Ухвала

від 29.01.2021 по справі 757/2454/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2454/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Піщальники» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року, у справі №757/55602/20-к в рамках кримінального провадження №12015100100013216 від 04.11.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Піщальники» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.12.2020 року, у справі №757/55602/20-к в рамках кримінального провадження №12015100100013216 від 04.11.2015 року.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що 21.02.2013р. між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" та СТОВ «Піщальники» був укладений кредитний договір № 008-02-13.

Станом на 28.08.2015 року сума основного боргу за вказаним договором складала 50 000 доларів США.

28.08.2015р. між ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" (цедент) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ» (цесіонарій) були укладені:

- договір відступлення прав вимоги (договір цесїї), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами 1-15, зокрема за кредитним договором укладеним з СТОВ «Піщальники» № 008-02-13 від 21.02.2013 p., а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за кредитними договорами 1-15 та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором;

- договір про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки, застави), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2540, за умовами якого цесіонарію від цедента передаються права вимоги за договорами застави та іпотечними договорами, що забезпечують належне виконання зобов`язань за кредитними договорами 1-15.

03.03.2016р. відповідно до Акта приймання-передачі документів ПАТ "БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА" передало, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ» прийняло кредитні договори 1-15 та договори забезпечення до них.

Листом від 03.03.2016р. Банк повідомив СТОВ «Піщальники» про укладення зазначеного договору цесії.

Листами від 01.04.2016р. та від 04.05.2016р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ» повідомило СТОВ «Піщальники» про суму заборгованості за кредитним договором включаючи проценти.

16.03.2016р., 07.04.2016р., 10.05.2016р. СТОВ «Піщальники» сплатило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ» відсотки за кредитним договором у сумах 15702,70 грн., 16206,57 грн., 15202,53 грн.

27.05.2016р. між СТОВ «Піщальники» погасило заборгованість за кредитним договором № 008-02-13.

27.05.2016р. СТОВ «Піщальники» погасило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРАЛ КАПІТАЛ» суму кредиту за договором № 008-02-13 від 21.02.2013 р. про що свідчить копія платіжного доручення № 1 від 27.05.2016 р. та лист нового кредитора від 27.05.2016 р. №93.

За таких обставин, СТОВ «Піщальники» відповідно до вимог ЦК України виконало обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитним договором належним чином та при цьому діяло обачно та добросовісно.

Таким чином, адвокат зазначає, що арешт є необґрунтованим, та не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не додано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно, оскільки майно на яке накладено арешт, відповідно до договорів іпотеки майна, було передано банку в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №008-02-13 від 21.02.2013 р., при цьому в ухвалі суду, суд, жодним чином не обґрунтовував існування сукупності підстав вважати, що нерухоме майно СТОВ «Піщальники» є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній компенсації.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду спрямував заяву про розгляд даного питання за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100013216 від 04.11.2015, за ознаками складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 365-2, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.205 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.12.2020 у справі 757/55602/20-к накладено арешт на майно, що належить СТОВ «Піщальники», код ЄДРПОУ 32015882: нежитлова будівля зерносховища пл. 621,4 кв. м. за адресою: Черкаська обл., Канівський р-н, с. Пищальники, вул. Лесі Українки, 14, реєстраційний номер 9595571220; нежитлова будівля, корівник, пл. 1634,8 за адресою: Черкаська обл., Канівський р-н, с. Пищальники, вул. Лесі Українки, 16, реєстраційний номер 10131371220.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як вбачається з мотивувальною частини ухвали, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що накладення на майно арешту, є необхідним з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), та з метою збереження речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12015100100013216, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами та доводами в обґрунтування скасування арешту майна, а протилежне стороною обвинувачення не доведено.

Таким чином, враховуючи зазначене та позицію учасників провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва, 30.12.2020 року у справі №757/55602/20-к в частині, майна яке належить СТОВ «Піщальники», код ЄДРПОУ 32015882, а саме: нежитлова будівля зерносховища пл. 621,4 кв. м. за адресою: Черкаська обл., Канівський р-н, с. Пищальники, вул. Лесі Українки, 14, реєстраційний номер 9595571220; нежитлова будівля, корівник, пл. 1634,8 за адресою: Черкаська обл., Канівський р-н, с. Пищальники, вул. Лесі Українки, 16, реєстраційний номер 10131371220.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1