інфляції, 293, 63 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі з підстав та доводів викладених  у відзивах на позовну заяву в зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ та відповідачем разом з додатками був укладений договір №155 від 27.01.2006 року про постачання електричної енергії, предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за спожиту електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість за спожиту електроенергію.

Згідно з пунктом 1 додатку „Порядок розрахунків” до укладеного договору сторони домовились про те, що розрахунковим періодом є період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Також у вказаному пункті зазначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними та про те, що за дату оплати приймається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу Постачальника.

Пунктом 2.2.3 укладеного договору та п. 5 додатку „Порядок розрахунків” встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію та інші платежі здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають стягненню саме з військової частини, а саме: індекс інфляції -  1 099, 00 грн., три відсотки річних  - 293, 63 грн.

Щодо стягнення пені то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений  ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, у разі несплати у терміни встановлені п. 2.2.3 –2.2.4 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Приймаючи до уваги, що між сторонами за правочином узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, суд вважає, що з військової частини на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1 733, 31 грн.  

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачами до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов'язань за договором. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання військової частини на те, що її зобов'язання по сплаті за спожиту електроенергію повинна виконувати Білгород –Дністровська КЕЧ району судом не приймаються до уваги оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідно до правил користування електроенергією договір про постачання електроенергії є основним документом який визначає зміст прав та обов'язків сторін за договором. При цьому, право постачальника на стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції виникає з моменту порушення споживачем зобов'язань за договором, а саме в частині несвоєчасної оплати спожитої електроенергії, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, зобов'язання по сплаті пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних покладено саме на військову частину.

Слід зазначити, що додаткова угода від 01.03.2007 року до договору № 155, якою платником за договором визначено Білгород –Дністровську КЕЧ району та відповідно до якої КЕЧ несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями військової частини перед позивачем на даний час є неукладеною, оскільки не підписана з боку відповідачів, а тому не може розглядатись судом як доказ.        

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача –військової частини А-1620 у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32 – 34, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військової часини А1620, р/р 35211005003304 в УДК Одеської області, МФО 828011, код 08502712 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ на рахунок №2600801813 в Ізмаїльському відділенні Одеської філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759, код 00132187 (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1)

- 1 733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 31 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту електроенергію;

- 1 099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. індексу інфляції;

- 293 (двісті дев'яносто три) грн. 63 коп. трьох відсотків річних;

- 102 (сто дві) грн. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 28.08.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя