Рішення

від 16.02.2021 по справі 508/1044/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 508/1044/20

Провадження№2-о/508/9/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 Миколаївський районний суд Одеської області.

в складі: головуючого - судді Банташ Д.С.

з участю: секретаря с/з - Мазарак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

ОСОБА_1 , 10 грудня 2020 року, звернулась з заявою до Миколаївського районного суду Одеської області, заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, при цьому, наполягала на встановлені факту належності їй, державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 081705, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 15 січня 2004 року за № 202 кн. № 18.

Свої вимоги, мотивувала тим, що вона, є власником земельної ділянки площею 5,08 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Скосарівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ОД № 081705, виданого 15 січня 2004 року Миколаївською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 17.07.2003 року за № 282/А-2003.

В державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №081705, виданого 15 січня 2004 року помилково вказано її прізвище ОСОБА_1 замість правильного ОСОБА_1 .

Зазначені обставини позбавляють, заявника, реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку, що і змусило звернутися до суду з відповідною заявою.

В інший спосіб, ніж судовий, заявник ОСОБА_1 позбавлена можливості виправити допущену помилку у державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №081705, виданого 15 січня 2004 року.

Заявник, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у судове засідання не з`явився. На електронну адресу суду надіслав письмові пояснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 грудня 2000 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане Любашівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №2627. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із земельної частки (пай) землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільгосппідприємства Україна с. Скосарівка Миколаївського району Одеської області розміром 6.3 в умовних кадастрових га, без визначення меж частки у натурі (на місцевості), належного померлому на підставі сертифікату ОД №033476, виданого 10 квітня 1996 року Миколаївською районною державною адміністрацією на підставі рішення №110, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №498 (а.с.10).

15 січня 2004 року, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за закономта на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 17.07.2003 року за № 282/А-2003 на прізвище ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №081705. ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 5.08 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Скосарівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, масив АДРЕСА_1 (а.с.11).

При цьому при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ОД №081705 від 15 січня 2004 року прізвище заявника помилково вказано, як ОСОБА_1 замість правильного ОСОБА_1 .

23 липня 2009 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб, про що Скосарівською сільською радою Миколаївського району Одеської області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 04 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 . У свідоцтві про шлюб дівоче прізвище заявниці зазначено як ОСОБА_1 , яке після шлюбу змінилось на прізвище чоловіка ОСОБА_1 (а.с.9).

Маючи намір зареєструвати своє право на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заявник ОСОБА_1 виявила, що в Державному акті та Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку помилково вказано прізвище ОСОБА_1 , замість вірного ОСОБА_1 , яке зазначено у свідоцтві про її народження серії НОМЕР_4 виданого Скосарівською сільською радою Миколаївського району Одеської області12 серпня 1991 року (а.с.7).

Внаслідок такої помилки на даний час у заявника виникла проблема реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку.

Зазначені розбіжності перешкоджають заявниці володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно із п. 4.1. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325, яка втратила чинність 23.08.2013 року, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. Із внесенням змін до норм діючого законодавства з 01 січня 2013 року, ні в територіальних органів Держкомзему, ні в будь-яких інших установ немає повноважень по видачі державних актів на право власності на землю.

На сьогоднішній день такі правовстановлюючі документи, як державні акти на право власності на землю, не виготовляються, ніким не видаються і не реєструються.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов`язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для встановлення юридичного факту для заявника не існує.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим її заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 77,81, 258, 259, 263, 268, п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 081705, виданий 15 січня 2004 року Миколаївською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 17 липня 2003 року за № 282/А-2003 (кадастровий номер 5123583900:01:003:0125) виданий на ім?я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Миколаївський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Д.С. Банташ