Рішення

від 02.02.2021 по справі 160/12828/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 160/12828/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

12 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через "Електронний суд" надійшла позовна заява приватного сільськогосподарського підприємства "КОЛОС", яка подана представником - адвокатом Лущенковим Станіславом Володимировичем до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій представник позивача просить суд:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1606893/13432675 від 03.06.2020р., та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 07.05.2020р.;

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1873394/13432675 від 27.08.2020р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 14 від 21.07.2020р.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь приватного сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" (53861, Дніпропетровська обл., Апостолівський район, с. Велика Костромка, вул. Фартушного, буд. 17, код ЄДРПОУ 13432675) суму судового збору у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні, 00 копійок, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

30.12.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування вказаного відповідач зазначив, що ПСП "КОЛОС" (код 13432675, ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Апостолівський район), вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, чисельність - 12 чол., основні фонди - 3 900 тис. грн. Згідно даних ЄРПН ПСП "КОЛОС" подано на реєстрацію на адресу ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ЗОЛОТИЙ ДРАКОН" п.н.41607663, ТОВ СП "НІБУЛОН" п.н. 14291113 податкові накладні, відповідно: податкова накладна № 10 від 07.05.2020 року на суму 330 000,01 грн., де ПДВ - 55 000,02 грн., номенклатура товарів/послуг - насіння соняшника; податкова накладна №14 від 21.07.2020 року на суму 587 453,4 грн., де ПДВ - 97 908,9 грн., номенклатура товарів/послуг - пшениця 4-го класу. Реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, з причини коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Дані Квитанції 1). З 01.02.2020 року вступила в законну дію постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок 1165). Порядком 1165 передбачено автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (п. 5 Порядку 1165). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.4 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 Про затвердження порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі Порядок 520) платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку 520 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку 520). Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної, винесено рішення, а саме: по податковій накладній №10 від 07.05.2020 року - рішення №1606893/13432675 від 03.06.2020 року, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини - ненадання платником податку копій первинних документів щодо зберігання с/г продукції, придбання добрива, засобів захисту росли та відомості про наявні основні засоби (с/г техніку) задіяну при зборі врожаю. Крім того, не надано інформацію про урожайність с/г продукції (форма 37-сг, 29 сг); по податковій накладній №14 від 21.07.2020 року - рішення №1873394/13432675 від 27.08.2020 року, яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини - ненадання платником податку копій первинних документів щодо зберігання с/г продукції, придбання добрива, засобів захисту рослин та відомості про наявні основні засоби (с/г техніку) задіяну при зборі врожаю. Крім того, ПСП "КОЛОС" не включалося до переліку ризикових платників.

Також ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ПСП Колос про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. До того ж, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від вимог головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку.

Стосовно стягнення судових витрат у розмірі 15 000 грн. на правничу допомогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що враховуючи малозначність справи є неспівмірними із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт. Звіт про надану правничу допомогу та доказ сплати відсутній.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

ДПС України, у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.

05.01.2021 від ПСП "КОЛОС" до суду подано відповідь на відзив щодо позовної заяви, в якій позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів, які викладені ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року зазначена вище справа розподілена та 13.10.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 19.10.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року продовжено строки розгляду справи за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, у спрощеному позовному провадженні до 02.02.2021 року без виклику сторін. Повторно направлено Державній податковій службі України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) - копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.10.2020 року; інформацію про права та обов`язки осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи та копію позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами.

У період з 28.12.2020 року по 31.12.2020 року, з 04.01.2021 року по 06.01.2021 року, з 11.01.2021 року по 20.01.2021 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, та у період з 21.01.2021 року по 25.01.2021 року перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПП КОЛОС перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: Україна, 53861, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Велика Костромка, вулиця Фартушного, будинок 17.

04.05.2020 року, між ПСП КОЛОС (ідентифікаційний код юридичної особи 13432675) та ТОВ Торгова компанія ЗОЛОТИЙ ДРАКОН (ідентифікаційний код юридичної особи 41607663) був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0405/2020-1, згідно з яким ПСП КОЛОС в якості Продавця, зобов`язується в порядку та на умовах передбачених цим Договором, передати ТОВ Торгова компанія ЗОЛОТИЙ ДРАКОН (Покупцю) у власність сільськогосподарську продукцію власного виробництва зерно соняшника (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору. Відповідно до Договору, було уповноважено особу для прийняття Товару, що підтверджується Довіреністю № 244 від 04.05.2020р. Того ж дня було виписано рахунок на оплату № 7 від 04.05.2020р.

07 травня 2020 року були оформлені і підписані наступні документи: товарно-транспортна накладна № 0705-3, відповідно до якої вага товару складала 15 700 кг.; товарно-транспортна накладна № 0705-4 від 07.05.2020р., відповідно до якої вага товару складала 14 300 кг.; видаткова накладна № 3 відповідно до якої вага товару складала 14 300 кг. на загальну суму 300 000 (триста тисяч) гривень 12 копійок. Оплата за поставлений товар була здійснена частково, відповідно до умов Договору, що підтверджується випискою з банку № 1999 від 08.05.2020р.

20.07.2020 року, між ПСП КОЛОС та ТОВ СП НІБУЛОН (ідентифікаційний код юридичної особи 14291113) був укладений договір поставки № 1914/2020, згідно з яким ПСП КОЛОС в якості Постачальника, зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ СП НІБУЛОН (Покупцю) Покупцю у власність сільськогосподарську продукцію власного виробництва (далі - Товар), в асортименті, за ціною, кількістю та на умовах узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та в додатках до Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

21.07.2020 року були оформлені і підписані Сторонами наступні документи: товарно-транспортна накладна № 01 відповідно до якої було поставлено 50 610 кг. пшениці.; акт розбіжностей складений о 13:44; товарно-транспортна накладна № 02 відповідно до якої було поставлено 50 990 кг пшениці; акт розбіжностей складений о 18:37; видаткова накладна № 6 відповідно до якої вага пшениці складала 101 460 кг. на загальну суму 97 908(дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісім) 90 копійок. Оплата за поставлений товар була здійснена частково, що підтверджується випискою з банку № 40348 від 23.07.2020р.

Крім того, між ПСП КОЛОС та ПП СТАРТКОМ-АГРО (ідентифікаційний код юридичної особи 40288215) був укладений Договір купівлі-продажу № 90 від 31.03.2020р., за яким ПП СТАРТКОМ-АГРО , в якості Продавця, зобов`язується передати у власність

Покупця насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин/мінеральні добрива/мікролобрива (далі - Товар), а ПСП КОЛОС , в якості Покупця, зобов`язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його в порядку та на умовах визначених Договором (Додатках та/або Специфікаціях до нього).

Відповідно до Договору № 90 від 31.03.2020р. та Додатку до цього Договору, була складена та підписана видаткова накладна № 342 від 07.04.2020р., що підтверджує передачу товарів: Дисулам (5л) - 100л., Основа, гербіцид (20 л) - 600 л.; Промекс к.с. (20 л.) - 600 л., Роубек, КЕ (3 л.) - 120 л. на загальну суму 370 856 (триста сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 40 копійок. Також варто зазначити, що за попереднім договором з цим контрагентом, раніше відбувалася поставка 35 мішків насіння соняшника LG 5555 CLP Круїзер на загальну суму 192 185 (сто дев`яносто дві тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 28 копійок, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р75 від 14.03.2019р. та видатковою накладною № 75 від 14.03.2019р.

Між ПСП КОЛОС та ТОВ НТ АГРОХІМ 2018 (ідентифікаційний код юридичної особи 40291671) був укладений Договір купівлі-продажу № 062/2018 від 11.12.2018р., згідно з яким, ТОВ НТ АГРОХІМ 2018 , в якості Постачальника, зобов`язувався в установлений строк поставити (передати у власність) Покупцю - ПСП КОЛОС мінеральні добрива, що в подальшому іменується Товар, зазначений в Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до цього Договору № 062/2018 від 11.12.2018р. та Специфікації № 2, 23.08.2019р. були оформлені та підписані: видаткова накладна № 1713, що підтверджує придбання товару: Карбамід марки Б (фасований 800 кг) - 56,8 т. на загальну суму 518 016 (п`ятсот вісімнадцять тисяч шістнадцять) гривень 00 копійок, та видаткова накладна № 1716, що підтверджує придбання товару: Карбамід марки Б (фасований 800 кг) - 57,6 т. на загальну суму 525 312 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч триста дванадцять) гривень 00 копійок.

Між ПСП КОЛОС та ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) існували договірні відносини з приводу поставки Дизельного палива Євро (Код УКТЗЕД 2710194300), що підтверджується: товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 9 від 22.04.2019р. та № 22 від 25.04.2019р.; рахунком на оплату № 1147 від 21.10.2019р., видатковими накладними № 803 від 22.04.2019р., № 1005 від 25.04.2019р., № 1174 від 21.10.2019р., рахунком на оплату № 815 від 18.08.2020р. та платіжним дорученням № 29 від 07.11.2019р.

ПСП КОЛОС також надано інформацію про укладений Договір оренди нерухомого майна № 12Е300-1185/19 від 07.06.2019р. з ПАТ УКРТЕЛЕКОМ (реєстраційний номер облікової картки платника податку 21560766), за яким ПСП КОЛОС , в якості Орендодавця передає, а ПАТ УКРТЕЛЕКОМ , в якості Орендаря, приймає в строкове платне користування нерухоме майно, приміщення площею 31,1 м2 на 1 поверсі 2 поверхової будівлі контори-пекарні за адресою: 53861, Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Велика Костромка, вул. Фартушного, буд. 17. Відповідно до цього Договору був складений і підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.02.2019р.

Між ПСП КОЛОС та ТОВ АГРО ІМПУЛЬС (ідентифікаційний код юридичної особи 36319949) існували договірні відносини з приводу придбання запчастин визначених у видатковій накладній № 1092 від 23.05.2019р.

Позивач надав ГУ ДПС у Дніпропетровській області документи сільськогосподарської звітності, які включають в себе:

- звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року форми № 29-сг, що підтверджує інформацію про посівну площу пшениці озимої, яка складає 332,50 га, а обсяг виробництва становить 8 645,00 ц., що дорівнює 864,5 т., а посівна площа соняшника складає 400,30 га., а обсяг виробництва становить 6 805,10, що дорівнює 680,51 т.;

- звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень - квітень 2020 року за формою № 21-заг, що підтверджує 500 ц. реалізованої продукції соняшника, на суму 429 999 грн. (без дотацій і ПДВ) та 6 337 ц. продукції, яка безпосередньо залишилася у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) на кінець звітного періоду, а також щодо пшениці, кількість продукції, яка безпосередньо залишилася у підприємства (власної та прийнятої на зберігання) складає 3 419ц., що дорівнює 341,9 т.;

- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2020 року за формою № 37-сг, свідчить про те, що площа зібраної пшениці складає 337,10 га, а обсяг виробництва становить 7 753, 30, що дорівнює 775, 33 т.

Також, ГУ ДПС у Дніпропетровській області надавалися наступні документи:

- Акт списання мінеральних і бактеріологічних добрив, ядрохімікатів та гербицидів від 30 квітня 2020 р. під врожай;

- Акт витрат насіння і садивного матеріалу № 1 від 22.10.2019р.;

- Матеріальний звіт по складу № 7 за липень 2020р.;

- Обліковий лист тракториста-машиніста за травень 2019р.;

- Обліковий лист тракториста-машиніста за жовтень 2019р.;

- Обліковий лист тракториста-машиніста за липень 2020р;

- Витяг з книги складського обліку за липень 2020р.

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- Довідка платника єдиного податку 4 групи № 32674/04-36-56-44 від 21.03.2019р.;

- Довідка платника єдиного податку 4 групи № 5288304/04-36-56-30 від 01.06.2020р.;

- Лист № 15 від 11.08.2020р.

ПСП КОЛОС подано для реєстрації податкову накладну № 10 від 07.05.2020р., в ЄРПН. Однак, 27.05.2020р. її реєстрацію було зупинено в той же день, у квитанції зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.05.2020 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1206,, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що підтверджується квитанцією № 9117437493 від 28.05.2020р.

ПСП КОЛОС подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 14 від 21.07.2020р.Однак, 07.08.2020р. її реєстрацію було зупинено в той же день, у квитанції зазначено Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21.07.2020 № 14в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1001,, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що підтверджується квитанцією № 9184979406 від 03.08.2020р.;

У відповідності до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, позивач засобами електронного зв`язку подав ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів по податковій накладній № 10 від 07.05.2020р., що підтверджується повідомленнями про прийняття пояснення № 1 від 28.05.2020р. та № 1 від 05.06.2020р., та, по податковій накладній № 14 від 21.07.2020р., що підтверджується повідомленням про прийняття пояснення № 1 від 19.08.2020 р.

Після прийняття пояснень, ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення № 1606893/13432675 від 03.06.2020р., № 1873394/13432675 від 27.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (оскаржувані рішення).

Позивач, вважаючи, що рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області є необґрунтованими, вирішив оскаржити їх в адміністративному порядку, подавши скарги на рішення № 1606893/13432675 від 03.06.2020р. № 1873394/13432675 від 27.08.2020р.

Згодом, були прийняті рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 1873394/13432675 від 27.08.2020р., № 48425/13432675/2 від 08.09.2020р.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено із квитанцій про відмову в реєстрації податкових накладних, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 07.05.2020 року, податкової накладної № 14 від 21.07.2020 року слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 07.05.2020 року, податкової накладної № 14 від 21.07.2020 року не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520, визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В той же час, жодний із зазначених документів контролюючим органом не підкреслено, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 07.05.2020 року, датою її фактичного подання, тобто 28.05.2020 року; зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 31.07.2020 року, датою її фактичного подання, тобто 03.08.2020 року

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4204 грн., що документально підтверджується копією платіжного доручення №240 від 05.10.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та у сумі 2102 грн. з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктом 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляв адвокат Лущенков Станіслав Володимирович, який надавав правову допомогу на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.04.2019 року (Серія МК №001605).

В підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 01.10.2020 року №01/10, копію детального опису послуг, наданих адвокатом у рамках договору по надання правничої допомоги від 09.10.2020 року за №09/10-20-1.

Відповідно до розділу 4. ГОНОРАР копії договору про надання правової допомоги від 01.10.2020 року №01/10, винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 1000 (одну тисячу) гривень за 1 (одну) годину роботи Виконавця. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною Договору.

Гонорар підлягає сплаті протягом 3 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

Згідно копію детального опису послуг, наданих адвокатом у рамках договору по надання правничої допомоги від 09.10.2020 року за №09/10-20-1 адвокатом С.В. Лущенковим надано позивачу наступні послуги, де вартість за 1 годину складає 1000 грн.:

1. надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань кількістю як за 1 годину у загальній вартості - 1000 грн.;

2. збирання документів, необхідних для підготовки адміністративного позову кількістю як за 3 години у загальній вартості - 3000 грн.;

3. застосування технічних засобів, у тому числі для копіювання матеріалів справи кількістю як за 2 години годину у загальній вартості - 2000 грн.;

4. здійснення представництва інтересів позивача у відносинах з відповідачами кількістю як за 2 години у загальній вартості - 2000 грн.;

5. аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції кількістю як за 2 години у загальній вартості - 2000 грн.;

6. підготовка адміністративного позову та формування додатків до позову кількістю як за 4 години у загальній вартості - 4000 грн.;

7. участь у судовому засіданні кількістю як за 1 годину у загальній вартості - 1000 грн.

Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 року (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову про відмову в реєстрації двох податкових накладних, зазначена справа є справою незначної складності та типовою у спорах, пов`язаних з відмовою реєстрації податкових накладних. Також, суд зауважує, що по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.

Щодо консультування клієнта з питань подання позовної заяви, суд зазначає, що це є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідачів.

До того ж, оскільки розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, то й, не піддягає до стягнення послуга у вигляді як участь у судовому засіданні кількістю як за 1 годину у загальній вартості - 1000 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн. підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань, та в сумі 3500 грн. підлягають стягненню з Державної податкової служб України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2020 року №1606893/13432675 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 07.05.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 07.05.2020 року, яка складена приватного сільськогосподарським підприємством "КОЛОС" датою її фактичного подання, тобто 28.05.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.08.2020 року №1873394/13432675 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 21.07.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 21.07.2020 року, яка складена приватного сільськогосподарським підприємством "КОЛОС" датою її фактичного подання, тобто 03.08.2020 року.

Стягнути на користь сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" (ЄДРПОУ 13432675) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Стягнути на користь сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" (ЄДРПОУ 13432675) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" (ЄДРПОУ 13432675) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Стягнути на користь сільськогосподарського підприємства "КОЛОС" (ЄДРПОУ 13432675) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник