Рішення

від 23.11.2020 по справі 640/15711/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/15711/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю представника позивача - адвокат Іванов О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 29.05.2020 №505, про відмову ТОВ "Осокор-Буд" у видачі містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096;0017 по вул. Курганівській 3-5, 4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва;

- зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ "Осокор-Буд" містобудівні умови та обмеження для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096:0017 по вул. Курганівській 3-5,4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва відповідно до поданої 18.05.2020 заяви та заявлених показників.

Ухвалами суду: від 15.07.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті; від 24.09.2020 - ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов мотивовано тим, що рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 29.05.2020 №505, про відмову ТОВ "Осокор-Буд" у видачі містобудівних умов та обмежень не містить жодного обґрунтування підстав для відмови, водночас позивачем подано всі документи передбачені частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". За твердженням представника позивача, наміри забудови земельної ділянки відповідають функціональному призначенню території згідно з Генеральним планом міста та цільовому призначенню земельної ділянки в межах визначеної категорії, тому підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень були відсутні.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, про місце, дату та час судового розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином повісткою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд установив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" звернулось до Центру надання адміністративних послуг із заявою від 18.05.2020 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для проектування будівництва багатофункціонального комплексу по вул. Курганівська 3-5, 4б, 5, пров. Курганівському, 2а, 4, 4а у Печерському районі міста Києва.

Згідно з описом документів позивачем разом з заявою подано: викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 від 27.04.2020; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.04.2020; договір суперфіцію від 30.04.2020, зареєстрований в реєстрі за №352; додаток №1 до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 30.04.2020; акт №1 передачі-приймання об`єкта Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудовників (суперфіцію) від 30.04.2020 №352; витяг з чергового кадастрового плану від 01.04.2020.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 29.05.2020 №505 відмовив ТОВ "Осокор-Буд" у наданні містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу по вул. Курганівська 3-5, 4б, 5, пров. Курганівському, 2а, 4, 4а у Печерському районі, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що виданий з порушенням вимог діючого законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Як уже вказувалось, позивачем разом з заявою про отримання містобудівних додано: викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 від 27.04.2020; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.04.2020; договір суперфіцію від 30.04.2020, зареєстрований в реєстрі за №352; додаток №1 до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіція) від 30.04.2020; акт №1 передачі-приймання об`єкта Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудовників (суперфіцію) від 30.04.2020 №352; витяг з чергового кадастрового плану від 01.04.2020.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем подано передбачені частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому суд ураховує, що в листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 №505 відмовлено ТОВ "Осокор-Буд" у наданні містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу по вул. Курганівська 3-5, 4б, 5, пров. Курганівському, 2а, 4, 4а у Печерському районі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Лист не містить зауважень щодо невідповідності поданих документів для отримання містобудівних умов та обмежень вимогам частини третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зі змісту акта на право власності на земельну ділянку серія від 10.06.2010 ЯЖ №039318 убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой" є власником земельної ділянки площею 0,5685 га по вул. Курганівська 3-5, 4б, 5, пров. Курганівському, 2а, 4, 4а у Печерському районі м. Києва, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Між ТОВ "Будстрой" та ТОВ "Осокор-Буд" 13.04.2020 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), зареєстрований в реєстрі за №352.

Згідно з пунктом 1 договору від 13.04.2020 №352 власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 0,5685 га, розташовану по вул. Курганівська 3-5, 4б, 5, та пров. Курганівському, 2а, 4, 4а у Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:82:096:0017, з метою будівництва житлово-громадського комплексу (вид використання).

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.04.2020 №НВ-0004856622020, щодо земельної ділянки 8000000000:82:096:0017, цільове призначення - 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Під час розгляду справи представник позивача наголосив, що оскаржуване рішенні не містить жодних обґрунтувань відмови, водночас наміри забудови позивача відповідають функціональному призначенню території гідно Генерального плану міста та цільовому призначенню земельної ділянки в межах визначених категорій.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, зокрема, на землі житлової та громадської забудови (пункт б).

Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено: віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша); види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина п`ята).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до даних генерального плану міста Києва до 2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:096:0017 відноситься до територій громадських будівель та споруд і частково до території житлової забудови багатоповерхової.

Земельним кодексом України установлено: до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38); використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (стаття 39).

Згідно з "Класифікацією видів цільового призначення земель", Затвердженого наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (зі змінами): до категорії земель житлової та громадської забудови (02) віднесено землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва); до земель громадської забудови (03) віднесено землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

За змістом частини першої статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівний кадастр - державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (зі змінами) установлено: державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (абзац другий частини першої статті 1); відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (частини перша, друга статті 20)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.04.2020 №НВ-0004856622020, сформований щодо земельної ділянки 8000000000:82:096:0017, цільове призначення земельної ділянки 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

У заяві про видання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва позивач вказав про намір здійснити будівництво багатофункціонального комплексу з підземним паркінгом, апартаментами, вбудованими приміщеннями.

Судом установлено, що вид використання земельної ділянки за кадастровим 8000000000:82:096:0017 відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 13.04.2020 №352 змінено власником ділянки на підставі частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України - для будівництва житлово-громадського комплексу в межах категорії "землі житлової та громадської забудови".

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, тому не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо) (наприклад, постанова Верховного Суду від 24.03.2020 справа №640/13670/19).

Відтак обґрунтованими є твердження представника позивача про відповідність намірів забудови з будівництва багатофункціонального комплексу (житлова та громадська забудова), позаяк такі наміри відповідають функціональному призначенню земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:096:0017 згідно з Генеральним планом міста Києва до 2020 року - територія громадських будівель та споруд, частково територія житлової забудови багатоповерхової. Таке використання земельної ділянки відповідає категорії, до якої віднесена вказана земельна ділянка, землі житлової та громадської забудови. При цьому позивачем правомірно змінено вид використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель - з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво житлово-громадського комплексу.

З урахуванням установлених обставин, судової практики, суд доходить висновку, що наміри забудови земельної ділянки 8000000000:82:096:0017 відповідають проаналізованим судом нормативно-правовим актам, містобудівній документації, функціональному та цільовому призначенню зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III:

з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини (частина третя);

на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (частина четверта).

"Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 установлено: відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини (пункт 8); межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (пункт); історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування (пункт 10).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 27.02.2019 справа №826/5755/17, від 03.04.202 справа №640/21505/18, межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць", що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів знаходження земельної ділянки у межах Центрального історичного ареалу міста Києва.

З огляд на те, що єдиною підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень слугував пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зважаючи на відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва, меж та режимів використання зон охорони у місті Києві, відсутні підстави вважати, що земельна ділянка знаходиться у межах історичного ареалу. Відтак наведене не могло бути підставою для висновку про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки така забудова не потребує погодження з органами охорони культурної спадщини та отримання відповідних дозволів.

Щодо визначення позивачем в заві поверховості, то суд зазначає, що гранично допустима висотність об`єкту має визначатися проектною документацією та відповідними Державними будівельними стандартами.

Враховуючи наведе, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 29.05.2020 №505, про відмову ТОВ "Осокор-Буд" у видачі містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096;0017 по вул. Курганівській 3-5, 4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Задовольняючи наведену позовну вимогу, судом ураховано, що проаналізовані докази спростовують висновок відповідача про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:096:0017 (цільове призначення - 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): категорія земель - землі житлової та громадської забудови) відповідає генерального плану міста Києва до 2020 року (територія громадських будівель та споруд, частково територія житлової забудови багатоповерхової). Наявність детального плану забудови району, станом на час судового розгляду справи, судом не установлено, сторонами про таку обставину не повідомлено. Крім того, лист від 29.05.2020 №505, яким позивачу відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень, не містить обґрунтування такої відмови.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ "Осокор-Буд" містобудівні умови та обмеження для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096:0017 по вул. Курганівській 3-5,4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва відповідно до поданої 18.05.2020 заяви та заявлених показників.

На думку суду, належним способом захисту в спірних відносинах є повторний розгляд заяви позивача з врахуванням висновків суду щодо спростування доводів, наведених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи наведене, зазначена вимога підлягає задоволенню в частині зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" від 18.05.2020 №50369-0048994936-013-16, подану до Центру надання адміністративних послуг, про видання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096;0017 по вулиці Курганівській 3-5, 4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва, з урахуванням висновків суду.

Належним способом виконання рішення суду в цій частині є розгляд відповідачем заяви позивача з додатками, враховуючи дискреційні повноваження відповідача та дослідження судом лише відповідності цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації. При цьому не може бути підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - невідповідність призначення земельної ділянки для забудови містобудівній документації.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3842,00 грн. (квитанція від 09.07.2020 №50263593), водночас позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які судом визнано поєднаними, відповідно судовий збір становив 2102,00 грн.

З урахуванням пропорційності задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1500,00 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 29 травня 2020 року №505 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" у видачі містобудівних умов та обмежень для будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096;0017 по вулиці Курганівській 3-5, 4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва.

Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" від 18 травня 2020 року №50369-0048994936-013-16, подану до Центру надання адміністративних послуг, про видання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:096;0017 по вулиці Курганівській 3-5, 4б, 5, провулку Курганівському, 2а, 4, 4а в Печерському районі міста Києва, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Осокор-Буд" (ідентифікаційний код 35031179, місцезнаходження: 02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-г).

Відповідач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26345558, місцезнаходження: 01001, місто Київ, Хрещатик, будинок 32).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2021 року.

Суддя В.А. Донець