Ухвала

від 15.02.2021 по справі 554/11223/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 15.02.2021 Справа № 554/11223/20

Провадження № 1-кс/554/2938/2021

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020170000000565 від 02.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого про арешт майна, погоджене прокурором, у якому прохали накласти арешт на майно, що належить гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та було вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Ergo» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 (у непрацюючому стані) із сім-картою мобільного оператору ПрАТ «ВФ Україна», на якій мається номерне позначення НОМЕР_3 . Визначити місцем його зберігання кімнату зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул.Сковороди, 2Б.

В судове засідання слідчий не з`явився, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання прохав розглянути у відсутність власника, оскільки майно було вилучене на підставі ухвали слідчого судді про проведення обшуку.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя проводить судовий розгляд даного клопотання у відсутність учасників процесу.

Відповідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування судового засіданнятехнічним засобом не здійснювалось.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020170000000565 від 02.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи із 24.11.2020, невідомі особи, діючи за попередньою змовою, перебуваючи у невстановленому місці, примушують потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із погрозою застосування тяжких тілесних ушкоджень, до виконання цивільно-правових зобов`язань (щодо кредитного онлайн-договору від 29.08.2019 на суму 5000 грн.), а розмір кредитних зобов`язань безпідставно збільшується.

08 лютого 2021 року за місцем проживання керівника ТОВ «ФІНАНС-РЕСУРС», код ЄДРПОУ 41780750 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Ergo» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 (у непрацюючому стані) із сім-картою мобільного оператору ПрАТ «ВФ Україна», на якій мається номерне позначення НОМЕР_3 .

08 лютого 2021 року слідчим у вказаному кримінальному провадженні зазначений об`єкт визнано речовим доказом та місцем його зберігання визначено камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул.Сковороди, 2Б.

Враховуючи викладене, на даному етапі досудового розслідування виникає обґрунтована необхідність у накладенні арешту на майно, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та було вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173,174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок чого, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучені матеріальні об`єкти є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки могли зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, у слідчого судді є достатні підстави вважати, що за допомогою мобільних телефонів здійснювалося спілкування з особами, що причетні до даного кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, суд вважає, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене,слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Слідчий суддя вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на вказане майно суспільний інтерес переважає приватні інтереси власника майна. Вказане втручання у приватне життя даної особи здійснюється на підставі кримінального процесуального кодексу та переслідує легітимну мету.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та було вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Ergo» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 (у непрацюючому стані) із сім-картою мобільного оператору ПрАТ «ВФ Україна», на якій мається номерне позначення НОМЕР_3 .

Зберігання зазначеного майна визначити кімнату зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул.Сковороди, 2Б, з позбавленням права відчуження, розпорядження та використання до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Власник майна, котрий був відсутній у судовому засіданні має право подати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1