Рішення

від 17.08.2007 по справі 15/166-3292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/166-3292

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2007 р.Справа № 15/166-3292

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.             

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Городиський М.І. –директор, Микитчак В.В. –доручення № 6 від 01.12.2006р., Кошик І.В. –доручення № 5 від 01.12.2006р.

відповідача: Пустовійт М.М. –доручення № 1 від 11.04.2007р.

Суть справи:

       Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області про стягнення заборгованості по договору перевезення № 43 від 04.09.2006р. в сумі 22660,36 грн., з яких 19433,60 грн. основного боргу, 1532,15 грн. пені, 583,01 грн. річних та 1111,60 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, однак проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 24621592, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав.

Згідно договору на надання послуг по перевезенню цукрових буряків № 43 від 04.09.2006р., укладеного між ТзОВ „Бучач-цукор”, відповідач, як „Замовник” та  ТзОВ СП „Чайка”, позивач, як „Виконавець”, Виконавець зобов'язується надати послуги по перевезенню цукрових буряків (вантаж) у відповідності до вимог замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Виконавець здійснює перевезення вантажів з полів господарств Бучацького району Тернопільської області, а у випадку необхідності за вимогою замовника і з інших районів на кагатне поле Замовника чи бурякопункт ТОВ „Бучач-цукор”.

Пунктом  5.1 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ТзОВ СП „Чайка” надано послуги по перевезенню цукрових буряків ТзОВ „Бучач-цукор”  на суму 19443,60 грн., що підтверджується актом від 08.12.2006р. та рахунком № 5 від 08.12.2006р., однак відповідач не здійснив оплату наданих послуг, а відтак станом на день звернення з позовом до господарського суду його заборгованість становить 19443,60  грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.  

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання по наданню послуг з перевезення вантажів, згідно якого, в силу ст.ст. 901, 909 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, а саме одна сторона (перевізник)  зобов'язується доставити довірений їй вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник (в даному випадку - замовник) зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору, Позивач надав відповідачу послуги по перевезенню цукрового буряка з об'єктів –бурякопункти –Матеушівка, Соколів, Трибухівці, ТзОВ „Бучач агрохлібпром”, ТОВ „Любава”, ТзОВ „Чайка” на загальну суму 19433,60 грн., про що свідчить акт про надання послуг від 08.12.2006р., підписаний уповноваженими представниками сторін. Факт отримання наданих послуг по перевезенню представником відповідача в судових засіданнях не заперечено.

Ухвалою суду від 10.08.2007р. у сторін витребовувався акт взаємозвірки розрахунків, на виконання якої сторонами надано акт звірки взаємних розрахунків від 06.08.2007р., підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, згідно якого станом на 01.08.2007 року заборгованість відповідача за надані позивачем послуги по перевезенню цукрового буряка складають 19 433,60 грн.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків, зокрема: замовник проводить оплату наданих виконавцем послуг на протязі 10 банківських днів після підписання сторонами актів на надання послуг по перевезенню вантажу та акта звірки після закінчення сезону переробки цукросировини чи розірвання договору.

Актом про надання послуг від 08.12.2006р., підписаним уповноваженими представниками сторін без заперечень, сторони підтвердили, що згідно договору № 43 від 04.09.2006р. Виконавець (позивач) надав Замовнику (відповідач) послуг по перевезенню цукрових буряків з оплатою по ціні 0,50 грн. за 1 тонно-км без врахування вартості паливно мастильних матерів на суму 19 433,60 грн.

У разі неможливості проведення розрахунків грошовими коштами, розрахунок за згодою сторін за надані послуги проводиться цукром по мінімальній індикативній ціні, встановленій Кабінетом Міністрів України.

Заперечення відповідача щодо неможливості проведення розрахунків в грошовій формі у зв'язку з важким матеріальним становищем боржника, а відтак неправомірності заявленого позову та можливості проведення розрахунків товаром, зокрема цукром по мінімальній індикативній ціні, встановленій КМ України, судом  до уваги не беруться, оскільки сторонами погоджено проведення такого розрахунку виключно за згодою сторін по договору. Доказів надання такої згоди суду не представлено. Натомість, долучена до матеріалів справи претензія № 1 від 06.03.2007р. (вих. № 14 від 12.03.2007р., надіслана, згідно фіскального чека через  Бучацьке відділення зв'язку № 2   14.03.2007р.) із вимогою ліквідувати заборгованість на суму 124 374,18 грн., в т.ч. по договору № 43 про надання послуг по перевезенню цукрових буряків від 04.09.2006р. на суму 19 433,60 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ СП „Чайка” із зазначенням банківських реквізитів, свідчить про бажання позивача отримати розрахунок за товар виключно в грошовій формі.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач станом на час розгляду справи в суді свої зобов'язання по договору на надання послуг по перевезенню цукрових буряків  не виконав.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (19 433,60 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зважаючи, що п. 4.1 договору сторони передбачили майнову відповідальність покупця за несвоєчасну оплату наданих послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, беручи до уваги, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару у строки, передбачені договором, суд визнає правомірними позовні вимоги ТзОВ СП „Чайка” щодо стягнення з ТзОВ „Бучач-цукор” пені в сумі 1532,15 грн.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1111,60 грн. інфляційних нарахувань правомірними.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 583,01 грн. підлягають до часткового задоволення  в сумі 337,82 грн., оскільки при проведенні розрахунку річних за період 25.12.2006р. по 24.07.2007р. позивачем допущено помилку.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бучач-цукор”, вул.. Тичини, 3, м. Бучач, Бучацького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 31274406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства „Чайка”, с. Курдибанівка Бучацького району Тернопільської області (р/р 26005301682025 в БВ ПІБ м. Бучач, МФО 338426, ідентифікаційний код 24621592) 19 433,60 грн. основного боргу, 1532,15 грн. пені, 337,82 грн. річних, 111,60 грн. інфляційних нарахувань, 340,87 грн. судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний термін з дня  його прийняття (підписання).

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" серпня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська