Постанова

від 16.02.2021 по справі 400/161/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/161/20 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року по справі № 400/161/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось з адміністративним позовом про застосування до відповідача заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді заборони експлуатації об`єктів, будівель та споруд, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що перевіркою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" встановлені порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людини, що є підставою для застосування заходу реагування у виді заборони експлуатації об`єктів, будівель та споруд та приміщень.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, клопотав про зупинення провадження по справі на час необхідний сторонам для примирення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 28 вересня 2020 позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнив.

Застосував до Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень, розташованого за адресою: вул. Гетьмана Сагайдачного, 275, Миколаїв, 54050, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Державний навчальний заклад "Вище професійне училище № 7 м. Миколаїв" подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд державного навчального закладу Вище професійне училище №7 м. Миколаїв судом першої інстанції не враховано принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами;

- судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідачем усунута значна частина порушень, зафіксованих в акті від 23 грудня 2019 року № 516;

- судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що на теперішній час державний навчальний заклад Вище професійне училище №7 м. Миколаїв реорганізовується шляхом приєднання до Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг та знаходиться на стадії припинення. Кошти виділяються тільки за захищеними статтями кошторису, а саме на оплату комунальних послуг та на виплату заробітної плати членам комісії по реорганізації навчального закладу.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу № 612 від 12.12.2019 та виданого посвідчення № 546 від 20.12.2019 посадовими особами Корабельного РВ м. Миколаєва ГУ ДСНС України в Миколаївській області у період з 21.12.2019 по 23.12.2019 здійснено позапланову перевірку відповідача.

За результатами перевірки складено Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2019 № 516 (надалі - Акт № 516).

Актом № 516 встановлено 17 виявлених порушень вимог Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (надалі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (надалі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Примірник Акту № 516 від 23.12.2020 на 14 сторінках отримано 23.12.2020 в.о. директора - ОСОБА_1 , що підтверджується підписом вказаної особи на останній сторінці Акту (а.с.22 на звороті).

23.12.2020 Корабельним РВ м. Миколаєва ГУ ДСНС України в Миколаївській області складено припис № 244 Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.23-24).

Позивач, вважаючи, що подальша експлуатація державного навчального закладу Вище професійне училище №7 м. Миколаїв з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що час розгляду справи в суді належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, отже наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи викладене, та ступінь небезпеки, яку створюють не усунуті порушення, суд дійшов висновку про необхідність зупинення роботи об`єкта розташованого адресою: м. Миколаїв, вул. Гетьмана Сагайдачного, 275, 54050, код ЄДРПОУ 02127271.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента України Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 20/2013 від 16.01.2013, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - Управління) є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру. У відповідності до ст. 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, Управління здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Колегією суддів встановлено, що за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадовими особами ГУ ДСНС України у Миколаївській області головним інспектором Корабельного РВ ГУ ДСНС І.О. Круліковським складено Акт № 516 від 23.12.2020, в якому описано 17 виявлених порушень вимог законодавства (а.с.16-22).

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2020 Корабельним РВ м. Миколаєва ГУ ДСНС України в Миколаївській області складено припис № 244 Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки , який вручено під підпис В.о. директора Г.О.Секкер (а.с.23-24).

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд Постановою від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень. Виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Колегія суддів зазначає, що представником відповідача, на час розгляду справи, не надані докази, які б свідчили про усунення відповідачем виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Тобто, на час розгляду даної справи доказів, які б свідчили про повне усунення Державним навчальним закладом "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які вчтановлені у Акті № 516 від 23.12.2019, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в суді належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, суд погоджується з твердженням позивача, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного колегія суддів також зауважує, що застосовані заходи є співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі №640/368/19.

Слід зазначити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі Druћstevnн zбloћna Pria and Others v. Czech Republic, п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі Case of Sigma radio television LTD. v. Cyprus та інші.).

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частина 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина 10 зазначеної статті також передбачає, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб`єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені в Акті перевірки №516 від 23.12.2019 та приписі № 244 від 23.12.2019 порушення, а також норми діючого законодавства та принцип співмірності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді заборони експлуатації об`єктів, будівель та споруд, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей є законними, обґрунтованими та підлягають легітимній меті, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на безпідставне встановлення судом першої інстанції, що відповідачем усунута значна частина порушень, зафіксованих в акті від 23 грудня 2019 року № 516, суд відхиляє, з огляду на те, що доказів, які б свідчили про повне усунення Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7 м.Миколаїв" порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

З приводу посилання апелянта на те, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним судженням та суди не повинні обмежуватися тільки даними акту перевірки слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

За змістом частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (зі змінами від 20.06.2013) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Отже, підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Щодо доводу апелянта про не взяття судом першої інстанції до уваги того факту, що на теперішній час державний навчальний заклад Вище професійне училище №7 м. Миколаїв реорганізовується шляхом приєднання до Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг та знаходиться на стадії припинення. Кошти виділяються тільки за захищеними статтями кошторису, а саме на оплату комунальних послуг та на виплату заробітної плати членам комісії по реорганізації навчального закладу, слід зазначити наступне.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації окремих господарських одиниць підприємства (окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску), судом першої інстанції узгоджується із принципом співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Так, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення апелянтом виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщенні.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної безпеки та охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду від 31 жовтня 2018 року, справа № 826/14758/17 та від 26 березня 2020 року, справа № 320/1539/19.

Так, відповідач зазначив, що ним частково вжиті заходи щодо усунення порушень але доказів усунення порушень не надав.

За правилами частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, з аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд апеляційної інстанції доходить до висновку про те, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об`єктів здійснюється згідно вимог частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року, справа № 320/1539/19.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Вище професійне училище № 7, м.Миколаїв" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року по справі № 400/161/20- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.