Ухвала

від 15.02.2021 по справі 923/971/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/971/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"

до 1. Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, 2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 3. Державного підприємства "СЕТАМ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНГРУП ФАКТОР",

про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів та актів державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 923/971/19, подана 15.12.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 923/971/19 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарги була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2021, надійшла касаційна скарга у новій редакції.

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанцій:

- не застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 33, 41 Закону України Про іпотеку , ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , помилково застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 47, 49 Закону України Про іпотеку , тобто застосував норми права в подібних правовідносинах без урахування правових висновків, що викладені в постанові Верховного суду України від 26.11.2014 у справі № 6-174цс14 і в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №908/2609/17;

- не застосував до спірних правовідносин норми ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , п.50, п.51, п. 53 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", тобто застосував норми права в подібних правовідносинах без урахування правових висновків, що викладені в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №14/197.

Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно приписів пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування:

- норм ст. ст. 33, 43 Закону України Про іпотеку , ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , пункти 1,2,3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна,

- норм ст.47 Закону України Про іпотеку , абзацу 15 пункту 2 розділу VII, пунктів 4 та 6 розділу X Порядку реалізації арештованого майна,

- норм ст. 33 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 48, 57 Закону України Про виконавче провадження ,

- норм частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження ,

- норм ч.1,2,4 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , п.5 та п.7 розділу П, пунктів 2-5 розділу ГУ, п.п. 8-31 розділу III Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Одночасно з касаційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю "Амалтея" заявлено клопотання про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 923/971/19..

Розглянувши це клопотання, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними (з недоліками).

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У клопотанні не наведено достатніх доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та інтересів його, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Частиною 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 121, 234, 235, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 923/971/19.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 16 березня 2021 року о 15:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 202.

3 . Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 01.03.2021 .

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 923/971/19.

5 . Витребувати з Господарського суду Херсонської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 923/971/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів та актів державного виконавця.

6 . Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай