Рішення

від 28.08.2007 по справі 14/269-пд-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/269-ПД-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28.08.2007                                                                Справа №  14/269-ПД-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу    за позовом: відкритого акціонерного товариство ім. Фрунзе, с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області, до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо", м. Цюрупинськ Херсонської області, до відповідача-2: державного комплексного торговельного підприємства "Крещатик" філії № 17 "Сакський виноробний завод", с. Володимирівка Сакський району АР Крим, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкритого акціонерного товариства Агропромислова фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції в Херсонській області, м. Цюрупинськ Херсонської області, про визнання недійсним договору,  за участю представників

позивача: Білецький О.В., представник, дор. від 01.06.07 р.,

відповідача-1: на засідання суду не прибув,

відповідача-2: на засідання суду не прибув,

третьої особи-1: на засідання суду не прибув,

третьої особи-2: Бугаєнко І.М., старший державний виконавець, дов. від 28.08.07 р.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір доручення від 07.09.2004 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо" та Державним комплексним підприємством "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод", посилаючись на положення ст. ст. 203, 215, 216, 1000 ЦК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач-1, повідомлений про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідач-2, повідомлений про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Третя особа-1, повідомлена про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася  своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомила. У псьмових поясненнях  (відзиві) на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступні обставини.

Згідно з умовами договору № 775/03-У від 27 жовтня 2003 року ВАТ "АПФ "Таврія" здійснило обробку виноматеріалу "Столове червоне" в кількості 14 617,70 декалітрів. На підставі пункту 3.4. Виконавець (ВАТ "АПФ "Таврія") зобов'язаний зберігати продукцію Замовника (ВАТ "ім. Фрунзе") відокремлено від власної продукції і видати її, після обробки, за першою вимогою Замовника або, згідно з його розпорядженням, третім особам. Строк дії Договору № 775/03-У від 27.10.2003 року - до 31 березня 2003 р.

Відповідно до пункту 3.5. вивіз обробленої продукції Замовником проводиться не пізніше одного місяця після завершення роботи. Цю умову договору позивач не виконав.

Керуючись ст.. 938 ЦК України та умовами вищезазначеного Договору Позивачу було надіслане письмове повідомлення за № 48-Ц/902 від 21.04.2004 р. про необхідність вивезення виноматеріалу. Позивач на лист не відповів і вибірку виноматеріалу не здійснив. Вказане майно було арештоване в рахунок боргових зобов'язань Позивача перед Відповідачем-1, на підставі постанови Відділу ДВС Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської обл. від 08.06.2004 р. серії АА № 082157. На відчуження майна була накладена заборона і відповідальність за збереження арештованого майна була покладена на технолога цеху виноматеріалів ВАТ "АПФ "Таврія" Терещенко Л.О.

02.07.2004 року від позивача надійшов лист про підтвердження відвантаження виноматеріалу. Своїм листом № 48-Ц від 07.07.2004 р. ВАТ "АПФ "Таврія" повідомило, що виноматеріал "Столове червоне" не може бути відвантажений в зв'язку з накладенням арешту на його відчуження ВДВС Цюрупинського районного управління юстиції в Херсонській області. Згідно з ч. 5 ст. 55, та ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" порушення заборони державного виконавця щодо майна, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах. На підставі цього ВДВС Цюрупинського районного управління юстиції запропонував у червні майно для реалізації Херсонській регіональній філії "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", але у зв'язку з відсутністю у нього ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями арештоване і майно залишилося на зберіганні у ВАТ "АПФ "Таврія".

11.08.2004 р. за № 48-Ц/1735 ВАТ "АПФ "Таврія" направила лист до ВДВС Цюрупинського районного управління юстиції, яким просило зняти зі збереження арештований виноматеріал і вивезти його з території підприємства у зв'язку із закінченням технологічного строку зберігання виноматеріалу. Згідно з п. 9.5. ГСТУ 202.001-96 "Виноматеріали оброблені. Загальні технічні умови" виноматеріал має обмежений строк зберігання, а саме під час зберігання рекомендується дотримуватися температурного режиму для столових виноматеріалів - не нижче ніж мінус 3°С і не вище ніж 25°С.

01.09.2004 р. відділом ДВС Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області була винесена постанова про передачу виноматеріалу стягувачу у зв'язку з неможливістю його продажу на торгах. На підставі цієї постанови, по акту від 01.09.2004 р. виноматеріал був переданий стягувану - Відповідачу-1. Після цього, постановою від 07.09.2004 р. відділ ДВС Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області зняв заборону на відчуження виноматеріалу. Відповідач-1, як новий власник майна, листом № 15/2 від 15.09.2004 р. дав розпорядження ВАТ "АПФ "Таврія" відвантажити виноматеріал зі зберігання його повіренному - Відповідачу-2. На підставі вказаного розпорядження виноматеріал був знятий зі зберігання і відвантажений Відповідачу-2.

Таким чином, на думку третьої особи-1, її зобов'язання перед Позивачем за Договором № 775/03-У від 27.10.2003 р. припинені 01.09.2004 р. в момент передачі виноматеріалу Відповідачу-1.

З 16.09.2004 р. по 14.10.2004 р. ВАТ "АПФ "Таврія" відвантажив на адресу Відповідача-2 виноматеріал "Столове червоне".

Згідно з постановою Запоріжського апеляційного суду від 04.08.2006 р. по справі № 14/285-05 стр. 5 в період з 16.09.2004 по 14.10.2004 року ВАТ "АПФ "Таврія" (відповідач-1) відвантажив на адресу відповідача-4 14617,6 дал виноматеріалу "Столове червоне", що підтверджується наказом, видатковими та товарно-транспортними накладними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, відповідачем-4 умови договору доручення виконані, кошти від продажу виноматеріалу перераховані відповідачу-2.

Згідно з ч. 7 стр. 7 постанови Запоріжського апеляційного господарського суду від 04.08.2006 р. по справі № 14/285-05, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2006 p., що стосується аналізу та правової оцінки дій органу державної виконавчої служби, визнання недійсним правочину по передачі векселя, скасування постанов ВДВС, Акту від 01.09.2004 р. про передачу виноматеріалу товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо", наданих господарським судом у рішенні та покладених в основу задоволення первісного позову, усі ці події відбулися вже після того, як виноматеріал вибув з володіння ВАТ "АПФ "Таврія".

На підставі вищезазначеного, третя особа-1 вважає, що постановою Запоріжського апеляційного господарського суду від 04.08.2006 р. по справі № 14/285-05, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2006 р., дії сторін та умови договору Доручення № 1 від 07.09.2004 р. укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 визнані правомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Представник третьої особи-2 в ході судового засідання не заперечував проти позовних вимог. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

За згодою представників учасників судового процесу, що прибули на судове засідання, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

07.09.2004 року укладено договір доручення на продаж продукції № 1 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо" та Державним комплексним підприємством "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод", відповідно до якого Сакський виноробний завод зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ "Кредо" продати виноматеріал "Столове червоне" виробництва ВАТ "імені Фрунзе" одержаний ТОВ "Кредо" в рахунок стягнення боргу з ВАТ "ім. Фрунзе".

ВАТ "ім. Фрунзе" вважає, що зазначений вище договір доручення є недійсним та таким що порушує його права та інтереси, з наступних підстав.

ВАТ "імені Фрунзе" є підприємством, основною діяльністю якого є вирощування винограду та вироблення виноматеріалів.

На підставі договору № 755/03-У від 27.10.2003 року ВАТ "ім. Фрунзе" передало на зберігання ВАТ АПФ "Таврія" виноматеріал "Столове червоне" власного виробництва в кількості 14617 декалітрів.

Коли ВАТ "ім. Фрунзе" звернулось до ВАТ "АПФ "Таврія" з листом від 02.07.2004 року про повернення майна переданого на зберігання, листом від 07.07.2004 року, ВАТ "АПФ "Таврія" відповіло, що не може повернути виноматеріал у зв'язку з тим, що він описаний ВДВС Цюрупинського РУЮ актом від 01.06.2004 року.

Відділом державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції 19.05.2004 року відкрито виконавче провадження по стягненню з ВАТ "ім. Фрунзе" заборгованості за векселем № 8135245774842 на суму 441 000 грн. виданим ВАТ "ім. Фрунзе" на користь ТОВ "Кредо", який вподальшому було опротестовано нотаріусом.

Відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 30.08.2004 року у справі № 13/274, залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.11.2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.01,2005 року, визнано недійсним правочин по передачі векселя № 8135245774842 виданого ВАТ "ім. Фрунзе" на користь ТОВ "Кредо" на суму 441 000 грн. Сам виконавчий документ - вексель, ВДВС повернуло ВАТ "ім. Фрунзе". Тобто, відпала підстава для проведення виконавчих дій, що підтверджується також рішенням Цюрупинського районного суду від 23.06.2005 року та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.07.2005 року якими встановлено, що оскільки господарським судом визнано недійсним правочин по передачі векселя, а сам виконавчий документ повернуто ВАТ "ім. Фрунзе", у ВДВС Цюрупинського РУЮ немає підстав виконувати виконавчий надпис нотаріуса на векселі, оскільки надпис є похідним від самого векселя, тому виконавче провадження підлягає закінченню.

Але, до цього, в ході проведення виконавчого провадження по стятенню заборгованості за вказаним вище векселем, було вчинено ряд дій в результаті яких ВАТ "ім. Фрунзе" позбулося майна на суму 350 822 гривні.

01.06.2004 року відділом державної виконавчої служби було накладено арешт на зазначений виноматеріал, що належить ВАТ "ім. Фрунзе" в кількості 14617,70 декалітрів, який знаходився на зберіганні у ВАТ "АПФ "Таврія", вартість якого згідно проведеної оцінки, складає 350 822 грн.

Вказаний виноматеріал було передано на реалізацію в Херсонську регіональну філію "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України".

Оскільки ХРФ "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" не має ліцензії на право продажу алкогольних напоїв, арештований виноматеріал залишався на зберіганні у ВАТ "АПФ "Таврія".

01.09.2004 року посадовими особами ВДВС Цюрупинського РУЮ протиправно складено акт прийому передачі відповідно до якого зазначений виноматеріал по заниженим цінам передано ТОВ "Кредо".

Протиправність вказаних дій ВДВС Цюрупинського РУЮ щодо реалізації виноматеріалу, підтверджується рішенням Цюрупинського районного суду від 31.05.2005 року, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20.10.2005 року. Зазначеним рішенням Цюрупинського районного суду та ухвалою апеляційного суду встановлено, що ВДВС Цюрупинського РУЮ в порушення Закону України "Про виконавче провадження", передав арештоване майно організації, яка не має ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв та раніше встановленого двомісячного строку провів переоцінку вилученого виноматеріалу, який по заниженим цінам передано стягувачу з урахуванням переоцінки, при цьому не повідомивши завчасно про проведення таких дій ВАТ "ім. Фрунзе". В зв'язку з чим рішенням суду було скасовано постанову ВДВС від 29.07.2004 року про уцінку виноматеріалу та акт прийому-передачі виноматеріалу ТОВ "Кредо" від 01.09.2004 року.

Як зазначено вище, 07.09.2004 року між ТОВ "Кредо" та ДКТП "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод" було укладено договір доручення на продаж продукції № 1 на підставі якого "Сакський виноробний завод" зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ "Кредо" продати 14617 декалітрів виноматеріалу. Зазначений договір доручення став підставою для відвантаження виноматеріалу зі зберігання на ВАТ АПФ "Таврія" до Сакського виноробного заводу.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом спірного договору доручення від 07.09.2004 року, ДКТП "Хрещатик" філія № 17 Сакський виноробний завод зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ "Кредо" продати виноматеріал, який був власністю ВАТ імені "Фрунзе".

Але відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Таким чином, договір доручення від 07.09.2004 року є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки Сакський виноробний завод зобов'язався продати виноматеріал від свого імені, що суперечить ст. 1000 ЦК України.

Крім того, ТОВ "Кредо" не займається виробництвом виноматеріалу, та у нього відсутня ліцензія на право реалізації алкогольних напоїв, та немає спеціального місця для зберігання спиртовмісного матеріалу, що суперечить вимогам ст.  15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", тому ТОВ "Кредо" взагалі не могло доручити продаж виноматеріалу від свого імені без наявності ліцензії. Зазначене теж підтверджує факт того, що договір Доручення від 07.09.2004 року є недійсним, відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на ту обставину що, у зв'язку зі скасуванням Цюрупинським районним судом акту приймання-передачі виноматеріалу "Столове червоне" від 01.09.2004 року до ТОВ "Кредо", продати виноматеріал мав право тільки власник - ВАТ "ім. Фрунзе". Дана позиція суду ґрунтується на тому, що на момент укладання спірного договору доручення на продаж виноматеріалу акт приймання-передачі виноматеріалу "Столове червоне" від 01.09.2004 року до ТОВ "Кредо" ще не був скасований, а скасування вказаного акту мало місце з моменту набрання законної сили рішенням Цюрупинського районного суду (20.10.05 р.) і не має зворотньої дії у часі, як наприклад у випадку визнання правочину недійснинм, а підставою для визнання спірного договору доручення недійсним можуть бути лише обставини, які існували на момент його (договору) вчинення. При цьому, судом констатується той факт, що власником предмету спірного договору доручення (виномареріалу) на момент його укладання був саме позивач –ВАТ "імені Фрунзе".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт укладення договору доручення від 07.09.2004 року відповідно до якого Сакський виноробний завод зобов'язався від свого імені та за рахунок ТОВ "Кредо" продати 14617,6 декалітрів виноматеріалу, а також факт того, що відповідно до зазначеного договору ВАТ АПФ "Таврія" відвантажила виноматеріал зі зберігання Сакському виноробному заводу, підтверджується постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2006 року по справі № 14/285-05, в якій брали участь ті ж сторони, що й у даному спорі. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України даний факт вважається доведеним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом з тим, неможливо застосувати наслідки недійсності спірного договору доручення у зв'язку з тим, що акт приймання передачі виноматеріалу до ТОВ "Кредо" від 01.09.2004 року скасовано за рішенням Цюрупинського районного суду від 31.05.05 р., яке набрало законної сили з 20.10.05 р., і у ТОВ "Кредо" відсутні правові підстави для отримання предмету спірного договору доручення, а у зв'язку з відсутністю письмових доказів щодо розміру отриманих ТОВ "Кредо" коштів, застосувати наслідки недійсності правочину в частині повернення ТОВ "Кредо" державному комплексному підприємству "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод" отриманих за спірним договором доручення коштів від реалізації виноматеріалу, також неможливо. При цьому, сторони за спірним договором доручення не позбавлені права на повернення отриманого за спірним договором у відповідності до ст. 1212 ЦК України у окремому позовному провадженні.

Крім того, позивач не є стороною у спірному договорі доручення, тому наслідки недійсності правочину не можуть бути застосовані щодо нього.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити.

2.           Визнати недійсним договір доручення на продаж продукції № 1 від 07.09.2004 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо" та державним комплексним підприємством "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод".

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо", адреса –75100, Херсонська область, місто Цюрупинськ, вулиця Самарця, будинок № 20, кв. № 2, ідентифікаційний код - 32314402, р\рахунок –не відомий на користь відкритого акціонерного товариства "імені Фрунзе", адреса - 75131, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код –00413593, р/рахунок – 2600449934 в АППБ "Аваль" м. Київ, МФО –380805, 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.           Стягнути з державного комплексного підприємства "Хрещатик" в особі філії № 17 "Сакський виноробний завод", адреса –96562, АР Крим, Сакський район, с. Володимирівка, ідентифікаційний код –не відомий, р/рахунок –не відомий на користь відкритого акціонерного товариства "імені Фрунзе", адреса - 75131, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Радянська, 12, ідентифікаційний код –00413593, р/рахунок – 2600449934 в АППБ "Аваль" м. Київ, МФО –380805, ідентифікаційний код –21138240, адреса –будинок № 2-а, вулиця Живова, місто Херсон, р\рахунок - № 26007050146 в ХОД АППБ "Аваль", МФО - 352093, 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).  

           Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

    Дата оформлення та підписання рішення

    відповідно до вимог ст. 84 Господарського

    процесуального кодексу України                                                 "14" вересня 2007 р.