Рішення

від 21.01.2021 по справі 908/1872/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/99/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 Справа № 908/1872/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1872/20

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський узвіз» (вул. Одеська, буд. 12, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 40521769)

до відповідача: Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» (вул. Магістральна, буд. 100А, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний код 22119477)

про стягнення 19154,65 грн.

за участю представників:

від позивача: Федько О.А., адвокат, довіреність № 31/08 від 31.08.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський узвіз» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» про стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 18067,70 грн., трьох процентів річних у сумі 492,23 грн., втрат від інфляції в сумі 594,72 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1872/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/99/20. Судове засідання призначено на 07.09.2020.

Ухвалою від 02.09.2020, у зв`язку з направленням на навчання головуючого судді у справі Азізбекян Т.А., судове засідання у справі перенесено з 07.09.2020 на 16.09.2020.

Ухвалою від 16.09.2020 відкладено розгляд справи на 07.10.2020.

Ухвалою від 07.10.2020 визначено розгляд справи №908/1872/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовче провадження, відкладено підготовче судове засідання на 27.10.2020.

Підготовче засідання у справі № 908/1872/20 було перенесено на 17.11.2020, на 03.12.2020, на 21.12.2020, на 05.01.2021, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою суду від 05.01.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2021.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 21.01.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача.

Учасник процесу оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог посилається на договір № 01 про участь у витратах на утримання і ремонт будинку та прибудинкової території, укладений між сторонами 01.09.2016. Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим за період лютий, вересень - листопад 2018 року у нього утворилась заборгованість в сумі 1984,20 грн., за період грудень 2018 - червень 2020 року - в розмірі 16083,50 грн. Загальний розмір заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території відповідача за період лютий, вересень 2018 - червень 2020 року становить 18067,70 грн. Згідно частини 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховані 3 % річних за період 11.03.2018 - 24.07.2020, розмір яких складає 492,23 грн та інфляційні втрати за період 11.03.2018 - 30.06.2020 в сумі 594,72 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Закону України Про житлово-комунальні послуги , позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 21.01.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

31.05.2016 проведено державну реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Одеський узвіз , ідентифікаційний код 40521769.

Згідно з рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.06.2016 № 49, позивача внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, присвоєно ознаку неприбутковості.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 №506/47 Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ Одеський узвіз житлового будинку №12 по вул. Одеська , вказаний будинок вилучено з господарського відання міського комунального підприємства Основаніє .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №217103860, приватному підприємству МТЦ-Запоріжжя належить на праві приватної власності нежитлове приміщення № 41 загальною площею 169,3 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Одеська, буд. 12. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САС № 095767 від 18.06.2008, видане Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

01.09.2016 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Одеський узвіз» (ОСББ) та Приватним підприємством «МТЦ-Запоріжжя» (Співвласник) укладений Договір № 01 про участь у витратах на утримання і ремонт будинку та прибудинкової території, за умовами якого (п. 1.1) ОСББ забезпечує утримання та ремонт житлового будинку за адресою 69006, м. Запоріжжя, вул. Одеська, буд. 12 загальною площею 2409,63 кв.м, а також утримання прибудинкової території (управління майном загального користування, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж, обслуговування системи пожежогасіння, прочистка вентиляційних каналів та інше), а Співвласник бере участь у цих витратах пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно п. 1.2. договору Співвласнику належить нежитлове приміщення № 41 загальною площею 169,3 кв. м., що підтверджує витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до розділу 2 договору Співвласник взяв на себе обов`язок серед іншого не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок ОСББ за утримання будинку і прибудинкової території та капітальний ремонт будинку, благоустрій прибудинкової території відповідно до загальної площі приміщення на підставі рахунку (п. 2.2.9 договору).

У розділі 4 договору сторони обумовили, що розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території визначається на підставі кошторису, прийнятому на загальних зборах ОСББ (п. 4.1). В подальшому, у випадку зміни розміру витрат на утримання будинку та прибудинкової території, ОСББ, повідомивши за 20 робочих днів, має право в односторонньому порядку змінювати розмір внесків Співвласником з наданням кошторису, затвердженому Загальними зборами ОСББ (п. 4.2).

Цей договір укладено на строк з 01.09.2016 по 31.12.2016 (п. 6.3.). У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено про необхідність його перегляду, цей договір вважається продовженим на такий же час та на тих же умовах (п. 6.4.). Цей договір може бути розірваний достроково у разі переходу права власності на нежитлове приміщення № 41 до іншої особи (п. 6.5.).

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Умовами Статуту ОСББ (п. 2 р. VI) встановлено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковим для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Одеський узвіз 25.08.2016 було прийнято рішення, оформлене протоколом, яким затверджений розрахунок щомісячних внесків для житлових приміщень - квартир, який становить 3,0 грн за 1 кв.м від загальної площі; для нежитлових приміщень - 2,93 грн за один квадратний метр площі.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим за період лютий, вересень - листопад 2018 року у нього утворилась заборгованість в сумі 1984,20 грн (169,3 кв.м. * 2,93 грн * 4 міс = 1984,20 грн).

Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Одеський узвіз 17.11.2018 було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, яким затверджено збільшення з 01.12.2018 щомісячних внесків для житлових та нежитлових приміщень - в розмірі 5,00 грн за один квадратний метр площі.

Відповідач внески на утримання будинку та прибудинкової території за період грудень 2018 - червень 2020 року не вносить, у зв`язку з чим за вказаний період має заборгованість перед позивачем в розмірі 16083,50 грн (169,3 кв.м * 5,00 * 19 міс. = 16083,50 грн).

Загальний розмір заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території відповідача за період лютий, вересень 2018 - червень 2020 року становить 18067,70 грн.

19.03.2020 позивач направив відповідачеві претензію (вих. № 193 від 19.03.2020) про сплату заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Претензія отримана представником відповідача 20.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідь на претензію відповідач не надав, внески не сплатив.

29.04.2020 позивач повторно направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості (вих. №64-12 від 06.0.2020), яка була отримана останнім 12.05.2020. Відповідь на претензію відповідач не надав, внески не сплатив.

Предметом розгляду позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованість з внесків на утримання будинку та прибудинкової території 18 067,70 грн, 3 % річних - 492,23 грн, втрати від інфляції - 594,72 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі Статутом позивача, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Одеський узвіз створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку № 12, що розташований за місцезнаходженням: Запорізька область, м. Запоріжжя, Дніпровський район, вулиця Одеська.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та пунктами 2, 3, 11 розділу III Статуту позивача передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами, та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

До житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Згідно приписів ст. ст. 7, 9 зазначеного Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник зобов`язаний виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по вул. Одеській, 12 у м. Запоріжжя, зобов`язаний щомісячно здійснювати внески та платежі на утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, щомісячні внески та платежі на утримання спільного майна багатоквартирного будинку за спірний період не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

На день розгляду спору відповідач доказів сплати заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території за період лютий, вересень 2018 - червень 2020 року у розмірі 18067,70 грн. суду не надав.

Порушенням зобов`язання, за змістом ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 18067,70 грн.

Варто зазначити, що ОСББ Одеський узвіз є неприбутковою організацією, кошти об`єднання складаються з внесків і платежів співвласників. Несплата співвласником в об`єднанні платежів і внесків порушує права інших співвласників.

Відтак, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18067,70 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 492,23 грн. грн. 3 % річних за період з 11.03.2018 по 24.07.2020 та 594,72 грн інфляції за період з 11.03.2018 по 30.06.2020.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляції позивачем виконаний правильно з урахуванням приписів законодавства. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач свою правову позицію у справі не висловив, доказів оплати заборгованості не надав.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань. доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або падати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру то адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво а суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У ч. 1 ст. 2 ГПК України зазначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона надає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної сумі судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивачем зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі, зокрема, в розмірі 1000,00 грн.

20.07.2020 між позивачем та Адвокатом Федько Олександрою Анатоліївною укладено Договір про надання правової допомоги № 18-07/20, за умовами якого (п. 1.1.) на підставі ст. 59 Конституції України Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту послуги у галузі права, які полягають у підготовці та поданні позовної заяви про стягнення з Приватного підприємства МТЦ-Запоріжжя заборгованості з внесків на утримання прибудинкової території (1.1.1.); представництві інтересів Клієнта у господарському суді Запорізької області у справі за позовом про стягнення з Приватного підприємства МТЦ - Запоріжжя заборгованості з внесків на утримання прибудинкової території (1.1.2.).

Відповідно до п. 3.2. договору за послуги, передбачені . 1.1.1 договору Клієнт сплачує Адвокату 1000,00 гри без ПДВ. За послуги, передбачені п.1.1.2, 1.1.3 даного договору обумовлюються сторонами шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.

Сторони обумовили, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (п. 3.5.). Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура (п. 3.6.). Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає Довідку (квитанцію) (п. 3.7.).

Також, 31.08.2020 сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1, в якій сторони домовились п. 3.2 Договору викласти в наступній редакції:

3.2. За послуги, передбачені п. 1.1.1 договору Клієнт сплачує Адвокату 1000,00 грн без ПДВ. За послуги, передбачені п. 1.1.2 договору Клієнт сплачує адвокату наступний гонорар: за представництво Клієнта в суді першої інстанції - 800,00 грн за участь у судовому засіданні; за представництво Клієнта в суді апеляційної та/або касаційної інстанції - 1500,00 грн. Вартість послуг, передбачених в п. 1.1.3 даного договору обумовлюються сторонами шляхом укладання додаткової угоди до даного договору.

Всі інші умови Договору залишаються без змін.

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, складена у двох примірниках і є невід`ємною частиною договору №18-07/20 від 20.07.2020.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди, ОСББ та Адвокатом для підтвердження обсягу наданої правової допомоги та фактичної вартості таких послуг, складено відповідний документ - Акти приймання-передачі наданих послуг від 23.07.2020, від 16.09.2020 та від 21.01.2021 із зазначення опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та вартості. Загальна вартість наданих послуг складає 2600,00 грн.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Остаточна сума судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем у справі № 908/1872/20 становить 2600,00 грн (опис наданих послуг та їх вартість наведено в Актах).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.

Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2600,00 грн., які понесені позивачем та сплачені адвокату платіжними дорученнями від 21.07.2020 № 113 на суму 1000,00 грн, від 01.09.2020 № 138 на суму 800,00 грн та від 19.01.2021 № 168 на суму 800,00 грн, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) згідно актів від 23.07.2020, від 16.09.2020 та від 21.01.2021.

Отже суд покладає на відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2600,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2060,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» (вул. Магістральна, буд. 100А, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний код 22119477) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський узвіз» (вул. Одеська, буд. 12, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 40521769) - заборгованість з внесків на утримання будинку та прибудинкової території 18 067 (вісімнадцять тисяч шістдесят сім) грн 70 коп., 3 % річних - 492 (чотириста дев`яносто дві) грн 23 коп., втрати від інфляції - 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн 72 коп., судовий збір - 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу - 2600 (дві тисячі шістсот)грн 00коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян