Постанова

від 16.02.2021 по справі 203/2213/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2082/21 Справа № 203/2213/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ПРОМЕНЕРГЕТИКА про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та звільнення майна з-під арешту

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ АЛЬФА-БАНК , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа без самостійних вимог ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що наприкінці вересня 2019 року з витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно вона дізналась щодо наявності запису про арешт усього належного їй нерухомого майна на підставі запису про обтяження № 9639049 від 13 травня 2015 року. Обтяжувачем зазначений Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Вказане обтяження було накладене у рамках виконавчого провадження ВП № 47229085 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 755/26741/14-ц від 22 грудня 2014 року, про стягнення з неї на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року. Позивач вказувала, що права вимоги за вказаним кредитним договором були передані від ПАТ Укрсоцбанк до ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо , яке в свою чергу здійснило їх передачу ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА на підставі договору про відступлення права вимоги. ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА не має до неї жодних матеріальних претензій, передали їй оригінал виконавчого листа від 22 грудня 2014 року. Вказаний виконавчий лист було повернути стягувачу без виконання ще 29 вересня 2016 року, арешт на все її нерухоме майно залишається в Реєстрі прав власності, що обмежує її права. У зв`язку з викладеним, позивач просила усунути перешкоди у здійсненні нею права власності на належне їй нерухоме майно шляхом зняття/припинення арешту на все нерухоме майно, накладеного Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі постанови про арешт майна боржника від 13 травня 2015 року ВП № 47229085 шляхом внесення запису про обтяження № 9639049 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ АЛЬФА-БАНК , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та звільнення майна з-під арешту відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду від 10 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є відповідач АТ АЛЬФА-БАНК , було укладено кредитний договір № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року (а.с. 14 - 17).

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 жовтня 2014 року справі № 755/26741-14-ц (провадження № 6/755/9285/14) задоволено позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 , стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором кредиту в розмірі 2 194 779 грн. 01 коп. та 22 347 грн. 79 коп. третейського збору (а.с. 19).

22 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист з примусового виконання вказаного рішення третейського суду (а.с. 19).

У провадженні Жовтневого ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження ВП № 47229085 з виконання зазначеного виконавчого листа, виданого 22 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва, на підставі рішення постійно діючого третейського суду (а.с. 18).

В рамках виконавчого провадження ВП № 47229085 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевич О.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23 квітня 2015 року на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження № 9639049 щодо накладення арешту на все нерухоме майно (а.с. 11).

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС м.Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області Ясюкевич О.В. від 29 вересня 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 47229085 повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с. 18).

Згідно договору факторингу, укладеного між ПАТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є відповідач АТ АЛЬФА-БАНК , та ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО , посвідченого 19 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., право вимоги ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року перейшло до ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО (а.с. 20 - 22).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 09.2/351-6 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/3536 від 19 жовтня 2006 року, № 0932/354 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/355-6 від 19 жовтня 2006 року ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО та ТОВ Науково-виробниче підприємство ПРОМЕНЕРГЕТИКА , посвідченого 19 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., право вимоги до позивача за кредитним договором № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року перейшло до ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА (а.с. 23 - 24).

Згідно листа ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА № 0406 від 04 червня 2020 року , адресованого ОСОБА_1 , всі зобов`язання позивача за кредитним договором №09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року та будь-які похідні від нього зобовязання, в тому числі і зобов`язання встановлені виконавчим листом № 755/26741-14-ц від 22 грудня 2014 року, є припиненими (а.с 16, 17).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна арешт всього належного позивачу нерухомого майна є чинним, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває під вказаним обтяженням (а.с.11).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права и обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній, на час закінчення виконавчого провадження ВП № 47229085) передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній, на час закінчення виконавчого провадження ВП № 47229085) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній, на час закінчення виконавчого провадження ВП № 47229085) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2, 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній, на час закінчення виконавчого провадження ВП № 47229085) передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини; копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника; у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою для заміни кредитора в зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в абз. 2 п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року Про виконавче провадження (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

Враховуючи, що відповідно до договору факторингу, укладеного між ПАТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є відповідач АТ АЛЬФА-БАНК , та ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО , посвідченого 19 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., право вимоги ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року перейшло до ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО , а в подальшому відповідно до договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №09.2/351-6 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/3536 від 19 жовтня 2006 року, № 0932/354 від 19 жовтня 2006 року, № 09.2/355-6 від 19 жовтня 2006 року ТОВ Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО та ТОВ Науково-виробниче підприємство ПРОМЕНЕРГЕТИКА , посвідченого 19 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., право вимоги до позивача за кредитним договором № 09.2/352-6 від 19 жовтня 2006 року перейшло до ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА , то це підприємство - ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА , як новий кредитор (стягувач), є належним відповідачем у справі.

Позивач з позовними вимогами у цій справі до ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА не зверталася, вказане підприємство не було залучено до участі у справі у якості співвідповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ АЛЬФА-БАНК , Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що АТ АЛЬФА-БАНК (як правонаступник ПАТ Укрсоцбанк ) є особою, яка має відповідати за позовними вимогами позивача є безпідставними.

Позивач не позбавлена права звернутись до суду із відповідним позовом до ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА , як нового кредитора, для захисту своїх прав.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

Судді