Ухвала

від 15.02.2021 по справі 826/13971/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13971/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фокс ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказа, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фокс ЛТД звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказа.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, 27 січня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу.

За наслідками перевірки апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - подана з пропущенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та без оплати судовим збором.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 15 січня 2020 року. Отже, останній день подання апеляційної скарги припадає на 14 лютого 2020 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду лише 27 січня 2021 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.

На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства не обмежено право на звернення з апеляційною скаргою після її повернення. Також зазначає про недостатнє фінансування.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку не є поважними з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що вперше подану відповідачем апеляційну скаргу повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у зв`язку з тим, що апелянт не усунув недоліки скарги, а саме не сплатив судовий збір.

Вдруге подана апеляційна скарга повернута ухвалою суду від 24 грудня 2020 року також у зв`язку з тим, що апелянт не усунув недоліки скарги.

Слід зазначити, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

Наявність у сторони права на звернення з апеляційною скаргою після її повернення саме по собі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює останніх добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин пропущення цього строку відповідач не зазначає.

Апелянтом також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збора, яке обґрунтовано неможливістю сплати такого через відсутність відповідного фінансування.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліка не відноситься.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.

Відповідно до цієї правової норми на звільнення від сплати судового збора мають право: 1) позивачі - фізичні особи, якщо розмір судового збора перевищує 5 відсотків розміру річного доходу таких осіб за попередній календарний рік; або 2) позивачі, які є: а) військовослужбовцями; б) батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) сторони у справах, предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених вищенаведеними нормами права, судом - не встановлено, клопотання задоволенню не підлягає.

Водночас, суд не позбавлений можливості відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Проте, наявність майнового критерія у цьому випадку також є обов`язковою.

З огляду на те, що апелянтом не надано доказів на підтвердження майнового стану, який на даному етапі зумовлює неможливість сплати судового збора у розмірі, визначеному Законом, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати такого відсутні також.

Приписи пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збора.

Відповідно до частини 6 цієї статті, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збора відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збора.

Правові засади справляння судового збора, платники, об`єкти та розміри ставок судового збора, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збора визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).

Відповідно до положень статей 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є рішення суб`єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збора за подання адміністративного позову немайнового характера, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07 грудня 2017 року №2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збора за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, постановленого за результатами розгляду позову, складає 2643,00 грн. (1762,00 грн. х 150%).

Однак, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збора.

Згідно частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку та документа про сплату судового збору у розмірі 2643,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печер. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження - неповажними .

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збора за подання апеляційної скарги - відмовити , апеляційну скаргу - залишити без руху .

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У разі не надання документа про сплату судового збора, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька