Рішення

від 16.02.2021 по справі 275/1135/20

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1135/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду смт. Брусилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.12.2020 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір позики укладений між ним та ТОВ ФК`ДІНЕРО .

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ТОВ ФК`ДІНЕРО було укладено договір відповідно до якого позивачем було отримано позику. Ознайомившись зі змістом договору позивач вважає, що він є недійсним, оскільки фінансову послугу було надано шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, проте ним не було підписано даний договір. Відповідачем не було повідомлено письмово всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що позивачу як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і позивач був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог Закону України Про захист прав споживачів не надав відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Також вказував, що відповідач не виконав встановлені імперативні вимоги Закону щодо надання повної інформації про споживчий кредит, тому позивач вважає, що такі дії розглядаються як нечесна підприємницька практика в розумінні ЗУ Про захист прав споживачів . Відтак, позивач вважає, що за нормами ст. 19 ЗУ Про захист прав споживачів спірний правочин є недійсним. Також вказує, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість отриманого кредиту, також відповідач ввів в оману щодо істотних умов договору та відсоткової ставки. На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити. Також просив витребувати копію укладеного договору у відповідача та здійснювати розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 11.12.2020 відкрито провадження у цій справі та з урахуванням ст. 274 , 279 ЦПК України ухвалено її розглядати у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву.

19.01.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти позову заперечив у повному обсязі. Вказав, що договір кредитної лінії № AG9244115 (номер в системі L1161879) від 26.12.2019 укладено в порядку, передбаченому Законом України № 675-VIII від 03.09.2015 Про електронну комерцію та Законом України Про електронні документи та електронний документообіг . Зазначає, що позивач є постійним клієнтом відповідача з 15.08.2018 та уклав вже чотири договори, виконував всі їх умови (крім оспорюваного), погодившись з усіма умовами в тому числі з відсотками за користування кредитними коштами. Договір було укладено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано позивачу на його фінансовий номер телефону та введено позивачем у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача 30.12.2019 о 09:56, процес верифікації , який проходив позивач на сайті відповідача, підтвердив і успішно пройшов. Відповідно це означає, що позивач особисто проходив процес верифікації, отримав грошові кошти, а отже, і особисто уклав договір кредитної лінії № AG9244115 (номер в системі L1161879) від 26.12.2019. З урахуванням викладеного вище просив у задоволенні позову відмовити. Після введення коду на вказану позивачем електронну пошту було відправлено примірник підписаного договору разом із паспортом споживчого кредиту, спеціальними умовами та додатковою угодою. Крім того, перед подачею заявки на отримання позики, позивач ознайомився з обов`язковою інформацією про відповідача, про порядок та умови надання фінансових послуг, з правилами та примірним договором на веб-сайті відповідача www.dinero.ua . Також вказує на відсутність ознак нечесної підприємницької практики, оскільки договір відповідав інтересам обох сторін, позивач отримав одразу кошти, а висока ставка за відсотками пояснюється ризиком неповернення коштів, так як договір був незабезпечений. Просив відмовити в задоволенні позову.

Після обміну заявами по суті клопотань, заяв від сторін не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статями 15 , 16 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним договору позики з тих підстав, що він отримав від Відповідача кошти в позику, яка були перераховані на його картковий рахунок та між ним і Відповідачем договір позики, яким би встановлювався розмір процентів чи неустойка за користування коштами не укладався, а тому вказаний договір є недійсним.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною першою - четвертою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно статті 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (Стаття 204 ЦК України ).

Частиною другою, третьою, статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 11 Закону України Про захист прав споживача врегульовано, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування .

Судом встановлено, що 26.12.2019 між сторонами укладено Договір кредитної лінії № AG9244115 (далі - Договір), за умовами якого Відповідач надав Позивачу кредит в розмірі 4700.00 гривень строком на 14 днів/місяців, плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1.52 % на день, про що вказано в Спеціальних умовах для короткострокового кредиту в якому визначено, що вони є невід`ємною частиною Договору кредитної лінії та виконуватимуться сторонами відповідно до Загальних умов Договору кредитної лінії (далі - Загальні умови), укладаються дистанційно та мають юридичну силу без будь - якого підпису на папері.

Згідно розділу 2 Загальних умов, встановлення договірних відносин між Сторонами за допомогою дистанційних засобів забезпечується таким чином: 2.1.1. на порталі Позичальник повинен заповнити Заяву шляхом введення необхідної Суми Кредиту та Строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, що вимагаються. Також, якщо буде використовуватися електронний платіж, посилання на постачальника таких послуг повинно відкриватися у полі, в якому Позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки. Після заповнення вищезазначеної заяви: - Позичальник створює Особистий кабінет на Порталі, шляхом виконання вказівок, викладених на Порталі; - Позичальнику надається пропозиція Кредитодавця Спеціальних умов Кредиту на основі інформації, наданої в Заяві (надалі іменується як Пропозиція ). Якщо Позичальник під час обробки заяви змінив інформацію, надану в Заяві, нова Пропозиція буде надана на основі нововведених умов; - натискаючи кнопку Прийняти , Позичальник підтверджує надання Кредитодавцю згоди на використання персональних даних Позичальника, для ідентифікації Позичальника, для оцінки кредитоспроможності Позичальника та для виконання Договору відповідно до політики конфіденційності; - код підтвердження буде надіслано Кредитодавцем на Номер телефону Позичальника. Шляхом введення Коду підтвердження Позичальник підписує та приймає Пропозицію та підтверджує укладення Договору на основі Загальних умов Кредиту; - Договір, включаючи його Додаткові угоди, укладений за допомогою дистанційних засобів, має таку ж силу, як і договір, підписаний у паперовому вигляді.

В пункті 3.1, 3.3, 3.10 Загальних умов визначено, що Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальнику в межах Ліміту Кредитної лінії, на основі Заяви Позичальника та за умови їх схвалення, і Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю Суму наданого Кредиту та сплатити всі відповідні Договірні компенсації до останнього дня строку сплати. Позичальник може подавати Заяву шляхом заповнення електронної форми Заяви на Порталі через Особистий кабінет. Кредитодавець надає кожен Кредит шляхом його переказу на рахунок Позичальника. Сума вважається наданою в день здійснення банківського переказу Кредитодавцем.

Відповідно до п. 4.1.1. Загальних умов, за користування сумами, які надаються в якості Кредиту за Договором та в межах Ліміту кредитної лінії, Позичальник повинен сплачувати Кредитодавцю Відсотки по Кредиту за Відсотковою ставкою, яка зазначається в Спеціальних умовах Кредиту. Оплата Відсотків по Кредиту здійснюється до останнього дня Строку оплати.

З метою уникнення сумнівів, Сторони домовились, що у разі порушення Строку оплати, прискорення несплачених Договірних платежів та/або розірвання Договору, позичальник повинен погасити Кредитодавцю Суму наданого Кредиту та сплатити відповідні несплачені Договірні компенсації протягом наступних 30 календарних днів, окрім випадків, передбачених Договором чи Законодавством.

Як вбачається з Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № АG9244115, укладеного між Кредитодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю Фінансовою компанією Дінеро та Позичальником - ОСОБА_1 , висловлюючи свою згоду вільно, без помилки, шахрайства чи примусу, уклали ці Спеціальні Умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії (далі - Договір) та домовилися про наступне - Умови Договору кредитної лінії: ліміт кредитної лінії 16000 гривень, сума кредиту 4700 гривень, відсоткова ставка в день 1.5 %, потенційний ліміт кредитної лінії 20000 гривень, надана сума кредиту 4700 гривень, загальна вартість кредиту 5599 гривень, реальна річна процентна ставка 498.75 %, дата повного погашення 13.01.2020, штраф 50 %. Договір підписано електронним підписом. В розділі Позичальник зазначено: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , електронна адреса Позичальника bilokurbsv@ukr.net , номер телефону Позичальника НОМЕР_2 . (а.с. 38).

В п.1.2 Спеціальних умов вказано, що лише тоді, коли Позичальник прочитав, оцінив та прийняв Умови користування Порталом, Політику конфіденційності, Паспорт споживчого кредиту, Загальні умови Договору кредитної лінії та Пропозицію Кредитора щодо Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії, що були надані Позичальнику через Особистий кабінет на Порталі.

Загальними умовами договору кредитної лінії товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовою компанією Дінеро визначено, що Договір - це Договір кредитної лінії, який укладається між Сторонами у разі видачі кредиту. Договір складається зі Спеціальних умов Договору кредитної лінії та Загальних умов Договору кредитної лінії. (а.с. 36-37).

В такому ж порядку, Договір було укладено ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано Позивачу на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 30.12.2019 о 09:55 та введено Позивачем у інформаційно-телекомунікаційній системі Відповідача 30.12.2019 о 09:56 (а.с. 44).

Процес верифікації, який проходив Позивач на сайті Відповідача підтвердив, що саме Позивач, використовуючи особистий фінансовий номер телефону та власну банківську картку особисто укладав Договір.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит): - Кредитодавцем є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансовою компанією Дінеро , що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію кредитодавця в Державному реєстрі фінансових установ серії ФК 941 від 19.09.2017. Метою отримання кредиту є споживчі цілі; процентна ставка, відсотків у день 1.52 %; процентна ставка, відсотків річних 498.75 % (а.с. 39).

Згідно Порядку верифікації клієнтів в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ ФК Дінеро , у процесі укладення Договору верифікацію клієнта ОСОБА_1 було проведено належним чином, а саме здійснено: - отримано звіт кредитної історії клієнта; - перевірку відповідності особи, що тримає паспорт, особі, що зображена на фото в паспорті; - звірку відповідності прізвища, ім`я та по батькові, що вказане в заяві, прізвищу, імені та по батькові у паспорті та даним кредитного бюро; - звірку відповідності адреси прописки, серії паспорту, номеру паспорту та дати народження клієнта, що зазначені в паспорті і заяві та даним кредитного бюро; - перевірку наявності мобільного телефону клієнта у звіті його кредитної історії, перевірка показала наявність мобільного номеру телефону у звіті кредитної історії клієнта; - автоматичну перевірку на наявність клієнта у базі шахраїв кредитного бюро; - перевірку факту перевипуску сім-картки, зміни номеру телефону клієнта і його банківської картки протягом короткого проміжку часу, перевірка наявності номеру телефону, який вказаний в заяві клієнта, у його кредитній історії та строку наявності його у кредитній історії клієнта з метою запобіганню шахрайству та перевірка не підтвердила дані факти; - пересічення повного імені нового клієнта з базою вже існуючих з метою запобігання шахрайству (52-54).

Як вбачається з доданих до відзиву матеріалів позивачу на зазначену ним електронну пошту було відправлено примірник договору, код та саме позивачем введено одноразовий ідентифікатор для підписання договору, на підставі чого йому було відправлено кредитні кошти вписати з відзиву (а.с. 44,45,46).

30.12.2019 позивачу було перераховано кошти в розмірі 4700 грн. (а.с. 48, 49).

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом частини першої, другої статті 640 ЦК України , договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статті 1054 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно частини першої, другої статті 1055 ЦК України , кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено статтею 13 Закону України Про споживче кредитування , договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України Про електронну комерцію (далі - Закон), який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пункту п`ятого статті 3 Закону , електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом пункту 6 частини третьої Закону , електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтями 7 та 8 Закону врегульовано, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації. Права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України Про захист прав споживачів . Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Законом України Про захист прав споживачів .

В пункті 8.5 Загальних умов, Позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору Кредитодавець надав йому всю інформацію надання якої передбачено статтею 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг . Надана інформація повністю зрозуміла. Також переддоговірна інформація відповідно до Законодавства була розміщена на порталі.

Згідно з частиною першою, другою статті 10 Закону України Про електронну комерцію , електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України Про рекламу та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень. Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. (частина перша статті 11 Закону). Відповідно до частини третьої, четвертої статті 11 Закону , електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону ; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону ; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України , а також іншими актами законодавства. (частина шоста, сьома статті 11 Закону)

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України Про електронну комерцію , у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно з частиною дванадцятою, тринадцятою статті 11 Закону , електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону , вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону , є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно із статті 16 Закону , якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається відправленим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) переданий за межі інформаційної системи суб`єкта або особи, уповноваженої на його відправлення. Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-телекомунікаційною системою суб`єкта.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205 , 207 ЦК України ).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми та процедури визначеної Законом України Про електронну комерцію та підписаний Позивачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному статтею 12 Законом України Про електронну комерцію .

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено, що при зверненні до Відповідача з метою укладення Кредитного договору та отримання коштів, Позивачем було зазначено особисті дані, а саме: номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання Відповідачу фотознімка на якому відображено Позивача з копією свого паспорта. Крім того, Позивачем не заперечується, що 30.12.2019 на його особисту банківську картку Відповідачем перераховано кошти в розмірі 4700.00 гривень.

Позивачу була надана інформація про особу та місцезнаходження кредитодавця, про мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, про форми його забезпечення, про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача, про тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік всіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, про строк, на який кредит може бути одержаний, про варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, тощо, а наявний електронний підпис ОСОБА_1 в Загальних умовах договору кредитної лінії, Спеціальних умовах для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9244115, Паспорті споживчого кредиту Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит підтверджує ознайомлення її з його умовами та згоду на ці умови.

Сторони, досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, Позивач на момент укладення кредитного договору, не заявляв додаткових вимог щодо спірних умов кредитного договору та в подальшому виконувала їх умови.

За наведених обставин, договір укладений між сторонами 26.12.2019 в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, а позивач повністю погодився з умовами кредитного договору, в якому зокрема і чітко вказано розмір відсотків за користування кредитом, що підтверджується наявністю його особистого підпису.

Таким чином, дії відповідача під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України Про електронну комерцію , який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Встановлені судом обставини, спростовують доводи позивача про те, що укладений між ним та відповідачем Договір позики є недійсним, так як він фактично оформив даний договір відповідно до визначеної правилами та погодженої сторонами процедури, здійснив його підписання з застосуванням одноразового ідентифікатора та отримав кошти в кредит.

Крім того, суд враховує Постанову Верховного суду України від 04.09.2019 р. по справі № 752/4239/15-ц стосовно визнання кредитного договору недійним на підставі ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Так, за змістом статей 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України Про захист прав споживачів застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

У даній справі встановлено, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та раніше виконував аналогічні умови інших договорів з відповідачем, а відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

Вбачається, що позивач до укладення оспорюваного договору вже тричі укладав і виконував аналогічні договори з відповідачем, тому не міг не знати про умови чергового укладеного ним договору.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України , сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що укладений між ним та відповідачем договір є недійсним та що позивачу не було відомо про всі умови отримання коштів. Зважаючи на викладене та позиції Верховного Суду, викладені у Постанові від 04.09.2019 по справі № 752/4239/15-ц, та Постанові від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19, підстав для визнання спірного кредитного договору з заявлених позивачем підстав порушення вимог Закону України Про захист прав споживачів немає.

Згідно статті 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі відсутні, тому суд не здійснює розподіл судових витрат при ухваленні рішення.

Керуючись Законом України Про споживче кредитування , Законом України Про електронну комерцію ; статями 15 , 16 , 202 , 203 , 207 , 215 , 509 , 626 , 627 , 628 , 638 , 639 , 640 , 1054 , 1055 ЦК України ; статтями 4 , 5 , 12 , 13 , 19 , 23 , 28 , 48 , 76 , 78 , 81 , 89 , 128 , 141 , 258 , 259 , 263-265 , 352 , 354 , 355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДІНЕРО" про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 16.02.2021.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дінеро 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3А, код ЄДРПОУ 41350844.

Суддя П.В. Миколайчук