Постанова

від 04.02.2021 по справі 280/3487/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2021 року справа № 280/3487/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 280/3487/19 (суддя Татаринов Д.В., повний текст рішення складено 18.06.2020) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотас" (на час звернення до суду назва товариства ТОВ Торговий дім ЗАПОРІЖОІЛГРУП ) (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником є Головне управління ДПС у Запорізькій області) (далі відповідач) від 19.04.2019 року №0005081407, №0005071407 та №0005091407.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано як належні докази та не проаналізовано інформацію щодо контрагента позивача ТОВ ТЕХНОХІМПОСТАЧ , яка була з`ясована під час перевірки. За позицією контролюючого органу, платником податків не підтверджено фактичне здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагента. Щодо реалізації пального з використанням смарт-карт, за позицією контролюючого органу грошові кошти отримані з використанням РРО на АЗС, в рахунок оплати за відпущені нафтопродукти, були фактично отримані Товариством безпосередньо від кінцевих споживачів (неплатників ПДВ). Наведене свідчить про удаваність угоди по реалізації паливно-мастильних матеріалів ТОВ ТЕХНОХІМПОСТАЧ через мережу АЗС, при одночасній щоденній реалізації палива кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) за готівку та приховування даного факту з метою безпідставного формування податкового кредиту. Перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій мж позивачем та ТОВ ТЕХНОХІМПОСТАЧ у період з 01.01.2018р по 31.07.2018р за договором поставки з використанням смарт-карт, та дефектність документів, якими оформлено господарські операції за договором.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім Запоріжоілгруп » (наразі після зміни найменування ТОВ Мотас ) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018, податку на прибуток за період перший квартал, півріччя та три квартали 2018 року під час здійснення взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, в т.ч. при проведенні реалізації через реєстратори розрахункових операцій, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Запоріжоілгруп» складено акт №141/08-01-14-07/38839332 від 18 березня 2019 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства, зазначені у висновках акту перевірки:

- пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 152339 грн., в тому числі за півріччя 2018 року в сумі 152 339 грн.;

- пункту 44.6 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 169 266 грн., в тому числі за квітень 2018 року в сумі 169266 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов`язань при взаємовідносинах з ТОВ «Технохімпостач» (ЄДРПОУ 40009323), що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, на загальну суму 9 322 408 грн., у т.ч. за періоди: січень 2018 року на суму 1 542 921 грн.; лютий 2018 року на суму 1 480 790 грн.; березень 2018 року на суму 1 559 736 грн.; квітень 2018 року на суму 1 313 231 грн.; травень 2018 року на суму 1 166 796 грн.; червень 2018 року на суму 1 045 376 грн.; липень 2018 року на суму 1 213 558 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов`язань.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 19 квітня 2019 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0005081407, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 169 266,00 грн. та штрафними санкціями 42 316,50 грн.,

- №0005071407, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 152 339,00 грн. та штрафними санкціями 38 084,75 грн.,

- №0005091407, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9322408,00 грн.

Не погоджуючись з нарахованими зобов`язаннями та штрафними санкціями, що були визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0005081407, №0005071407, №0005091407, позивач в порядку адміністративного оскарження 02 травня 2019 року звернувся до Державної Фіскальної служби України із скаргою.

Державна фіскальна служба України за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 04 липня 2019 року №30613/6/99-99-11-04-02-25, відповідно до якого скарга платника податків залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення №0005081407, №0005071407, №0005091407 від 19 квітня 2019 року протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, прийшов до висновку, що позивач надав суду достатні та допустимі докази на спростування висновків контролюючого органу про допущені порушення норм податкового законодавства. В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність прийняття рішень, які оскаржує позивач.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАПФРІЖОІЛГРУП» (ТОВ «МОТОС» ), як «Покупець» , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімпостач» , як «Постачальник» , з іншої сторони, уклали Договір поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Судом також досліджено додаткову угоду №1 до Договору поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року та надані позивачем:

- видаткову накладну №305 від 19 квітня 2018 року,

- акт передачі палива від 19 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №296 від 27 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 27 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №298 від 27 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 27 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №346 від 30 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 30 квітня 2018 року;

- копію сертифікату відповідності та паспорту якості на паливо дизельне.

- копію паспорту якості на бензин А-95.

Здійснення оплати за товар підтверджується копією платіжного доручення №5 від 02 квітня 2018 року, копією платіжного доручення №35 від 06 квітня 2018 року, копією платіжного доручення №2 від 17 квітня 2018 року, копією платіжного доручення №23 від 27 квітня 2018 року.

Також 29 жовтня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» , як «Власником» , з одного боку, і Товариством з обмеженою відповідністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» , як «Управителем» , укладено договір роботи за дисконтними картками №ТЗТК0291017001.

Відповідно до пункту 2 вказаного договору власник передає Управителю право на передачу власних дисконтних карток для подальшого відпуску Товару з АЗС Власника споживачу (контрагенту Управителя) за попередньо домовленою знижкою.

Власник зобов`язується здійснювати безпосередній відпуск Товару з власних АЗС (список АЗС опубліковується на офіційному веб-сайті Власника - www.zog.ua) за попередньо домовленою знижкою при пред`явленні дисконтних карток споживачами (контрагентами Управителя).

Власник при пред`явленні дисконтних карток здійснює відпуск Товару споживачу (контрагенту Управителя) за потребою останнього за попередньо домовленою знижкою.

Пунктом 5 договору визначено умови оплати відпущеного Товару за дисконтними картками, документальне оформлення. Так, оплата виданого Товару, що була відпущена споживачу (контрагенту Управителя) з АЗС Власника на підставі дисконтних карток, відбувається в момент передачі Товару на АЗС споживачам (контрагентам Управителя) через РРО. Під час зчитування інформації з наданого споживачем (контрагентом Управителя) дисконтної картки термінальним обладнанням відбувається ідентифікація здійснення оплати Управителем. Моменту оплати споживачем (контрагентом Управителя) товару на АЗС обов`язок по сплаті товару Управителем припиняється.

Два рази на місяць (по результатам з 01 по 15 число місяця та з 16 по 30(31) число місяця) Управитель надає Власнику чеки на отриманий споживачем (контрагентом Управителя) Товар, що був виданий з АЗС Власника, на підставі наданих Управителем чеків Власник формує видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ. На підставі оформлених належним чином (підписанням з обох сторін) Власник виписує та реєструє податкові накладні на отриманий Товар.

Також, 02 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «ЗНПЗ» , як «Зберігачем» , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Запоріжоілгруп» , як «Поклажодавцем» , укладено Договір зберігання №ЗОГЗНПЗ-020118.

Позивачем суду надано:

- копію видаткової накладної №ЗОГ0000783 від 15 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 травня 2018 року по 15 травня 2018 року;

- копія видаткової накладної № ЗОГ01086 від 30 червня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000598 від 15 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 квітня 2018 року по 15 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000785 від 30 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000791 від 15 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 травня 2018 року по 15 травня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ001330 від 31 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 травня 2018 року по 31 травня 2018 року

- копію видаткової накладної № ЗОГ001329 від 30 червня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ001328 від 31 липня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000595 від 15 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 квітня 2018 року по 15 квітня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002359 від 15 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002361 від 31 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 березня 2018 року по 31 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002360 від 31 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 березня 2018 року по 31 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002358 від 15 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000410 від 28 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000450 від 28 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000449 від 15 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 лютого 2018 року по 15 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000445 від 15 січня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 січня 2018 року по 15 січня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000448 від 31 січня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податкові обов`язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.

Таким чином, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд вірно дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідач вказує на те, що неможливо підтвердити взаємовідносини між «Технохімпостач» (код ЄДРПОУ 40009323) та ТОВ «ТД «ЗАПОРІЖОІЛІ ТУП» у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ «Технохімпостач» , проте господарські операції, які аналізує ГУ ДФС у Запорізькій області відбувались на підставі договору №ТЗТК0291017001 від 29 жовтня 2017 року, договору роботи за дисконтними картками, за яким Власник (ТОВ «ТД «Запоріжіолгруп» ) передає Управителю (ТОВ «Технохімпостач» ) право на передачу власних дисконтних карток для подальшого відпуску Товару з АЗС Власника споживачу (контрагенту Управителя) за попередньо домовленою знижкою. Власник зобов`язується здійснювати безпосередній відпуск Товару з власних АЗС (список АЗС опубліковується на офіційному веб-сайті Власника - www.zog.ua) за попередньо домовленою знижкою при пред`явленні дисконтних карток споживачами (контрагентами Управителя). Умови оплати та документальне оформлення встановлене згідно розділу 5 договору наступним чином: 5.1.Оплата виданого Товару, що була відпущена споживачу (контрагенту Управителя) з АЗС Власника на підставі дисконтних карток, відбувається в момент передачі Товару на АЗС споживачам (контрагентам Управителя) через РРО. 5.2. Під час зчитування інформації з наданого споживачем (контрагентом Управителя) дисконтної картки термінальним обладнанням відбувається ідентифікація здійснення оплати Управителем. 5.3. З моменту оплати споживачем (контрагентом Управителя) Товару на АЗС обов`язок по сплаті Товару Управителем припиняється. 5.4. Два рази на місяць (по результатам з 01 по 15 число місяця та з 16 по 30(31) число місяця) Управитель надає Власнику чеки на отриманий споживачем (контрагентом Управителя) Товар, що був виданий з АЗС Власника, на підставі наданих Управителем чеків Власник формує видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ. На підставі оформлених належним чином (підписанням з обох сторін) Власник виписує та реєструє податкові накладні на отриманий Товар.

На підставі вищезазначеного договору ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року передано ТОВ «Технохімпостач» дисконтні картки для подальшої передачі їх кінцевому споживачу для відпуску нафтопродуктів з АЗС.

В свою чергу, взаємовідносини ТОВ «Технохімпостач» та ТОВ «ТД «Запоріжоілгруп» у періоді 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року підтверджуються видатковими накладними передачі палива на АЗС ЗОГ.

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд звертає увагу, що позивачем до перевірки надані всі документи, що підтверджують господарські операції у перевіряємому періоді.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинними документами, дослідженими під час розгляду справи, підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Технохімпостач» .

Вже до відзиву на апеляційну скаргу позивач долучив рішення судів першої та апеляційної інстанції у адміністративній справі №280/4635/19 за позовом ТОВ Технохімпостач до ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки взаємовідносин між ТОВ Торговий Дім «Запоріжоілгруп» та ТОВ «Технохімпостач» . Судами під час розгляду даного спору було встановлено, що на виконання умов договору №ТЗТК0291017001 від 29 жовтня 2017 року ТОВ Торговий Дім «Запоріжоілгруп» у період з 01.11.27 по 30.09.2018р. передано ТОВ Технохімпостач дисконтні картки для подальшої передачі їх кінцевому споживачу для відпуску нафтопродуктів з АЗС. Виконання договору підтверджено первинними бухгалтерськими документами.Суди вказали, що є спростованими висновки контролюючого органу щодо невідображення позивачем у бухгалтерському обліку та податковому обліку реалізації пального за готівкові кошти через мережу АЗС на кінцевого споживача, оформлення вдаваної операції з реалізації пального та нереальність господарських взаємовідносин.

З огляду на це, позовні вимоги було задоволено, а податкові повідомлення-рішення скасовані.

Наведене вище у своїй сукупності спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, стосовно порушень з боку позивача ТОВ Мотас (ТОВ Торговий Дім «Запоріжоілгруп» ) вимог податкового законодавства при оформленні господарських відносин із контрагентом ТОВ «Технохімпостач» .

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача про допущення позивачем порушень податкового законодавства у періоді, що перевірявся, не підтверджені належними доказами, а тому у суду першої інстанції були підстави для скасування оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 280/3487/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак