Рішення

від 15.02.2021 по справі 491/595/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/595/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Кір`як І.О.,

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області.

Згідно позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та відповідачів - ОСОБА_6 , який постійно проживав в с.Селиванівка Ананьївського району Одеської області, внаслідок чого відкрилася спадщина на належне йому майно. Заповіту щодо розпорядження майном на випадок смерті ОСОБА_6 не залишив.

Як зазначено в позовній заяві, як спадкоємець померлого за законом І черги позивач на відміну від відповідачів спадщину прийняв, подавши 4 березня 2017 року до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини відповідну заяву, на підставі якої 4 березня 2017 року в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №89/2017.

Позивач зазначає, що 2 серпня 2018 року ним отримано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 8,7595 га, розташовану на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №027341, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 15 травня 2003 року.

При цьому, як зазначено в позовній заяві, за життя ОСОБА_6 успадкував право на земельну частку (пай) розміром 5,60 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Перемога на території с.Ананьєва Ананьївського району Одеської області на Першій дільниці, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №759325, виданого 15 серпня 2002 року Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області належне його донці ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в підтвердження чого отримав свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №370/2002.

Як зазначає позивач, зазначене право на земельну частку (пай) він також бажає оформити за правом спадкування, але нотаріус внаслідок вивчення документів, що він надав, листом від 4 серпня 2018 року рекомендувала з питання спадкування цього майна звернутися до суду з урахуванням відсутності в позивача оригіналу правовстановлюючого документа.

Позивач зазначає, що він дійсно не знайшов сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_7 в документах свого батька. Проте, листом відділу в Ананьївському районі ГУ ДГК в Одеській області від 24 жовтня 2017 року №1643/101-17 повідомлено про те, що згідно книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859 на ім`я ОСОБА_7 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №759325 площею 5,60 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 6 серпня 1996 року, яка перебувала у колективній власності КСП Перемога на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області. Зазначено також, що право на земельну частку (пай) успадковане ОСОБА_6 .

В позовній заяві зазначено, що відомості щодо можливих спадкоємців ОСОБА_6 містяться в листі Ананьївського відділу ДРАЦ від 6 березня 2019 року, при цьому, як зазначає позивач, мати позивача та відповідачів - ОСОБА_8 померла у 1995 році, доньки ОСОБА_6 - відповідачі у справі на спадщину не претендують.

Згідно позовної заяви, у газеті Вісті Ананьївщини за 2 лютого 2019 року було опубліковано об`яву про те, що вважати сертифікат втраченим.

При цьому, згідно позовної заяви, позивач вважають, що не зважаючи на відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно не може бути перешкодою для спадкування в судовому порядку з урахування офіційного факту отримання ОСОБА_7 сертифікату на право на земельну частку (пай) та факту його успадкування ОСОБА_6 , у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 11 вересня 2019 року у справі відкрито провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, як справи у спорі щодо спадкування, роз`яснено відповідачам їх право подати до суду відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву, порядок та строки реалізації зазначених прав, наслідки неподання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками направлено відповідачу - ОСОБА_4 рекомендованим листом з супровідним листом від 11 вересня 2019 року за вихідним №491/595/19/7508/2019 (а.с.85).

Також, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатків до неї було направлено відповідачу - ОСОБА_2 з супровідним листом суду від 11 вересня 2019 року за вихідним №491/595/19/7506/2019 (Том справи №1 а.86).

Крім того, копію ухвали суду від 11 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатків до неї було направлено на адресу відповідача - ОСОБА_3 з супровідним листом від 11 вересня 2012 року за вихідним №491/595/7507/2019 (Том справи №1 а.87).

Одночасно з направленням ухвали про відкриття провадження у справі відповідачам її разом з копією позовної заяви та додатків до неї було направлено на адресу третьої особи у справі - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області з супровідним листом від 11 вересня 2019 року №491/595/19/7509/2019 (Том справи №1 а.88).

5 листопада 2019 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи у справі на позовну заяву (Том справи №1 а.94-95), в яких зазначено, що третя особа проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечує та наведено підстави таких заперечень.

5 грудня 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Гусєвої Олени Дмитрівни (Том справи №1 а.107-108), повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №312044 від 7 лютого 2019 року (Том справи №1 а.60), про приєднання доказів, а саме: копії адвокатського запиту від 11 листопада 2019 року №137 (Том справи №1 а.109) та копії листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13 листопада 2019 року №1638/65-16 (Том справи №1 а.110-111).

Ухвалою суду від 9 грудня 2019 року (Том справи №1 а.117-118) за клопотанням представника позивача - адвоката Гусєвої О.Д. (Том справи №1 а.62-63), поданим разом з позовною заявою, було витребувано докази, а саме витребувано в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі Одеської області належним чином завірену копію спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , зареєстровану за №370/2002р. (Том справи №1 а.124-135).

29 січня 2020 року судом було розглянуто та задоволено клопотання представника позивача - адвоката Гусєвої О.Д. про залучення до участі у справі співвідповідачів (Том справи №1 а.140-141), а саме: Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області та ОСОБА_5 , про що постановлено відповідну ухвалу (Том справи №1 а.147-148). У зазначеній ухвалі було роз`яснено залученим відповідачам їх права та обов`язки, зокрема щодо подання відзиву на позовну заяву та можливість звернення до суду з зустрічною позовною заявою, роз`яснено строки та порядок реалізації зазначених прав.

Копію ухвали суду від 29 січня 2020 року, разом з копією позовної заяви, було направлено на адресу залученого відповідача - ОСОБА_5 з супровідним листом від 29 січня 2020 року за вихідним №491/595/19/825/2020 (Том справи №1 а.155) та отримано ним 6 лютого 2020 року, що підтверджується розпискою в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.160).

Також, копію ухвали суду від 29 січня 2020 року про залучення до участі у справі співвідповідачів, разом з копією позовної заяви, було направлено на адресу Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області з супровідним листом від 29 січня 2020 року за вихідним №491/595/19/826/2020 (Том справи №1 а.156) та отримано ним 30 січня 2020 року, що підтверджується розпискою в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.159).

Крім того, копію ухвали суду від 29 січня 2020 року про залучення до участі у справі було отримано, зокрема, відповідачем ОСОБА_3 , про що свідчить розписка в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.158) про тримання нею листа суду за вихідним №491/595/19/821/2020 від 29 січня 2020 року (Том справи №1 а.151).

27 лютого 2020 року на адресу суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_5 (Том справи №1 а.162), в якій він зазначив, що просить суд справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року (Том справи №1 а.165-167), після виконань завдань підготовчого провадження, визначених ст.189 ЦПК України, у справі було закрите підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

8 липня 2020 року на адресу суду надійшов лист виконувача обов`язків голови Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 8 липня 2020 року за №450 (Том справи №1 а.221), в якому сільський голова зазначив, що сільська рада не заперечує проти позовних вимог позивача та просить розгляд справи здійснювати за відсутності представників Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області.

15 лютого 2021 року позивач та його представник у судове засідання з розгляду справи не з`явилися.

Проте, на адресу суду 15 лютого 2021 року надійшла письмова заява представника позивача - адвоката Гусєвої О.Д. (Том справи №2 а.29), в якій вона зазначила що просить справу розглянути за її та позивача відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач - ОСОБА_2 15 лютого 2021 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або повідомлень від неї на адресу суду не надходило.

Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання з розгляду справи, призначене на 15 лютого 2021 року, не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідач - ОСОБА_4 15 лютого 2021 року до суду у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не подала.

Відповідач - ОСОБА_5 у судове засідання з розгляду справи не з`явився, проте, як зазначалося, 27 лютого 2020 року на адресу суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_5 (Том справи №1 а.162), в якій він зазначив, що просить суд справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає.

Представники відповідача - Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області 15 лютого 2021 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Проте, як було зазначено, 8 липня 2020 року на адресу суду надійшов лист виконувача обов`язків голови Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 8 липня 2020 року за №450 (Том справи №1 а.221), в якому сільський голова зазначив, що сільська рада не заперечує проти позовних вимог позивача та просить розгляд справи здійснювати за відсутності представників Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Представники третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (Том справи №1 а.28), 15 лютого 2021 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, про причини неявки не повідомили, будь-яких заяв або клопотань від них на адресу суду не надходило.

З приводу повідомлення про розгляд справи відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.

Відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 достеменно відомо про те, що Ананьївським районним судом Одеської області розглядається дана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , підстави та предмет позову, що підтверджується розписками: відповідача ОСОБА_2 у Рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.92) про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/595/19/9350/2019, яким на її адресу направлялася судова повістка; відповідача ОСОБА_3 у Рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення… (Том справи №1 а.158) про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/595/19/821/2020 від 29 січня 2020 року (Том справи №1 а.150), яким на її адресу направлялася копія ухвали суду від 29 січня 2020 року про залучення до участі у справі співвідповідачів.

Крім того, відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом неодноразово направлялися, за номерами їх мобільних (стільникових) телефонів, зазначених в позовній заяві, SMS-повідомлення з текстами судових повісток, що підтверджується відповідними довідками (Том справи №1 а.177, 178, 181, 207, 208, 210, 234, 235, 236, Том справи №2 а.23, 24, 26).

При цьому, суд бере до уваги, що відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ананьївського районного суду Одеської області за адресою в мережі Інтернет https://an.od.court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz/.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що зазначених відповідачів належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Також, слід зауважити, що відповідач ОСОБА_3 , судом викликався, за зареєстрованою в установленому порядку адресою, яка встановлена з довідок Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 17 липня 2019 року (Том справи №1 а.80) та від 8 липня 2019 року (Том справи №1 а.82).

При цьому, рекомендований лист суду за вихідним №491/595/19/3804/2020 (Том справи №1 а.222) повернувся на адресу суду з відміткою АТ УКРПОШТА ф.20 від 11 липня 2020 року адресат відсутній за вказаною адресою .

З наведеного вбачається, що з урахуванням положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач ОСОБА_3 вважається такою, що отримала зазначений лист з дня проставлення зазначеної відмітки.

При цьому, слід звернути увагу також на те, що згідно частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи викладене, основні засади та завдання цивільного судочинства, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення учасників про дату, час та місце слухання справи, з метою уникнення безпідставного затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін у справі.

При цьому, слід звернути увагу суду на те, що відповідачами за досить тривалий час розгляду справи відзиви на позовну заяву не подано та взагалі не вжито будь-яких заходів до явки до суду та встановлення стану розгляду справи.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказане відповідає положенням частини 2 статті 191 ЦПК України, якою також визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо норм права, які підлягають застосуванню в даному випадку слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай), яка належала його батьку - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Аналогічні положення містились в статті 52 ЦК Української РСР, якою було визначено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

З зазначеного вбачається, що спірні правовідносини виникли 8 вересня 2003 року.

При цьому, пунктом 4 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Абзацом 2 зазначеного пункту визначено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 року.

З наведеного вбачається, що до правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (1 січня 2004 року) слід застосовувати положення цивільного законодавства, яке існувало та було чинним на момент їх виникнення.

Аналогічну позицію висловлено в абзацах 2-3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , в яких зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Також, висновок щодо застосування в даному випадку норм ЦК УРСР узгоджується з правовою позицією, яку висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Таким чином, в даному випадку підлягаю застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, згідно зі ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у 3 роки.

Відповідно до ст.75 ЦК УРСР ( Обов`язковість застосування позовної давності ) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

За вимогами ст.80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і стст.78 і 79 цього кодексу.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, 24 червня 2019 року тобто через понад 16 років з моменту з дати відкриття спадщини - 8 вересня 2009 року, що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності, передбаченого ст.71 ЦК УРСР.

Разом з тим Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу (п.51 рішення від 22.10.96 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; п.570 рішення від 20.09.2011 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідалася та могла довідатися , що містяться в ст.76 ЦК УРСР, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі №6-17цс17.

У позовній заяві позивач зазначив, що на його думку строк позовної давності ним пропущено, у зв`язку з тим, що лише безпосередньо перед подачею позовної заяви він дізнався, що відсутність сертифікату є перешкодою для спадкування, що лише свідоцтва про право на спадщину для цього недостатньо.

У зв`язку з викладеним у позовній заяві позивач просив суд поновити йому строки позовної давності.

З наведеними доводами позивача можливо погодитись, виходячи з наступного.

До позовної заяви додано копію рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 2 грудня 2016 року у цивільній справі №491/1411/16-ц (Том справи №1 а.26), яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено йому додатковий тримісячний строк для прийняття спадщина, яка залишилась після смерті його батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним рішенням визнано поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. З зазначеного рішення також вбачається, що з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернувся до суду 22 жовтня 2016 року. Вказане рішення набрало законної сили 13 грудня 2016 року.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Крім того, до позовної заяви додано лист Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 24 жовтня 2017 року №1643/101-17 (Том справи №1 а.52), в якому представнику позивача на її запит від 29 вересня 2017 року №97 повідомлено про те, що згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859 на ім`я ОСОБА_7 , 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №759325 площею 5,60 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 6 серпня 1996 року, який перебував у колективній власності КСП Перемога , яка розташована на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області і оформлено спадщину на ОСОБА_6 .

Також, до позовної заяви додано лист Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 4 серпня 2018 року №1182/01-16 (Том справи №1 а.57), в якому нотаріус повідомила позивачу про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №759325 площею 5,60 в умовних кадастрових гектарах, у зв`язку з відсутністю оригінала зазначеного сертифікату.

З наведеного вбачається, що з урахуванням рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 2 грудня 2016 року у цивільній справі №491/1411/16-ц, яким визнано поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, в будь-якому випадку строки позовної давності позивачем пропущено з поважних причин, а після ухвалення зазначеного рішення позовну заяву подано в межах строків, передбачених ст.71 ЦК УРСР.

Щодо позовних вимог позивача по суті.

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Селіванівка Ананьївського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що в матеріалах справи підтверджується копіями: паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 15 жовтня 1998 року (Том справи №1 а.11-12), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої 15 жовтня 1999 року Южноукраїнською об`єднаною ДПІ (Том справи №1 а.13).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати за ними право на спадщину, яка залишилась після смерті його батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 9 вересня 2003 року Ананьївською Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області (Том справи №1 а.14).

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Позивач в позовній заяві зазначає, що за життя його батько - ОСОБА_6 заповіту не склав, що підтверджується доданою до позовної заяви Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 4 березня 2017 року №469789 (Том справи №1 а.18).

З наведеного вбачається, що в даному випадку має місце спадкування за законом.

При цьому, зі змісту статей 529-530 ЦК УРСР вбачається, що спадкоємство за законом здійснювалось почергово.

Так, статтею 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До позовної заяви додано копію листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області від 6 березня 2019 року №371/64-17 (Том справи №1 а.58), відповідно до якого архіві відділу наявні актові записи: 1) про шлюб №8 від 22 вересня 1956 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ; 2) про народження №71 від 18 вересня 1960 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_6 ; 3) про народження №85 від 7 вересня 1962 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_6 ; 4) про народження №5 від 15 лютого 1966 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_6 ; 5) про народження №44 від 21 серпня 1971 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_6 ; 6) про народження №39 від 6 серпня 1975 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько - ОСОБА_6 ; 7) про смерть №31 від 5 липня 1995 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Також, до матеріалів справи за клопотанням представника позивача до матеріалів справи було долучено копію листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13 листопада 2019 року №1638/65-16 (Том справи №1 а.110-111), відповідно до якого в архіві відділу наявні актові записи: про шлюб №8 від 22 вересня 1956 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської Ради депутатів трудящих Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_6 , минуло 23 роки, та ОСОБА_9 , минуло 19 років; 2) про народження №71 від 18 вересня 1960 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_6 , минуло 29 років, мати - ОСОБА_8 , минуло 23 роки; 3) про народження №85 від 7 вересня 1962 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_6 , минуло 30 років, мати - ОСОБА_8 , минуло 25 роки; 4) про народження №5 від 15 лютого 1966 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_6 , минуло 32 роки, мати - ОСОБА_8 , минуло 28 років; 5) про народження №44 від 21 серпня 1971 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_6 , 1933 року народження, мати - ОСОБА_8 , 1937 року народження; 6) про народження №39 від 6 серпня 1975 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 7) про смерть №49 від 9 вересня 2003 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 8) про шлюб №2 від 6 лютого 1991 року, складений Виконавчим комітетом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 9) про шлюб №1 від 22 лютого 1997 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції Одеської області відносно ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21 грудня 2019 року №1804/65-16 (Том справи №1 а.142), відповідно до якого в архіві відділу наявний актовий запис про народження №20 від 15 жовтня 1997 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батько - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до положень статті 527 ЦК УРСР Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 528 ЦК УРСР визначено, що не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь з спадкоємців або зробили замах на їх життя. Не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов`язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку. Правила цієї статті застосовуються також і до права на заповідальний відказ (стаття 538 цього Кодексу).

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що будь-хто зі спадкоємців ОСОБА_6 був усунений від спадщини на підставі положень статті 528 ЦК УРСР.

Таким чином, з урахуванням положень статті 527 ЦК УРСР на момент смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємцями 1 черги відповідно до положень частини 1 статті 529 ЦК УРСР були: 1) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 2) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 3) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 4) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка в наслідок укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_17 .

Крім того, спадкоємцем 1 черги після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частини 2 статті 529 ЦК УРСР є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , мати якого - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи спадкоємицею першої черги на майно ОСОБА_6 , як його донька, померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , тобто до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

При цьому, згідно з положеннями статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини 1 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

При цьому, як вбачається, з матеріалів справи жоден зі спадкоємців ОСОБА_6 спадщину відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР не прийняв, що підтверджується зокрема наявною в матеріалах справи довідкою Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 10 жовтня 2016 року №567 (Том справи №1 а.16), відповідно до якої ОСОБА_6 на момент смерті проживав один.

Також, з матеріалів справи вбачається, що жоден зі спадкоємців не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 відповідно до положень п.2 ч.1 ст.549 ЦК України, в установлений шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

Проте, згідно реченню першому частини 1 статті 550 ЦК УРСР визначено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

При цьому, як зазначалося, матеріали справи містять копію рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 2 грудня 2016 року у цивільній справі №491/1411/16-ц (Том справи №1 а.26), яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визначено йому додатковий тримісячний строк для прийняття спадщина, яка залишилась після смерті його батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане рішення набрало законної сили 13 грудня 2016 року.

Слід звернути увагу на те, що згідно речення 2 частини 1 статті 550 ЦК УРСР спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, що враховуючи існування наведеного рішення суду також свідчить про неприйняття іншими спадкоємцями спадщини ОСОБА_6 .

Позивач звернувся до нотаріальної Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини, яка зареєстрована за №208 від 4 березня 2017 року, що підтверджується копією зазначеної заяви (Том справи №1 а.10).

В подальшому, державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори 2 серпня 2018 року було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину серії ННС№995740 (Том справи №1 а.41), яка відкрилася після смерті його батька - ОСОБА_6 , 1933 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складалася з права власності на земельну ділянку з кадастровим №5120280400:01:001:0572 площею 8,7595 га.

З наведеного вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після його смерті, відповідно до положень статті 549 ЦК УРСР.

З цього приводу слід зазначити, що позивачем зазначено, з урахуванням заяви про залучення до участі у справі співвідповідачів, чотирьох відповідачів - фізичних осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 , як і позивач.

При цьому, згідно частини 1 статті 559 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 559 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Проте, як вказувалося, жоден з зазначених відповідачів спадщину після смерті ОСОБА_6 відповідно до положень статті 549 ЦК УРСР не прийняв, а отже, згідно частини 2 статті 559 ЦК УРСР вони вважаються такими, що відмовились від спадщини.

Слід також зазначити, що позивачем зазначено в якості відповідача ОСОБА_2 .

Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей та доказів, які б давали змогу встановити родинний зв`язок ОСОБА_2 зі спадкодавцем, а отже і те, що вона є його спадкоємицею.

Можливо припустити, що ОСОБА_2 , яка згідно листа Відділу реєстрації обліку осіб Виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 2 липня 2019 року народилася в с.Селиванівка Ананьївського району Одеської області 16 серпня 1960 року, є донькою ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Проте, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, навіть якщо ОСОБА_2 та донька ОСОБА_6 - ОСОБА_10 є однією особою, то вона також відповідно до положень частини 2 статті 559 ЦК УРСР визнається такою, що відмовилась від спадщини після смерті ОСОБА_6 , оскільки матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що вона вчинила будь-яку з дій, що свідчать про прийняття спадщини відповідно до ст.549 ЦК УРСР.

З наведеного можливо дійти висновку, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є неналежними відповідачами у справ, оскільки не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 відповідно до положень статті 549 ЦК УРСР та на підставі ч.2 ст.559 ЦК УРСР визнаються такими, що відмовились від її прийняття.

Зазначене узгоджується з позицією висловленою в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , а також пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Також, позиція щодо кола відповідачів у справах щодо спадкування, згідно якої належними відповідачами у справі є , які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, не однократно висловлювалася і Верховним Судом, як наприклад у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 420/2383/16-ц.

Зазначене відповідає положенням ч.3 ст.524 ЦК УРСР, якою визначено, що якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Також, вказане узгоджується з положеннями пунктів 3, 5 частини 1 статті 555 ЦК УРСР відповідно до якої спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини або якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини, а також положенням статті 6 ЦК УРСР, якою визначено порядок та способи захисту цивільних прав.

За наведених обставин єдиним належним відповідачем у справі є Ананьївська Перша сільська рада Ананьївського району Одеської області, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 5,60 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Перемога на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №759325, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859, виданим 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 6 серпня 1996 року №245 на ім`я ОСОБА_7 , яке за правом спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 жовтня 2002 року перейшло до ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно статті 10 ЦК УРСР Громадяни можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.

Відповідно до частини 2 статті 88 ЦК УРСР Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають: громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Зі змісту зазначених норм можливо дійти висновку, що право на земельну частку (пай) є особистим майновим правом громадянина та відповідно може бути успадкованим.

Відповідно до положень статті 9 ЦК УРСР Здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Зі змісту статті 9 ЦК УРСР можливо зробити висновок, що до складу спадщини входять зокрема, права громадянина набуті ним за життя.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Частиною 2 статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Факт належності спадкодавцеві - ОСОБА_6 за життя права на земельну частку (пай) розміром 5,60 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Перемога на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №759325, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859, виданим 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 6 серпня 1996 року №245 на ім`я ОСОБА_7 , підтверджується, наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право на спадщину за законом, видного 18 жовтня 2002 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори, яке зареєстровано в реєстрі за №2423 (Том справи №1 а.50).

Слід зазначити, що згідно пункту 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

При цьому, в листі Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 24 жовтня 2017 року №1643/101-17 (Том справи №1 а.52) зазначено, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НГ №759325, виданого 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 6 серпня 1996 року №245 на ім`я ОСОБА_7 , державні акти на право власності на землю не реєструвалися.

З наведеного вбачається, що право на земельну частку (пай) розміром 5,60 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Перемога на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №759325, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859, виданим 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 6 серпня 1996 року №245 на ім`я ОСОБА_7 , входить до складу спадщини ОСОБА_6 .

Відповідно до положень частини 2 статті 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як зазначалося, позивач є таким, що прийняв спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 , а отже право на зазначену спадщину належить йому з моменту відкриття спадщини, тобто з 8 вересня 2003 року.

Згідно статті 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

Позивач зазначає, що він звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на зазначену спадщину, проте нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 серпня 2018 року рекомендувала звернутися до суду, мотивувавши причини відмови відсутністю правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай). Зазначене підтверджується доданим до позовної заяви листом Ананьївської районної державної нотаріальної контори від 4 серпня 2018 року №1182/01-16 (Том справи №1 а.57).

При цьому, як зазначають позивач, він дійсно не знайшов сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно позовної заяви, у зв`язку з втратою сертифікату було подано оголошення до газети Вісті Ананьївщини . Вказане підтверджується копією сторінки з зазначеної газети (Том справи №1 а.56).

Слід також зазначити, що відповідно до листа Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 14 листопада 2019 року за вих. № 01-30/1944 (Том справи №1 а.112) отримання дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) виданого Ананьївською райдержадміністрацією 15 серпня 2002 року на ім`я ОСОБА_7 є неможливим та позивачу рекомендовано звернутися до суду.

При цьому, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначив, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З наведеного вбачається, що позивачем обрано вірний спосіб захисту його порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, а також доведено належними і допустимими доказами, обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, у зв`язку з чим судові витрати у справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору, мають бути в повному обсязі покладені на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 згідно квитанції від 27 травня 2019 року №41532422 (Том справи №1 а.1) було сплачено судовий збір в сумі 1736,95 гривень, які мають бути стягнуті на користь позивача з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем села Селіванівка Ананьївського району Одеської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 15 жовтня 1998 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 5,60 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Перемога на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №759325, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №859, виданим 15 серпня 2002 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 6 серпня 1996 року №245 на ім`я ОСОБА_7 , та належало спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 18 жовтня 2002 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори, яке зареєстровано в реєстрі за №2423.

Стягнути з Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка розташована за адресою: 66421, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Ананьїв Перший, ідентифікаційний код юридичної особи - 21647131, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Селіванівка Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 15 жовтня 1998 року, понесені ним судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору, у розмірі 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) гривень 95 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості про сторін у справі:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; Відповідачі: -ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ; -ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , відомості про паспортний документ та реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не надані; -ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , відомості про паспортний документ та реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не надані; -ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ; -Ананьївська Перша сільська рада Ананьївського району Одеської області, юридична адреса: 66421, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Ананьїв Перший, код ЄДРПОУ: 04380927; Третя особа:Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, розташована за адресою: 66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51, код ЄДРПОУ: 04057058;.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"