Рішення

від 15.02.2021 по справі 922/4145/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа № 922/4145/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської обласної ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм", м. Харків про стягнення 75279,44 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна рада (далі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм" , м. Харків (далі за текстом - відповідач) 75279,44 грн, з яких:

58626,56 грн заборгованості з орендної плати;

8038,88 грн пені;

8614,00 грн збитків понесених обласною радою в результаті нестачі матеріальних цінностей.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди цілісного майнового комплексу № 95 від 07.08.2013 щодо сплати орендних платежів та повернення майна з оренди після припинення договірних правовідносин.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено розгляд справи по суті на 25.01.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2020 розгляд справи відкладено на 15.02.2021.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2020.

Сторони на судове засідання своїх представників не направили, про причини неприбуття представників суд не повідомили, хоча судом вжито всіх передбачених законом з метою повідомлення останніх про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення позивача про час та місце розгляду справи судом на його адресу направлено копію ухвали від 23.12.2020 про відкриття провадження у справі . Про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи також свідчить підпис представника позивача в розписці від 25.01.2021 про дату час та місце проведення наступного судового засідання.

Також судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на адресу його державної реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, копії ухвал від 23.12.2020 та від 25.01.2021, проте надіслані на адресу відповідача копії ухвал повернулись на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 164-167, 172-175).

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 07.08.2013 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 95 (далі за текстом - договір; а. с. 11-13), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс (основні засоби) згідно переліку (додаток № 2) у складі: двох аптек, що розташовані за адресами: Харківська обл., смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, 25; с. Вільхуватка, вул. Гагаріна, 1-а та три аптечні пункти (без приміщень), розташовані за адресами: Харківська обл., смт. Великий Бурлук, вул. Осіянська, 23; смт. Великий Бурлук, вул. Виноградна, 2; с. Шипувате, вул. Центральна, 22, далі - майно, склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 31.05.2016, вартість якого становить 439807,00 грн (чотириста тридцять дев`ять тисяч вісімсот сім гривень 00 коп.) без урахування ПДВ.

Майно передається в оренду для здійснення діяльності аптек (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 01.11.2018 (а. с. 22).

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

За змістом п. п. 3.1 (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.11.2018 (а. с. 22) -3.3, 3.5, 3.7 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012 № 368-VI, далі - методика, і становить за рік з урахуванням змін, зазначених в п. 1, - 52776,84 грн (п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят шість гривень 84 коп.) без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2013 року становить 4706,65 грн (чотири тисячі сімсот шість гривень 65 коп) без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць перегляду розміру орендної плати - серпень 2018 року становить 5180,91 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят гривень 91 коп.) без урахування ПДВ.

Ставка орендної плати (тариф) становить 12% за рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до обласного бюджету щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов`язань за договором у повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу чергу сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 ЦК України.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до обласного бюджету.

Відповідно до п. п. 5.7-5.8 договору орендар зобов`язується щомісяця до 20 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до обласного бюджету). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю або іншій юридичній особі, вказаній орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з п. п. 10.1, 10.6, 10.9 договору останній укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 07.08.2013 по 06.07.2016 включно.

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо вкладання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Додатком № 2 до договору сторонами передбачено перелік основних засобів, що є предметом договору оренди № 95 від 07.08.2013 (а. с. 15-17).

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору за актом прийому-передачі б/н від 07.08.2013 (а. с. 18) надав відповідачу в оренду цілісний майновий комплекс, що є предметом договору.

Додатковою угодою № 1 від 28.11.2016 (а. с. 19) цей договір продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 07.07.2016 по 06.09.2019, включно (п. 5).

Як свідчать матеріали справи, з метою продовження дії Договору оренди на новий термін орендарем цілісного майнового комплексу було спрямовано на адресу позивача відповідного листа щодо намірів подовжити договір (вх. № 1159/01-37 від 05.02.2019), а також листом надано кандидатури членів товариства для включення їх до складу інвентаризаційної комісії (вх. № 2730/01-37 від 25.03.2019).

Розпорядженням голови Харківської обласної ради № 91 від 01.04.2019 утворено інвентаризаційну комісію та доручено орендарю - "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм" у термін до 15.04.2019 провести інвентаризацію об`єкта оренди та надати її матеріали до обласної ради для їх подальшого затвердження, проведення нової оцінки та переукладання договору оренди на новий термін.

16.04.2019 позивачу від відповідача надійшли матеріали інвентаризації (вх. № № 3343/01-37 від 16.04.2019), проте, в подальшому, як зазначає позивач, через велику кількість помилок та зауважень - повернуті виконавцю на доопрацювання. Повторно матеріали інвентаризації до позивача не надходили.

Починаючи з травня 2019 року, жодних дій, спрямованих на переукладання договору оренди або його розірвання з боку відповідача, не вживалось, оренда плата за користування цілісним майновим комплексом з квітня 2019 року до обласного бюджету не надходила.

Матеріали справи також свідчать про те, що 07.08.2019 фахівцями виділу управління об`єктами спільної власності управління з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної ради здійснено виїзд до смт. Великий Бурлук з метою перевірки ефективності використання майна спільної власності (аптеки та аптечних пунктів), шо перебуває у складі цілісного майнового комплексу в оренді відповідача.

З метою стягнення до обласного бюджету наявної заборгованості за користування цілісним майновим комплексом та компенсації нестачі матеріальних цінностей на адресу відповідача направлялись наступні претензії з відповідними вимогами:

№ 01-37/1727 від 26.06.2019 щодо сплати заборгованості в сумі 16976,25 грн та пені в сумі 566,15 грн;

№ 01-37/2365 від 28.08.2019 щодо сплати заборгованості в сумі 28318,43 грн та пені в сумі 1832,20 грн;

№ 01-37/3438 від 27.12.2019 щодо сплати заборгованості в сумі 51070,34 грн та пені в сумі 5271,32 грн.

Однак, вимоги, викладені в зазначених претензіях, залишені відповідачем без задоволення.

На підставі розпорядження голови Харківської обласної ради від 01.10.2019 № 213 Про створення комісії з інвентаризації цілісного майнового комплексу у такому складі; дві аптеки (за адресами; Харківська обл., смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, 25; с. Вільхуватка. вул. Гагаріна, 1а) та три аптечні пункти без приміщень (за адресами Харківська обл., смт Великий Бурлук, вул. Осіянська 23; смт Великий Бур лук, вул. Виноградна, 2; с. Шипувате, вул. Центральна, 22) , з метою повернення майна у спільну власність територіальних громад області після закінчення строку дії договору оренди № 95 цілісного майнового комплексу від 07.08.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, враховуючи ігнорування керівництва відповідача вимог щодо усунення порушень умов договору та повернення цілісного майнового комплексу у спільну власність після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання, з метою запобігання розкраданню, знищенню та втрати об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області, а також не накопиченню заборгованості по орендній платі, силами фахівців позивача здійснено інвентаризацію об`єкта оренди.

За результатами проведеної інвентаризації об`єкта оренди виявлено нестачу 40 одиниць матеріальних цінностей, балансовою вартістю 8614,00 грн.

25.02.2020 позивачем на юридичну адресу відповідача направлено претензію з вимогою терміново повернути Харківській обласній раді відсутні матеріальні цінності або відшкодувати їх вартість, а також сплатити наявну заборгованість із орендної плати до обласного бюджету, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) за користування майном (вих. № 01-37/562 від 25.02.2020).

Однак, зазначених вимог позивач відповідачем не виконано.

Майно цілісного майнового комплексу повернуто у спільну власність територіальних громад сіл, селиш, міст області шляхом його зарахування на баланс Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради Знахідка за актом приймання-передачі від 10.01.2020 (а. с. 93-95).

Однак, при цьому відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором оренди № 95 від 07.08.2013 в частині своєчасного внесення орендних платежів до обласного бюджету, внаслідок чого станом на 25.11.2020 включно за ним обраховується заборгованість із орендної плати у розмірі 58626,56 грн.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 58626,56 грн існуючої за договором заборгованості та 8614,00 грн завданих збитків.

Крім того, у зв`язку з прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо своєчасного та повного проведення розрахунку за договором, позивачем також нараховано до стягнення з останнього 8038,88 грн пені за загальний період прострочення з 07.08.2013 по 25.11.2020.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли в сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Суд констатує, що з урахуванням умов, викладених в додатковій угоді № 1 від 28.11.2016 строк дії укладеного між сторонами договору оренди скінчився 06.09.2019.

Разом з тим, пунктом 10.8. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (або юридичній особі, вказаній орендодавцем)

При цьому, п. 10.9 договору передбачено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо вкладання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Разом з тим, п. 3.7. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до обласного бюджету.

Таким чином, незалежно від дати сплину терміну дії договору позивач має право на нарахування відповідачу орендної плати за користування предметом оренди до його повернення відповідачем за актом приймання-передачі.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи відповідач ні станом на 25.11.2020 ні взагалі не виконав свій обов`язок щодо повернення позивача об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

Зазначене надає право позивачу на нарахування відповідача орендної плати за користування об`єктом оренди зокрема до 25.11.2020, що в даному випадку і було зроблено позивачем при зверненні до суду з позовом у даній справі.

Таким чином, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендних платежів за договором в сумі 58626,56 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення заборгованості у вказаній вище сумі з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалось, за змістом п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому, п. 3.7. договору також передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує оренди плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до обласного бюджету

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань зі своєчасної сплати орендних платежів, зазначене також надає право позивачу на нарахування пені таке прострочення в порядку, визначеному п. 3.5, 3.7. договору.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8038,88 грн пені за допущені відповідачем прострочення з внесення орендної плати за загальний період з 07.08.2013 по 25.11.2020 включно .

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує, що в його здійснено арифметично вірно. За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у вказаній сумі також підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків за нестачу (розкрадання) переданого в оренду майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, п. 5.8 договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю або іншій юридичній особі, вказаній орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Як вже зазначалось, працівниками підприємства позивача проведено інвентаризацію орендованого майна, що підтверджується протоколом інветаризаційної комісії від 30.09.2019 (а. с. 90-91). За результатами проведеної перевірки встановлено наявність нестачі 40 одиниць орендованого майна оціночною вартістю станом на 31.05.2016 - 8614,00 грн. Зазначений протокол інвентаризаційної комісії підписано шістьма представниками які приймали участь в інвентаризації.

В результаті нестачі майна позивачу завдано збитків на суму цього майна.

За таких обставин, понесені позивачем збитки підлягають відшкодуванню відповідачем як на підставі умов договору так і вказаних вище вимог чинного законодавства України.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 8614,00 грн. збитків понесених в результаті нестачі орендованого майна.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечна мережа "СЕБ-Фарм" (адреса: 61153, м. Харків, пр.-т Ювілейний, буд. 32/186; код ЄДРПОУ 38631172) до обласного бюджету Харківської області на р/р UA 408999980334199870000020565 в Казначействі України (ЕАП); отримувач коштів - ГУК Харківської області, Великобурлуцька селищна ОТГ; код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947):

58626,56 грн заборгованості з орендної плати;

8038,88 грн пені;

8614,00 грн збитків понесених обласною радою в результаті нестачі матеріальних цінностей;

2102,00 грн судового збору.

Стягувач - Харківська обласна рада (адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64; код ЄДРПОУ 24283333)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "17" лютого 2021 р.

Суддя О.І. Байбак