Рішення

від 15.02.2021 по справі 440/7425/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7425/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14.12.2020 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області /надалі - виконавчий комітет, відповідач/ про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати неправомірними дії відповідача, що полягають у відмові надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що на праві приватної власності позивачу належить нерухоме майно домоволодіння та земельна ділянка площею 0,0523 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0442 за адресою: АДРЕСА_1 . З метою покращення експлуатаційних характеристик (реконструкції) розташованого на земельній ділянці домоволодіння позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2020 про видачу будівельного паспорта. Листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №28-05/2191/33 від 25.11.2020 позивачу повернуто додані до його заяви документи у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Посилаючись на положення статті 41 Конституції України, статей 373, 375 Цивільного кодексу України, статті 38 Земельного кодексу України та статей 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач вважає, що відповідачем порушено його право на покращення житлових умов шляхом реконструкції його домоволодіння, розташованого на приватній земельній ділянці.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що за наслідками вивчення та аналізу документів, наданих позивачем разом із заявою від 13.11.2020, на предмет їх відповідності містобудівній документації встановлено, що згідно з генеральним планом, планом зонування території міста та детальним планом території мікрорайону 101, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 передбачена для розміщення закладу освіти, а саме стадіону школи.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки від 10.09.2020 позивач придбала у власність об`єкт нерухомості, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. А,а , загал. площею 39,8 кв.м., житловою площею 26,3 кв.м., вбиральні літ. Г , огорожі літ. №1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0526 га, кадастровий номер: 5310436100:06:003:0442, що знаходиться у приватній власності продавця; земельна ділянка площею 0,0526 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид користування земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна власність, кадастровий номер: 5310436100:06:003:0442.

Таким чином, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,0526 га, з кадастровим номером: 5310436100:06:003:0442, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №223469875 від 10.09.2020 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0006127762020.

ОСОБА_1 звернулася до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта від 13.11.2020, в якій просила видати будівельний паспорт для забудови земельної ділянки загальною площею, посвідченої договором купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки від 10.09.2020 №1940, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додав: довіреність, ескіз намірів забудови.

Листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №28-25/2191/33 від 25.11.2020 повідомлено, що відповідно до Генерального плану міста та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, детальним планом мікрорайону 101 в м. Кременчуці земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 передбачається для розміщення закладу освіти, а саме: стадіону школи. Відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку. Будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011№ 103, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, управління містобудування та архітектури повертає додані до заяви документи /а.с. 8/.

Не погодившись з діями відповідача, що полягають у відмові надати будівельний паспорт для забудови земельної ділянки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV від 20 травня 1999 року встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року /далі - Закон №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Частиною другою статті 5 Закону №3038-VI встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог, зокрема: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 року № 66), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 /далі - Порядок №103, у редакції (чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, за наявності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану та плану зонування території) питання видачі будівельного паспорта вирішується уповноваженим органом з врахуванням встановлених умов та обмежень використання території .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі №820/4909/17 та від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Таким чином, після отримання від заявника заяви про видачу будівельного паспорта та пакету документів уповноважений орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та у випадку встановлення такої невідповідності пакет документів для видачі будівельного паспорта протягом десяти робочих днів з дня його надходження повертається заявнику.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта від 13.11.2020 (реєстраційний номер 28-01/113484), в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею, посвідченої договором купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки від 10.09.2020 №1940, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, АДРЕСА_1. До заяви додав: довіреність, ескіз намірів забудови.

Суд зауважує, що між сторонами відсутній спір щодо наявності у позивача права на звернення із заявою на видачу будівельного паспорта, а також щодо повноти поданого позивачем пакету документів.

Водночас листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №28-25/2191/33 від 25.11.2020 повідомлено, що відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку. Будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, управління містобудування та архітектури повертає додані до заяви документи /а.с. 8/.

Рішенням 21 сесії Кременчуцької міської ради V скликання "Про затвердження генерального плану міста Кременчука" від 25 грудня 2007 року затверджено генеральний план міста Кременчука (розміщеного на сайті Кременчуцької міської ради за посиланням (https://kremen.gov.ua/?view=decision-city-rada&start=&end=&number=&title).

План зонування території (зонінг) міста Кременчука затверджено рішенням 51 сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 30 вересня 2014 року "Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Кременчука", а внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука - рішенням 25 сесії Кременчуцької міської ради VІІ скликання від 07 вересня 2017 року "Про затвердження внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука".

Суд зазначає, що з Викопіювання з Генерального плану м. Кременчука /а.с. 37/ та Викопіювання з Плану зонування територій (зонінгу) м. Кременчука /а.с. 38/, викопіювання з детального плану мікрорайону 101 в м. Кременчуці М 1:1000 АДРЕСА_1 /а.с. 39/ вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавською області, передбачена для розміщення закладу освіти, а саме: стадіону школи.

Позивачем не надано до суду доказів спростування доводів відповідача щодо розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в межах стадіону школи.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 5310436100:06:003:0442 за адресою: АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавською області, на якій позивач бажає провести реконструкцію житлового будинку, передбачається для розміщення закладу освіти, а саме: стадіону школи, відповідач відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорту у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, діяв в межах чинного законодавства.

Доводи позивача про порушення відповідачем права власності, права забудови та інших основоположних прав позивача суд відхиляє, оскільки на орган державної влади у цій ситуації був покладений позитивний обов`язок щодо належного захисту громадськості, тому відповідач не порушив права позивача.

Суд зазначає, що відмова у видачі будівельного паспорту з мотивів невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні не припиняє право користування позивача земельною ділянкою.

Вказані правові висновки, також, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.07.2019 по справі № 520/8970/18 та в постанові від 28.10.2019 року по справі №820/4909/17, що враховується судом апеляційної інстанції.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова