Рішення

від 02.02.2021 по справі 401/1310/20

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.02.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/1310/20 Провадження № 2/401/60/21

02 лютого 2021 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача, адвокат Коваленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, про припинення права на частку у спільному майні, треті особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Комаров Віталій Анатолійович, -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У червні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного заповіту, посвідченого 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом СМНО Комаровим В.А., шляхом позбавлення відповідача права на спадкування за цим заповітом, залишивши йому право на спадкування за законом на загальних підставах, та про припинення права відповідача на частку у спільному майні.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 29 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи позивача :

Позивач, ОСОБА_1 , 30 червня 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є його та ОСОБА_2 батьком. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру в Світловодській районній державній нотаріальній конторі 14.01.2020 року була заведена спадкова справа, до спадкового майна відносяться житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими будівлями та земельною ділянкою, земельна ділянка площею 5,38 га на території Оленівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, які охоплені заповітом, який посвідчено 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом СМНО Комаровим В.А., на користь ОСОБА_2 , а також 1/4 частка квартири АДРЕСА_2 , яка заповітом не охоплена, тому спадкується за законом позивачем та відповідачем в рівних частках.

Вказав, що вважає недійсним заповіт, який освідчений 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом Комаровим В.А., так як у заповіті зазначено лише населений пункт його складання м.Світловодськ, проте законом передбачено місце складання та посвідчення заповіту, отже, нотаріусом недотримано форми заповіту, що є підставою його нікчемності.

З тексту вказаного вище заповіту не зрозуміло в якому місці він був складений (в приміщенні, яке є робочим місцем нотаріуса, чи в іншому приміщенні або в місці поза приміщенням).

Крім того, заповідач ОСОБА_3 був чоловіком похилого віку, хворів та поховавши свою дружину, а тому перебував у складному психологічному стані, що також не сприяло нормальному його сприйняттю життєвих обставин на той час та вільному волевиявленню заповідача. На його переконання їх батько ОСОБА_3 мав намір залишити йому та відповідачу спадщину у рівноцінних частках. Отже, з урахуванням того, що спірний заповіт не містить місця його складання, тобто не відповідає формі, він є нікчемним. Про наявність вказаного заповіту позивачу стало відомо після смерті ОСОБА_3 , незважаючи на постійне та тісне спілкування з померлим.

Крім того, при спадкуванні за законом ОСОБА_2 отримав право на спадкову 1/8 частку квартири АДРЕСА_2 , яка заповітом не охоплена. На іншу 1/8 спадкову частку цієї квартири він має право в порядку спадкування за законом. Разом із членами своєї сім`ї вони є власниками 3/4 частки квартири по 1/4 частці кожному в результаті приватизації цієї квартири. Отже, він особисто має право на 3/8 частки у праві спільної часткової власності. Між ним та ОСОБА_2 виникли неприязнені взаємовідносини, за яких спільне володіння та користування вказаною квартирою неможливе, частка ОСОБА_2 в розмірі 1/8, на яку той має право, на його думку, є незначною та не може бути виділена в натурі, що можливо підтвердити будівельно-технічною експертизою. З урахуванням того, що ОСОБА_2 ніколи в цій квартирі не проживав і не проживає, має інше постійне місце проживання, житлом забезпечений, у тому числі за рахунок спадкового майна в с.Павлівка Світловодського району, припинення його права на 1/8 частку квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сім`ї. Отже, за викладених обставин він вважає за можливе припинити право ОСОБА_2 на успадковану 1/8 частку квартири АДРЕСА_2 та сплатити йому вартість цієї частки.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_2 , спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 прийняв та відповідно до ЦК України набув і право на спадкове майно за законом, до якого відноситься 1/8 частка спірної квартири, що є майновим об`єктом цивільного права до якого можливо застосувати норми ст.365 ЦК України. Також, оскільки заповіт не містить місця його складання, то слід застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту шляхом позбавлення ОСОБА_2 права на спадкування за заповітом надавши йому право на спадкування за законом на загальних підставах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії таких доказів:

- паспорту та РНОКПП;

- свідоцтва про народження позивача;

- свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ;

- інформаційну довідку зі Спадкового реєстру від 28 травня 2020 року;

- витяг про реєстрацію заповіту ОСОБА_3 від 08 грудня 2015 року в Спадковому реєстрі;

- заповіту ОСОБА_4 від 08 грудня 2015 року, який заповів належне йому майно ОСОБА_2 ;

- свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10.;

- довідки Павлівської сільської ради №85 від 14 січня 2020 року про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 ;

- довідки Світловодської районної державної нотаріальної контори вих.№10901-16 від 27 травня 2020 року, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована спадкова справа за заявами синів спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14 листопада 2006 року на квартиру АДРЕСА_2 ;

- архівну довідку Світловодського міжміського бюро технічної інвентаризації №352 від 18 травня 2020 року про право власності ОСОБА_3 на ј квартири АДРЕСА_2 ;

- звіту ТОВ "Сервіспромексперт" від 03 червня 2020 року про проведення незалежної оцінки квартири АДРЕСА_2 ;

- довідки про склад сім`ї позивача;

- свідоцтва про одруження позивача, ОСОБА_1 , з ОСОБА_6 ;

- свідоцтва про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- копію паспорту дружини позивача ОСОБА_9 та її РНОКПП.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, пояснив, що відповідач уникає від розмов щодо поділу спадщини, яка відкрилася після смерті їх батька, тому він звернувся до суду та просив його вимоги задовольнити з підстав вказаних у позові. Припускає, що його батька при складенні заповіту від 08 грудня 2015 року було введено відповідачем в оману. Вважає заповіт батька несправедливим, так як батько у 2019 році планував скласти новий заповіт.

Аргументи відповідача :

Представник відповідача, адвокат Коваленко А.В., подала до суду відзив в якому зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає. Вказала, що пунктами 2-3 глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 р. (в редакції, яка діяла на момент нотаріального посвідчення заповіту) визначено місце вчинення нотаріальної дії, а саме - нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу, з занесеням запису до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за №1318/18613. Тобто, з наведеної норми, якою регламентовано порядок вчинення нотаріальних дій і яка є обов`язковою для застосування нотаріусами України при вчиненні нотаріальних дій вбачається, що місцем вчинення нотаріальної дії є: приміщення - робоче місце приватного нотаріуса або інше місце, інформацію про яке нотаріус зобов`язаний зазначити у посвідчу вальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Вищезазначений Порядок, не містить норми/вимоги про зазначення повної адреси місцезнаходження приміщення - робочого місця приватного нотаріуса у посвідчувальному документі. Крім того, оскільки доказами того, що сподкодавець не розумів значення своїх дій або не міг ними керувати при складанні заповіту є рішення суду про визнання особи недієздатною або висновок експерта про психічний стан. Проте, твердження позивача про складний психологічний стан ОСОБА_3 станом на 08 грудня 2015 року не доведено належними доказами.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_10 на 1/8 частки квартири АДРЕСА_3 зазначила, що квартира не входить до складу спадкового майна за заповітом від 08.12.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Комаровим В.А., а тому право на спадкування на таке майно, повинно оформлюватися спадкоємцем за правилами спадкування за законом. Станом на 03.09.2020 р. ОСОБА_2 подано лише заяву про прийняття спадщини, про що також свідчить довідка №10901-16 від 27.05.2020р., видана Завідувачем Світловодської районної державної нотаріальної контори Медяник О.В. Проте, ані свідоцтва про право на спадщину за законом, ані право власності на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не отримував. Враховуючи викладене, вимогу позивача ОСОБА_1 про припинення право власності ОСОБА_2 на 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 є такою, що заявлена передчасно.

В обґрунтування заперечень представником відповідача надано до суду такі докази: копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформовану 27 серпня 2020 року.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Аргументи третьої особи:

У поясненнях щодо позову третя особа, приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Комаров В.А. зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден оскільки заповіт №2773 08 грудня 2015 року від імені ОСОБА_3 був посвідчений з додежанням вимог чинного законодавства України. Зазначив, що згідно ст.41 Закону України Про нотаріат нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням, яке є робочем місцем нотаріуса заноситься до Журналу обліку виклику нотаріуса за межі нотаріальної контори згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства.

Зазначив, що в посвідченому ним заповіті від імені ОСОБА_3 зазначено місце складання заповіту, а саме: місто Світловодськ Кіровоградської області. Адреса місця вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходження нотаріальної дії) вказується з зазначенням причин, з яких нотарільна дія була вчинена поза робочим місцем нотаріуса. Крім того, вказав, що навіть за наявності формальної помилки, Верховний Суд України у справах, в яких особи покликались на нікчемність заповіту вказав, що наявність формальних помилок при складанні заповіту не свідчить про нікчемність заповіту та не спростовує презумпцію правомірності правочину, якщо заповідач не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним, мав право на складання заповіту, заповіт відповідав волі заповідача, власноруч підписаний заповідачем, має письмову форму, посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку (постанова від 20.05.2019 у справі № 522/904/16-ц, постанова від 03.07.2019 у справі №725/2412/15-ц). Крім того, просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши справу в порядку загального позовного провадження, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Встановлені судом обставини справи:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками позивача, ОСОБА_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Відповідач, ОСОБА_2 , є також сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб 27 листопада 1999 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Світловодського міськвиконкому Кіровоградської області, актовий запис №328. Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , що підтверджуєтся свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 14.11.2006 р. право власності на квартиру АДРЕСА_2 в рівних частках належить ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Загальна площа вищезазначеної квартири становить 66 кв.м., що підтверджуєтся архівною довідкою №352 від 18.05.2020 р.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуєтся свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуєтся свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно заповіту, посвідченого 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Комаровим В.А,. ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими будівлями та земельною ділянкою 2440,8 кв.м. кадастровий номер 3525286900:51:005:0049, та земельну ділянка площею 5,38 га кадастровий номер 5322083700:00:001:0417 розташовану на території Оленівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена Світловодською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 14 січня 2020 року за номером 65340401.

Згідно довідки Світловодської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області №10901-16 від 27.05.2020 р. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована спадкова справа №3/2020. Заяви на прийняття спадщини подали сини спадкодавця: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки Павлівської сільської ради №85 від 14.01.2020 року ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші особи зареєстровані за цією адресою не були.

Згідно висновку від 03.06.2020 року ТОВ "Сервіспромескперт" вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 279 640 грн.

В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають позивач ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджуєтся довідкою про склад сімї від 04.03.2020 року видану головою правління ОСББ "Флагман-3" Юшко В.І .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2020 року відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_2 відсутні.

Джерела права, оцінка суду:

Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Якщо нотаріус при відкритті спадщини встановить, що заповіт є нікчемним, він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам Закону, тоді є можливість оскаржити їх у судовому порядку. За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦКУ), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним підчас небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Статтею 41 Закону України Про нотаріат в редакції, чинній на час посвідчення оспорюваного заповіту, передбачено, що нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України(частина третя статті 1247 ЦК України).

Пунктами 2-3 глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 р. (в редакції, яка діяла на момент нотаріального посвідчення заповіту) визначено місце вчинення нотаріальної дії, а саме - нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу, з занесеням запису до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за №1318/18613.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах нікчемний , є недійсним .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2018 року в справі № 756/14304/15-ц (провадження № 61-11896св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України .

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду:

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту суд зазначає таке.

У справі, яка розглядається встановлено, що оспорюваний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Комаровим В.А., яким дотримано вимоги щодо посвідчення заповіту, визначені ЦК України та Порядком, зокрема заповіт складено 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса,зі слів заповідача, в його присутності, після складення заповіту його було прочитано особисто вголос та власноручно підписано саме заповідачем. Заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі.

Суд зазначає. що позивачем належними та достовірними доказами не доведено протилежне, а саме, що заповіт складався та посвідчувався за межами приміщення, яке робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса.

Керуючись приписами законодавства України та матеріалами справи суд виходить з того, що заповіт ОСОБА_3 відповідає положенням ЦК України, Закону України Про нотаріат , та чинного на час його нотаріального посвідчення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, складений у письмовій формі, із зазначенням місця його складення місто Світловодськ Кіровоградської області, часу складення восьмого грудня дві тисячі п`ятнадцятого року об 11 годині 50 хвилин, дати народження заповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Дзюбанівка Козельщинського району Полтавської області, його місця реєстрації і проживання, та підписаний особисто заповідачем.

Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення та відповідність його волі розпорядження про призначення спадкоємців за заповітом. Справжність підпису від імені заповідача у заповіті не спростовано на підставі належних та допустимих доказів, вимоги про внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру виконано.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, його доводи, що заповіт не відповідав вільному волевиявленню заповідача ОСОБА_3 , грунтуються лише на припущеннях позивача.

Отже, твердження позивача, що його батько ОСОБА_3 хворів та перебував у складному психологічному стані грунтуються лише на його припущеннях позивача, не підверджені належними та допустимими доказами.

Суд наголошує, що відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приходить до висновку, що оскільки заповідач не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним, мав право на складання заповіту, заповіт має письмову форму та посвідчений державним нотаріусом, його зміст був зачитаний уголос та власноруч підписаний заповідачем у присутності державного нотаріуса, заповіт відповідав волі ОСОБА_3 , доказів протилежного суду не надано, та був зареєстрований у встановленому законом порядку, відтак, підстав для визнання його недійсним не встановлено.

Отже, належних та допустимих доказів для визнання заповіту нікчемним позивачем суду надано не було. Суд вважає, що приватним нотаріусом було дотримано порядок посвідчення заповіту, зокрема послідовно вчинено всі необхідні для цього дії. Позивачем не доведено допущення порушень посвідчення заповіту, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту слід відмовити.

Джерела права, оцінка суду:

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Сукупність зазначених обставин у відповідності з ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України є підставою для припинення права за кожним з відповідачів на їх частку у спільній квартирі за рішенням суду.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у правах за позовами про захист права приватної власності при визначенні грошової компенсації, суд повинен виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до норм ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Висновок суду:

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні суд зазначає таке.

З врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення права на частку у спільному майні шляхом отримання від позивача грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суд має встановити чи дійсно: - частка є незначною і не може бути виділена в натурі; - річ є неподільною; - спільне володіння і користування майном є неможливим; - таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Сукупність зазначених обставин у відповідності з ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України є підставою для припинення права за кожним з відповідачів на їх частку у спільній квартирі за рішенням суду.

При цьому, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В порушення вимог ст. 365 ЦК України, позивачем, ОСОБА_1 , в судовому засіданні не доведено належними та достовірними доказами підстави для припинення його права частку у спільному майні.

Так, в судовому засіданні не доведено, що належна відповідачу, ОСОБА_2 , частка в розмірі 1/8 частини квартири АДРЕСА_2 є незначною.

Крім того, позивачем не було виконана умова ч.2 ст.365 ЦК України попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Враховуючи викладене, в позовній вимозі про припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, про припинення права на частку у спільному майні, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Комаров Віталій Анатолійович, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Складання повного рішення суду відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 12 лютого 2021 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник відповідача: адвокат Коваленко Анжеліка Вячеславівна, Адвокатське об'єднання Арте Легал , адреса: вулиця Генерала Алмазова 18/7, офіс 812-2.

Третя особа: Приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Комаров Віталій Анатолійович, адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом