Рішення

від 11.02.2021 по справі 910/20492/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/20492/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ"

про стягнення 295187,50 грн

за участю представників:

від позивача: Малеванчук І.В.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 295187,50 грн по договору №47 про надання послуг автокранами від 01.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №47 про надання послуг автокранами від 01.06.2020 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/20492/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

22.01.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання у якому відповідач просить суд розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.01.2021 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання у справі №910/20492/20 на 11.02.2021.

01.02.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що відповідальною особою за проведення будівельних робіт на об`єкті за договором і уповноваженою особою на підписання документів, у тому числі довідки обліку відпрацьованого часу, є ОСОБА_1 . Однак, в багатьох довідках відпрацьованого часу, які містяться в матеріалах справи окрім ОСОБА_1, роботи приймали ОСОБА_2, ОСОБА_3 Будь-яких інших осіб ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" не уповноважувало приймати будь-які роботи, та підписувати документи. Окрім того, відповідач зазначає, що 30.12.2020 здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 100000,00 грн, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №359 від 30.12.2020.

01.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, у якому позивачем зазначено, що відповідачем здійснено часткову оплату у сумі 100000,00 грн згідно із платіжним дорученням №359 від 30.12.2020.

09.02.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

11.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли відповідь на відзив та заява у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

У судовому засіданні 11.02.2021 судом встановлено, що в ухвалах від 29.12.2020 та 25.01.2021 зазначено неправильне найменування позивача, у зв`язку із чим постановив протокольну ухвалу про виправлення описки щодо найменування позивача та зазначає, що правильним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО".

У судовому засіданні 11.02.2021, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Заявлене відповідачем клопотання мотивоване неможливістю представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні, у зв`язку із відрядженням, на підтвердження чого відповідачем надано наказ ТОВ"БК РОЯЛ ХАУЗ" №09/02 від 09.02.2021 про направлення у відрядження.

Частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч.ч. 1 - 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак, відповідачем не обґрунтовано наявності обставин, які б у відповідності до наведеної вище правової норми можуть бути підставою для відкладення судового засідання з розгляду справи по суті.

Неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас суд зазначає, що пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Необґрунтовані клопотання призводять до штучного затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Більш того, розгляд справи у судовому засіданні було призначено саме за клопотанням відповідача.

За урахуванням наведеного, подання відповідачем необґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Окрім того, судом враховано, що відповідач реалізував надані йому процесуальні права шляхом подання письмового відзиву на позов.

За таких обставин, оскільки за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, приймаючи до уваги, що відповідачем поважних причин неявки у судове засідання свого представника не доведено, суд прийшов до висновку, що представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Присутній у судовому засіданні 11.02.2021 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити з урахуванням наданого у матеріали справи доказу часткової оплати відповідачем заборгованості.

У судовому засіданні 11.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" (замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг автокранами №47 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по переміщенню вантажів автокранами на об`єктах замовника. Виконавець надає послуги по переміщенню вантажів замовника кранами зазначеними в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору зміст та обсяг робіт, які будуть виконані виконавцем, згідно із умов цього договору, визначаються сторонами в заявках.

Згідно із п.2.2.10 договору замовник зобов`язується оплатити всі виставлені рахунки-фактури протягом трьох банківських днів в розмірах передбачених договором.

Відповідно до п.3.1. договору найменування та вартість надання послуг краном зазначається у рахунках-фактурах, що виставляються виконавцем на основі замовлень замовника виходячи з вартості надання послуг визначеною у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п.3.2. договору замовник зобов`язується здійснити попередню оплату за обумовлені години надання послуг, включаючи подачу крану на об`єкт у розмірі 100 % з урахуванням ПДВ 20% протягом двох банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури і в будь-якому випадку до початку строку надання послуг.

Згідно п.3.3. договору обсяг наданих послуг, на підставі якого здійснюється нарахування вартості наданих послуг ведеться в Довідках обліку відпрацьованого часу (надалі - Довідка), згідно п.п.4.1,- 4.3.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що вартість послуги за цим договором формується виконавцем на підставі всіх довідок, які оформлені і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін та сплачується замовником на підставі рахунків-фактур, складених виконавцем.

Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється в національній шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.5. договору).

Згідно із п.3.6. договору розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох робочих днів після підписання Сторонами кожного Акту приймання-передачі наданих послуг.

В разі прострочення замовником строку підписання акту приймання-передачі надання послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі 5 (п`яти) днів з дати передачі замовнику Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.7. договору).

Відповідно до п.4.4. договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформляється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3-х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця. В разі відмови замовника підписати вказаний акт, доказом надання послуг є дані довідки обліку відпрацьованого часу.

Послуги на об`єктах замовника надаються протягом дії даного договору з дати підписання даного договору і по 31.12.2020 за умови виконання замовником взятих на себе зобов`язань за даним договором (п.5.1. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 307812,50 грн, на підтвердження чого надав суду акти надання послуг: №118 від 05.06.2020 на суму 5000,00 грн, №140 від 22.06.2020 на суму 35625,00 грн, №147 від 30.06.2020 на суму 61875,00 грн, №148 від 03.07.2020 на суму 7500,00 грн, №156 від 16.07.2020 на суму 85312,50 грн, №171 від 31.07.2020 на суму 89062,50 грн, №193 від 12.08.2020 на суму 23437,50 грн.

04.11.2020 відповідачем згідно із платіжним дорученням №284 від 04.11.2020 здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг на суму 12625,00 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг та наявність у відповідача заборгованості у сумі 295187,50 грн, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 295187,50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи правові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" виникли на підставі договору про надання послуг автокранами №47 від 01.06.2020, відповідно до умов якого позивач за зобов`язався надати відповідачу послуги по переміщенню вантажів автокранами на об`єктах відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У підтвердження виконання умов договору щодо надання відповідачу послуг на загальну суму 307812,50 грн позивачем надано у матеріали справи акти надання послуг: №118 від 05.06.2020 на суму 5000,00 грн, №140 від 22.06.2020 на суму 35625,00 грн, №147 від 30.06.2020 на суму 61875,00 грн, №148 від 03.07.2020 на суму 7500,00 грн, №156 від 16.07.2020 на суму 85312,50 грн, №171 від 31.07.2020 на суму 89062,50 грн, №193 від 12.08.2020 на суму 23437,50 грн.

Судом встановлено, що акти надання послуг: №118 від 05.06.2020, №140 від 22.06.2020, №147 від 30.06.2020, №148 від 03.07.2020, №156 від 16.07.2020 підписані відповідачем без заперечень та зауважень. Акти надання послуг №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020 відповідачем не підписані.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 11.12.2020, накладною №0305809094010, фіскальним чеком від 11.12.2020 позивач листом вих.№111-1 від 11.12.2020 направив на адресу відповідача акти надання послуг відповідачем №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020 разом із рахунком на оплату на суму 295187,50 грн.

Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту "Укрпошта" поштове відправлення №0305809094010 з направлення на адресу відповідача актів №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020 отримане відповідачем 12.12.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач актів №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020 не підписав, заперечень щодо наданих позивачем послуг не надав.

У пункті 4.4. договору сторони погодили, що надані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг відповідач зобов`язується підписувати та повертати позивачу на протязі 3-х робочих днів з моменту їх отримання від позивача. В разі відмови відповідача підписати вказаний акт, доказом надання послуг є дані довідки обліку відпрацьованого часу

Згідно із п.4.1. договору дані про надані послуги виконавець заносить щоденно в довідки відпрацьованого, в яких містяться відомості про характер, місце доведення робіт та час (в машино-годинах), протягом якого надавалися послуги краном.

Довідка підписується виконавцем робіт замовника на об`єкті, де працює кран (п.4.2. договору).

У матеріалах справи наявні довідки про виконані роботи (послуги) за період з 05.06.2020 по 12.08.2020 підписані зі сторони відповідача.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що згідно наказу ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" №01/04 від 01.04.2020 відповідальною особою за виконання будівельних робіт на об`єкті, а також підпис документів, у тому числі довідки про виконані роботи (послуги) був ОСОБА_1 , однак за містом довідок відпрацьованого часу, які містяться в матеріалах справи, окрім ОСОБА_1 , роботи приймали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідач стверджує, що будь-яких інших осіб, окрім ОСОБА_1 , ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" не уповноважувало приймати будь-які роботи та підписувати довідки відпрацьованого часу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи довідки про виконані роботи (послуги), судом встановлено, що довідка за період з 16.07.2020 по 17.07.2020 підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , довідка за 04.08.2020 підписана ОСОБА_2, довідки за 30.07.2020, за період з 22.-29.07.2020, за 31.07.2020, за 03.08.2020, за 05.08.2020, за 11.08.2020, за 12.08.2020 підписані ОСОБА_1 .

Водночас, довідки про виконані роботи (послуги) за період з 05.06.2020 по 16.07.2020 за яким відповідачем підписані акти надання послуг також містять підписи ОСОБА_2 Як зазначено судом вище відповідач підписав акти надання послуг: №118 від 05.06.2020, №140 від 22.06.2020, №147 від 30.06.2020, №148 від 03.07.2020, №156 від 16.07.2020 без заперечень та зауважень, у тому числі щодо обсягу наданих послуг та осіб, які підписали довідки про виконані роботи (послуги). Окрім того, відповідачем частково здійснено оплату за надані позивачем послуг.

За таких обставин, враховуючи прийняття відповідачем послуг за попередній період та відсутності заперечень щодо довідок про виконані роботи (послуги) за підписами ОСОБА_2 , суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності повноважень у вказаної особи на підписання таких довідок.

Також суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності повноважень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підписання довідок, що стосуються періоду з 05.06.2020 по 16.07.2020, оскільки у матеріалах справи наявні підписані зі сторони відповідача без будь-яких зауважень акти надання послуг за період з 05.06.2020 по 16.07.2020, що є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги, позаяк відповідають вимогам, зокрема статті 9 зазначеного Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Жодних доказів на підтвердження доводів про те, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відсутні повноваження на підписання довідок про виконані роботи (послуги) відповідач суду не надав.

Матеріали справи також не містять доказів мотивованої відмови відповідача від підписання актів надання послуг №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи наявні у матеріалах довідки справи про виконані роботи (послуги), оскільки, відповідач будь-яких заперечень щодо наданих позивачем послуг, зауважень щодо визначених у актах №171 від 31.07.2020, №193 від 12.08.2020 послуг, а також мотивованої відмови від підписання актів надання послуг не надав, то надані позивачем послуги вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідачем у свою чергу належних доказів на спростування обставин, викладених у позові та відсутності порушення зобов`язань за договором про надання послуг автокранами №47 від 01.06.2020 суду не надано.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із платіжним дорученням №284 від 04.11.2020 відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг на суму 12625,00 грн 04.11.2020.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення позивача до суду із позовом становила 295187,50 грн (307812,50 - 12625,00).

Під час розгляду справи, позивачем та відповідачем надано у матеріали справи платіжне доручення №359 від 30.12.2020 згідно із якими відповідачем здійснено часткову оплату за договором про надання послуг автокранами №47 від 01.06.2020 на суму 100000,00 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Ураховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості у сумі 100000,00 грн припинив своє існування після звернення позивача з цим позовом та відкриття провадження у справі, то суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 100000,00 грн, згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті у повному обсязі отриманих послуг, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не спростована відповідачем та становить 195187,50 грн.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 195187,50 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення 195187,50 грн заборгованості.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/20492/20 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО" про стягнення заборгованості у сумі 100000,00 грн та задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 195187,50 грн.

Судовий збір в частині позовних вимог про стягнення 195187,50 грн відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.

Також суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/20492/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 100000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" (03035, місто Київ, СУРІКОВА ВУЛИЦЯ, будинок 3, офіс 42, ідентифікаційний код 42044574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "КРАН-СЕРВІС-БУДАГРО" (02059, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 6-А, квартира 129, ідентифікаційний код 43335367) заборгованість у сумі 195187,50 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2927,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.02.2021.

Суддя С. О. Турчин