Рішення

від 15.02.2021 по справі 640/22367/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року м. Київ № 640/22367/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба Інформації" доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба Інформації" (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, літ. А, ідентифікаційний код 21638497) (далі - позивач або ТОВ "Телестудія "СІ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 43141267) (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.10.2019 № 020302406 в частині накладення штрафної (фінансової) санкції у 10% у сумі 5875,60 грн. щодо встановленої відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, зазначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/22367/19, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про часткову протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході проведеної камеральної перевірки в 2019 році встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що відповідно до п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача з мотивів необґрунтованості позиції відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.10.2019 за вх. № 123 позивач, поштою, отримав Акт від 10.10.2019 № 2738/26-15-04-05-16/21638497 "Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ТЕЛЕСТУДІЯ "СЛУЖБА ІНФОРМАЦІЇ" (ПН 21638497)" (в тексті - Акт перевірки).

У Акті перевірки зазначено, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (таблиця 1) в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на загальну суму штрафу 5 998,94 грн., а саме:

1) ПН № 39: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

2) ПН № 38: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

3) ПН № 1: дата виписки ПН/РК - 11.07.2017, дата реєстрації ПН/РК - 01.08.2018 (1 день затримки);

4) ПН № 25: дата виписки ПН/РК - 30.09.2017, дата реєстрації ПН/РК - 18.10.2017 (3 дні затримки);

5) ПН № 24: дата виписки ПН/РК - 30.09.2017, дата реєстрації ПН/РК - 18.10.2017 (3 дні затримки);

6) ПН № 40: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

7) ПН № 41: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

8) ПН № 33: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 16.01.2018 (1 день затримки);

9) ПН № 8: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 18.01.2018 (3 дні затримки);

10) ПН № 34: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

11) ПН № 37: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

12) ПН № 42: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

13) ПН № 35: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

14) ПН № 36: дата виписки ПН/РК - 31.12.2017, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2018 (2 дні затримки);

15) ПН № 1: дата виписки ПН/РК - 07.09.2017, дата реєстрації ПН/РК - 02.10.2017 (2 дні затримки);

16) ПН № 59: дата виписки ПН/РК - 31.12.2018, дата реєстрації ПН/РК - 18.01.2019 (3 дні затримки);

17) ПН № 56: дата виписки ПН/РК - 31.12.2018, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2019 (2 дні затримки);

18) ПН № 58: дата виписки ПН/РК - 31.12.2018, дата реєстрації ПН/РК - 17.01.2019 (2 дні затримки).

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, 22.10.2019 позивач подав заперечення до нього.

Листом від 31.10.2019 № 35635/10/26-15-04-05-14 ГУ ДПС залишило висновки Акту перевірки без змін.

31.10.2019 ГУ ДПС на підставі Акта перевірки та згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та ст. 120 1 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення № 0612411207, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10% від суми ПДВ за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на термін від 15 і менше календарних днів всього у розмірі 5 998,94 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС частково протиправним та таким, що підлягає частковому скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд вказує таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За висновками акту перевірки позивач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України несвоєчасно зареєстрував в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних за період з 31.12.2017 по 31.12.2018.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201 Кодексу, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний реєструвати податкові накладі та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Водночас, відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Кодексу, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Отже, покупець товарів/послуг може отримати зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування від продавця до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені для відображення податкового кредиту в податковій декларації місяця, в якому такі податкові накладні складені.

Згідно тверджень позивача, останній отримує доходи від розміщення реклами в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу НТН . Доходи від реклами є такими, що оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставках за основною ставкою 20%. Однак позивач також отримує доходи від надання третім особам прав користування аудіовізуальними творами у вигляді роялті.

Судом встановлено, що позивач, отримавши 15-го календарного дня (включно, тобто, фактично вже на ранок 16 числа) місяця, наступного за звітним, дані з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкового кредиту за звітний місяць, обробляв отриману інформацію, складав зведену податкову накладну і до моменту настання терміну подання Декларації з ПДВ реєстрував таку зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З Акту перевірки вбачається, що термін затримки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі складав від одного до трьох днів (до терміну подання Декларації за звітний місяць).

Відповідно до пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки:

1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;

2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;

4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Суд зазначає, що положеннями пункту 1201.1 статті 1201 ПК України передбачена відповідальність за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН/РКПН в ЄРПН.

Тобто, нормами ПК України, зокрема, пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, не передбачена відповідальність за порушення граничних строків реєстрації зведеної податкової накладної, так як граничні строки для реєстрації зведених податкових накладних статті 201 ПК України не встановлені, а такі строки визначені пунктом 199.1 статті 199 ПК України.

Таким чином, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачем не враховано той факт, що спірні податкові накладні є зведеними, а також відповідач жодним чином не обґрунтував, на яких підставах він дійшов висновку, що пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлює відповідальність за порушення строків реєстрації зведеної податкової накладної, які встановлені статтею 199 ПК України, а не статтею 201 ПК України.

Отже, відповідач протиправно застосував до позивача фінансові санкції, за порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення № 0612411207 від 31.10.2019 підлягає частковому скасуванню (оскільки позивач частково не погоджувався з вказаним податковим повідомленням-рішенням).

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба Інформації" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.10.2019 № 020302406 в частині накладення штрафної (фінансової) санкції у 10% у сумі 5 875,60 грн. щодо встановленої відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, зазначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба Інформації" (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, літ. А, ідентифікаційний код 21638497) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 43141267) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко