Рішення

від 16.02.2021 по справі 910/17982/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2021Справа № 910/17982/20

За позовом Фермерське господарство НИЗЯНСЬКЕ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хедлі Прайм

про стягнення 72 180, 00 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фермерське господарство НИЗЯНСЬКЕ (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Хедлі Прайм (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 72 180, 00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 623, 629, 693, 712 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №ХП-4304 від 13.08.2020, в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.12.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

04.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 01.10.2020 по 24.12.2020 та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у встановлений ухвалою суду п`ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону закріплено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8 А.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/17982/20.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.2020 між позивачем (надалі - покупець) та відповідачем (надалі - постачальник) укладено договір поставки № ХП-4304 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки у власність покупця мінеральні добрива, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.

Постачальник поставляє покупцю товар протягом 7 (семи) робочих днів, з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати а товар, передбаченої п. 6.2.1. договору (п.3.1. договору).

Відповідно до п.4.3. договору датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов`язання постачальника по передач і покупцю товару у погодженій сторонами кількості.

Згідно з п.5.1. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товар належної якості, вільний від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору та на умовах поставки, визначених цим договором.

Пунктом 6.2.1. договору визначено, що покупець сплачує 100 % (сто відсотків) вартості товару в якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1. договору).

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №ХП-4304 від 13.08.2020 на суму 72 180, 00 грн.

13.08.2020 на виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату на рахунок відповідача у розмірі 100 % вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13.08.2020 на суму 72 180, 00 грн, призначення платежу: згідно рах №ХП-4304 від 13.08.2020 .

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив поставку товару, визначеного договором та не повернув суму попередньої оплати, в результаті чого на момент звернення до суду у відповідача існувала заборгованість з повернення суми попередньої оплати у розмірі 72 180, 00 грн.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини шостої статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що постачальник поставляє покупцю товар протягом 7 (семи) робочих днів, з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати а товар, передбаченої п. 6.2.1. договору.

Судом встановлено, що строк поставки товару за договором. Враховуючи оплату 13.08.2020 є таким, що сплив 17.08.2020.

Доказів поставки товару, в тому числі в строк до 17.08.2020, матеріали справи не містять та відповідачем в порядку встановленому ГПК України не надано.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу . Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.08.2019 в справі №911/1958/18 та постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/10958/19

Позивач зазначає, що 28.10.2020 направив відповідачу претензію з вимогою повернути суму попередньої оплати, однак доказів направлення такої претензії матеріали справи не містять (опис вкладення та розрахунковий документ).

Разом з тим, враховуючи, що доказів поставки відповідачем товару на суму 72 180, 00 грн чи повернення попередньої оплати на вказану суму матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що позивач використав своє право на пред`явлення вимоги щодо повернення попередньої оплати шляхом пред`явлення даного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 72 180, 00 грн попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 72 180, 00 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хедлі Прайм (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8 А, ідентифікаційний код 42731547) на користь Фермерське господарство НИЗЯНСЬКЕ (64712, Харківська область, Барвінківський район, село Мечебилове, вулиця Перевозного, будинок 40, ідентифікаційний код 38072024) 72 180 (сімдесят дві тисячі сто вісімдесят) грн 00 коп. основної заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань