Ухвала

від 15.02.2021 по справі 923/1072/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/1072/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 і

рішення Господарського суду Херсонської області від 25.05.2020, у справі

за позовом Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей"

до 1) Херсонської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз"

про скасування рішення Херсонської міської ради № 2094 від 28.08.2019 та визнання незаконним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 (повний текст складено 21.12.2020) і рішення Господарського суду Херсонської області від 25.05.2020 у справі № 923/1072/19, подана 13.01.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей", суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанову Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судами попередніх інстанцій при винесені оскаржуваних рішень.

У касаційній скарзі Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" викладено обставини справи № 923/1072/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" подав у грудні 2019 року, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 і рішення Господарського суду Херсонської області від 25.05.2020 у справі № 923/1072/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 7 684,00 грн, а саме 1 921, 00 х 2 х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, Верховний Суд установив, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційної інстанції складено 21.12.2020, тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 11.01.2021.

Проте Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" подав касаційну скаргу 13.01.2021, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не звертався.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Також, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржник до касаційної скарги не додав доказів надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Державний навчальний заклад "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" має:

- зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги;

- подати докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (7 684,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- подати заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;

- належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України та надати суду докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Державному навчальному закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 923/1072/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного навчального закладу "Херсонський професійний суднобудівний ліцей" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 і рішення Господарського суду Херсонської області від 25.05.2020 у справі № 923/1072/19 залишити без руху до 12.03.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак