Рішення

від 09.02.2021 по справі 280/6489/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 лютого 2021 року о/об 10 год. 59 хв.Справа № 280/6489/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Донбасенерго (03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд. 34-А код за ЄДРПОУ 23343582)

до Східного міжрегіонального управління Офісу великих платників податків ДПС (49600, м. Дніпро, Центральний район, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ: 43968079)

Східного управління Офісу великих платників податків ДПС (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 190-А код за ЄДРПОУ 43201011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9-А код за ЄДРПОУ 38004897)

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

за участі представників сторін:

від позивача - Віткалов Д.М.

(діє на підставі довіреності №25-21 від 22.12.2020)

від відповідача 1 - Попова І.В.

(діє на підставі наказу та витягу з ЄДР)

від відповідача 2 - не прибув

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства Донбасенерго (далі - позивач або ПАТ Донбасенерго ) до Східного міжрегіонального управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач 1), Східного управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Східного управління Офісу великих платників податків ДПС з відмови у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 30 000 000 грн.

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Офісу великих платників податків ДПС підготувати та прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству Донбасенерго суми надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень 00 коп. та подати його для виконання Управлінню державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 19 жовтня 2020 року.

Протокольною ухвалою від 19 жовтня 2020 року відкладено підготовче судове засідання на 09 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року за клопотаннями представників сторін, зупинено провадження у справі до 12 січня 2021 року для надання часу примирення.

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року поновлено провадження у справі №280/6489/20. Розгляд справи продовжено з 12 січня 2021 року.

12 січня 2021 року в ході підготовчого судового засідання суддею ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09 лютого 2021 року.

Протокольною ухвалою від 09 лютого 2021 року замінено відповідача 1 з Офісу великих платників податків ДПС на Східне міжрегіональне управління Офісу великих платників податків ДПС.

У судовому засіданні 09 лютого 2021 року, на підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з наявністю переплати по податку на прибуток підприємств ПАТ Донбасенерго звернулось до відповідача 1 із заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток шляхом перерахування на відповідний рахунок для погашення розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, відповідач 2 послався на те, що станом на 31 грудня 2018 року у позивача були відсутні суми переплати або недоїмки, а наявність переплати в сумі 32670720,00 грн. станом на 15 травня 2020 року обумовлена поданням позивачем податкових декларацій, в яких зменшено суму грошових зобов`язань наростаючим підсумком. Натомість, пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України прямо передбачена можливість спрямування надмірно сплачених грошових зобов`язань на погашення грошових зобов`язань з інших податкових платежів. На цих підставах вважає відмову в поверненні надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств протиправною та просить зобов`язати відповідача 1 подати відповідний висновок до органу Державної казначейської служби України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, 20 жовтня 2020 року надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№49633), в якому зазначає, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками 2018 року не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена суми не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від відповідача 2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Від третьої особи жодних пояснень до суду не надходило.

Також, 12 січня 2021 року до суду за вх.№1484 від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що перерахування надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток на відповідний рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України для погашення розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість по податковим деклараціям є неможливим, оскільки такі грошові зобов`язання підлягають погашенню через рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, позивач має непогашений податковий борг з інших видів обов`язкових платежів. Також вважає, що переплата по податку на прибуток виникла у позивача не через помилкове нарахування податкового зобов`язання і не через надмірну його сплату, оскільки позивачем сплачувались суми податку до бюджету на підставі власних декларацій і відповідно вважались узгодженими, а подальше коригування податку до зменшення не може вважатись як надмірне надходження до бюджету.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ПАТ Донбасенерго зареєстроване в якості юридичної особи 26 серпня 1998 року (дата запису: 30 серпня 2004 року; номер запису: 12561200000000070). Видами діяльності є: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

ПАТ Донбасенерго перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в Східному управлінні Офісу ВПП ДПС, що підтверджується відкритою інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15 травня 2020 року ПАТ Донбасенерго засобами електронного кабінету платника податків подало до Офісу великих платників податків ДПС заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені. Заявник просив здійснити перерахування надміру сплачених коштів з податку на прибуток приватних підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 30000000,00 грн. за напрямком На бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС , а саме в рахунок податку на додану вартість за кодом платежу 145 Надходження розстрочених (відстрочених) сум .

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 20 травня 2020 року №18776/10/28-10-51-07 повідомлено про результати розгляду заяви. Зазначено, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками 2018 року не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з вказаною відмовою, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України).

Пунктом 43.3 статті 43 України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 України визначено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації (пункт 43.5 статті 43 України).

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, можна зробити висновок, що оскільки, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, статтями 17 та 43 ПК України передбачено право платника податків та порядок повернення саме надміру сплачених коштів, які є надміру сплаченими в розумінні статті 14 цього Кодексу, то кошти, які добровільно сплачені платником податків в рахунок погашення самостійно визначених поточних чи нарахованих контролюючим органом зобов`язань, та які з будь-яких обставин втратили своє значення як цільова сплата, не є надміру чи помилково сплаченими або надміру стягнутими, проте є фактичною переплатою коштів до бюджету, та з урахуванням приписів податкового законодавства можуть бути використані платником для заліку зобов`язань.

Отже, для набуття сумами переплати статусу надміру сплачених грошових коштів такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань, помилково, або стягнуті в примусовому порядку з платника податків.

У випадку що розглядається суть сопору зводиться до того, що на думку позивача сума у розмірі 30 000 000,00 грн., (переплата) є надміру сплаченими грошовими коштами, тоді як податковий орган вважає, що переплата не ототожнюється з поданням надміру сплачених грошових коштів .

Розглядаючи справу, судом встановлено, що ПАТ Донбасенерго в декларації за 3 квартали 2018 року (реєстраційний №9243450572 від 07 листопада 2018 року, термін нарахування 19 листопада 2018 року) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 65 113 546 грн. (за III квартал 2018 року у розмірі 75 113 546 грн., за півріччя 2018 року (додаток ВП) - 10 000 000,0 грн.), які були сплачені підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжними дорученнями від 14 листопада 2018 року № 30 у сумі 1 420 803,79 грн., від 16 листопада 2018 року № 14250 у сумі 30 530 000,0 грн., від 16 листопада 2018 року № 671 у сумі 3 162 742,21 грн., від 19 листопада 2018 року № 14255 у сумі 23 388 000,0 грн. та від 19 листопада 2018 року № 14276 у сумі 6 612 000,0 грн.

При цьому, загальна сума податкових зобов`язань з податку на прибуток за 3 квартали 2018 року наростаючим підсумком склала 136 720 073 грн.

Таким чином, ПАТ Донбасенерго використано суму перерахованих коштів згідно платіжних доручень, зазначених у заявці від 15 травня 2020 року №9108427004, а саме від 19 листопада 2018 року № 14255 у сумі 23 388 000,0 грн. та від 19 листопада 2018 року № 14276 у сумі 6 612 000,0 грн. для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за III квартал 2018 року.

Згідно даних ІКП з податку на прибуток по ПАТ Донбасенерго сума переплати/недоїмки станом на 31 грудня 2018 року становить 0,0 грн.

Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені ПАТ Донбасенерго наростаючим підсумком за 2018 рік склали 104 049 353 грн., тобто за IV квартал 2018 р. підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 32 670 720 грн.

Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 32 670 720 грн. через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2018 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками 3 кварталів 2018 року на 32 670 720 грн.

Суд зазначає, що зменшення податкових платежів шляхом коригування податку до зменшення за підсумками року, не може враховуватись як надмірне надходження до бюджету, а позивач по справі в своїх заявах до податкового органу наполягає саме на поверненні на поточний рахунок переплати з податку на прибуток у розмірі 30 000 000,00 грн. посилаючись на Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, при тому, що переплата з податку на прибуток виникла у позивача не через помилкове нарахування податкового зобов`язання і не через надмірну сплату податку.

Виходячи з наведеного вище, та враховуючи, що позивачем сплачувались суми до бюджету на підставі власних декларацій з податку на прибуток за 2018 рік і відповідно такі суми вважались узгодженими сумами податкового зобов`язання платника податку, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність права на отримання визначених у позовній заяві коштів шляхом стягнення їх суми з бюджету, оскільки кошти в розмірі 30 000 000,00 грн., які сплачені добровільно та задля погашення саме самостійно нарахованих та нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань та які набули статусу переплати у зв`язку з внесенням змін до податкової звітності, не є сумою яка надміру/помилково сплачена чи примусово стягнута з позивача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відмовляючи у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 30 000 000 грн. відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, у порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

У рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів відповідачем в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність його прийнятого рішення щодо відмови у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 30 000 000 грн., з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Донбасенерго до Східного міжрегіонального управління Офісу великих платників податків ДПС, Східного управління Офісу великих платників податків ДПС третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 лютого 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов