Постанова

від 22.08.2007 по справі 5/210-07-5236а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/210-07-5236А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" серпня 2007 р.12 год. 55 хв.м. ОдесаСправа  № 5/210-07-5236А

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                                  Могил С.К.

Секретаря судового засідання         Іванова О.О.

За участю представників сторін:

Від прокуратури –Дондов В.К. за довіреністю.

Від позивача –Кушнірова І.В. за довіреністю.

Від відповідача –не з'явився

За позовом:  Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

До відповідача: Виробничого підприємства „Тарутине –Газ”  

про стягнення 8 204, 45 грн.

Суть спору:

Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого підприємства „Тарутине –Газ” про стягнення 8 204, 45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги заступника прокурора м. Одеси підтримав.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився та не надав документи згідно переліку запропонованого судом.    

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та представника прокуратури, суд встановив:

Відповідно до п. 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств установ та організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.  

Згідно пункту 3 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМ України № 314 від 03.05.1995 року, - робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників медико-соціальної експертної комісії, органів Держохороннаглядпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.    

Як вбачається із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, наданого відповідачем до відділення фонду, чисельність штатних працівників у відповідний період становила 18 осіб. Виходячи з встановленого нормативу місць для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не створив жодного робочого місця.

Відповідно до розрахунку сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце склала 8 066, 67 грн.

Згідно пункту 14 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМ України № 314 від 03.05.1995 року –підприємства у межах встановленого нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Як видно з матеріалів справи на протязі 2006 року відповідачем подавалися звіти за формою 3-ПН в яких відповідачем було вказано про наявність вакантних робочих місць для інвалідів на яких можуть бути працевлаштовані інваліди, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями звітів відповідача.

З вказаних звітів вбачається, що протягом 2006 року відповідач був готовий працевлаштувати інвалідів.      

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарюванні можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарюванню та ліквідацію його наслідків.

Відповідно пункту 3 Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що фактично робоче місце для інваліда має бути створено при наявності про це рішення місцевої ради з урахуванням фізичних можливостей інваліда, індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної нозології інваліда.

Отже, безпосереднє створення робочого місця для інваліда, а саме: його пристосуванню для праці інваліда здійснюється в кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи.

Тобто, - умовою для створення робочого місця для працевлаштування інвалідів підприємством є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології, оскільки за відсутності такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.

Обов'язковою умовою застосування адміністративно-господарських санкцій є наявність порушення правил здійснення господарської діяльності відносно працевлаштування інвалідів зі сторони відповідача, а саме - наявність винних дій відповідача, які спричинили не створення робочих місць для інвалідів в межах законодавчо встановленого нормативу.

Оскільки відмова в працевлаштування інваліда не допускається відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", то порушення правил працевлаштування інвалідів, а отже і сплата адміністративно-господарських санкції можлива лише за умови винних дій відповідача тобто при відмові підприємства у працевлаштуванні конкретного інваліда при направленні його уповноваженим органом,  або в разі  самостійного зверненням інваліда.

На протязі 2006 року інваліди уповноваженим організаціями для працевлаштування відповідачем не направлялися.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вина відповідача у не створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, відсутня, у зв`язку з чим  у задоволенні позову заступника прокурора м. Одеси  в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід відмовити у повному обсязі.

    Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову заступника прокурора м. Одеси  в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого підприємства „Тарутине –Газ” про стягнення 8 204, 45 грн. відмовити.             

Повний текст постанови складено 31.08.2007 року.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя