Ухвала

від 15.02.2021 по справі 911/3154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3154/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Запрудська, 50-Г, код 39738233)

до Державного підприємства Макарівське лісове господарство (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого, 17/1, код 00992160)

про стягнення 125298,01 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна до Державного підприємства Макарівське лісове господарство про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

07.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

16.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду. на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки між сторонами укладено арбітражну угоду.

Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 16.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Державне підприємство Макарівське лісове господарство , укладено Контракт № Zen/Makariv19.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою ст. 1 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

За приписами статті 2 та частини першої статті 7 цього ж Закону арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

За змістом частин 1, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Згідно з частиною 5 статті 4 зазначеного Кодексу угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.

У статті 5 Закону Про міжнародний комерційний арбітраж встановлено, що ніяке судове втручання не повинно мати місце, крім як у випадках, коли воно передбачене у цьому Законі. Тому питання про неможливість виконання арбітражної угоди вирішується судом виключно у випадках, передбачених статтею 8 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж .

Так, в ч. 1 ст. 8 Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж встановлено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору,залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала патологічний характер , головним чином у наступних випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами контракту, зокрема, Розділу 8 між позивачем та відповідачем наявна арбітражна угода, а відповідач у першій заяві по справі заперечив проти вирішення спору в господарському суді.

Судом встановлено, що вказана арбітражна угода недійсною не визнавалась, доказів протилежного суду не надано. Обставин того, що арбітражна угода втратила чинність також судом не встановлено.

Суд зазначає, що може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.

Однак, в укладеному сторонами договорі сторони чітко встановили, що спори мають бути розглянутими та вирішеними в Арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Отже, відсутні обставини неможливості виконання арбітражної угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України встановлено, що питання про наявність правових підстав пред`явлення позову в МКАС вирішує Голова МКАС при прийнятті справи до провадження.

Отже, наявність або відсутність правових підстав для вирішення вказаного спору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України має вирішуватись Головою МКАС. Господарський суд, до якого пред`явлено позов, вирішує лише питання виконуваності арбітражної угоди з огляду на наявність в ній неточностей або помилок.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки між сторонами наявна арбітражна угода, відповідач заперечив проти розгляду справи в господарському суді, судами така угода не визнана недійсною, такою що втратила чинність, а судом не встановлено неможливості її виконання, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо МКАС дійде висновку про відсутність правових підстав пред`явлення позову до МКАС, позивач не позбавлений права повторно звернутись до господарського суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна залишено без розгляду, сплачена позивачем сума судового збору, може бути повернута за письмовим клопотанням останнього.

Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна до Державного підприємства Макарівське лісове господарство про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.02.2021.

Суддя Т.Д. Лилак