Рішення

від 01.08.2007 по справі 43/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/331

01.08.07

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді»

до                    приватного підприємства «Продмаркет Плюс»

про                  стягнення 8 043, 99 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:          

від позивача                    Гурова Г.В.- предст. за довір.,

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 8 043, 99грн. (4 146, 48 грн. основного боргу, 453, 00 грн. пені,              1 382, 60 грн. штрафу, 62, 35 грн. 3% річних та 2 000, 00 грн. за юридичні послуги) у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки продукції з наданням обладнання в оренду від 13.02.06.

        Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.07 порушено провадження у справі          № 43/331 та призначено її розгляд  на 18.07.07.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва у позовній заяві про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не додано достатньо доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.08.07.

В судовому засіданні від представника Позивача надійшло клопотання про зміну підстав позову, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 6 343, 10 грн.             (4 146, 48 грн. основного боргу, 196, 65 грн. 3% річних та 2 000, 00 грн. за юридичні послуги) у зв'язку з не оплатою суми заборгованості за поставлений товар (морозиво та заморожені напівфабрикати), згідно з видатковими накладними.

Представник Відповідача в судове засідання не з”явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.           № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За накладними №Киб0000012143 від 17.06.06р., № Киб0000013691 від 30.06.06р.,              № Киб0000015408 від 12.07.06р., №Киб0000016892 від 24.07.06р. товариство з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді»(далі –Позивач), поставив приватному підприємству «Продмаркет Плюс»(далі - Відповідач) продукцію на загальну суму 5 306,57 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семеденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України Позивач направив на адресу Відповідача претензію №599/02-07 про сплату заборгованості на суму 4 146, 48 грн. від 23.02.07р., що підтверджується поштовою квитанцією № 206234 відповіді на яку не надійшло.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання за видатковими накладними належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість за поставлений Товар, складає 4 146, 48 грн. основного боргу та 196, 65 грн. 3% річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 4 146, 48 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних за весь період прострочення, від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 196, 65 грн. та  підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача

Крім того, Позивач звернувся до суду з вимогою стягнення з Відповідача витрат в розмірі 2 000, 00 грн., понесених  в зв'язку з  оплатою правової допомоги, наданих  суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Марченком С.С. відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 122/03 від 05.06.2003р.

Факт надання правової допомоги по даній справі суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Марченком С.С. документально не просліджується і не підтверджується.

Відповідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи Договору №2 від 05.06.2003р. правову допомогу мав надавати суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа Марченко С.С., який не є адвокатом.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 2 000, 00грн. на оплату юридичних послуг задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Продмаркет Плюс»(01015, м. Київ,                     вул. Панфіловців,20, п/р 26001231600060 в філії АКІБ Укрсіббанк, МФО 300733, код 33545634) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді»(м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, п/р 26006300035793 в АКБ «Форум»м. Києва, МФО 322948, код 31450478) 4 146, 48 грн. основного боргу, 196, 65 грн. 3% річних, 102, 00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 2 000, 00грн. вартості юридичних послуг відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько