Постанова

від 17.02.2021 по справі 521/18164/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 521/18164/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Єршова Руслана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року, прийняте у складі суду судді Михайлюка О.А. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 21.10.2020 року у справі про порушення митних правил №0690/50000/20, якою гр. України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено штраф розміром 137873,46 грн., а провадження в справі закрити.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_2 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вважає, що рішення суду першої інстанції винесено без об`єктивного дослідження усіх обставин справ та без надання правової оцінки фактам, викладеним в адміністративному позові, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції дійшов об`єктивного висновку про відсутність в матеріалах зазначеної справи доказів підтвердження отримання позивачем повідомлень про дату, час та місце розгляду справи, однак безпідставно стверджує, що дана обставина суттєво не вплинула на законність прийнятого митницею рішення. Апелянт вказує, що судом не надано правову оцінку доводам позивача, викладеним в адміністративному позові від 30.10.2020, які підтверджують відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано правову оцінку і іншим фактичним обставинам справи, зокрема щодо відсутності складу правопорушення (об`єктивної та суб`єктивної сторони).

Представник відповідача надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеської митниці Держмитслужби від 21.10.2020 року залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.06.2020 року директором ТОВ МЕРКУРІЙ ЮГ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43460793) ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби подана митна декларація типу ІМ40ДЕ , яку зареєстровано за номером №UA500080/2020/010683 на товар Вироби для рибної ловлі , що надійшов в контейнері SUDU5746630.

Разом з митною декларацією до Одеської митниці Держмитслужби зокрема надано наступні документи: інвойс від 20.04.2020 року № D605341, коносамент № 910606600 від 29.04.2020, контракт від 20.04.2020 року № 356428-04.

Відповідно до поданих документів, відправником товарів є компанія Waltz Show Limited (Китай), одержувачем товару - ТОВ МЕРКУРІЙ ЮГ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43460793).

В результаті проведення повного митного огляду вантажних місць, що здійснювався з 13.06.2020 року по 18.06.2020 року виявлено наступні невідповідності:

Товар №1 Вироби для рибної ловлі: Дзвіночки риболовні зі встановленим на них затискачем - 43056 шт., повідок - 549 шт., воблер - 9564 шт., котушка - 8069 шт., хлист - 267 шт., сушарка для риби - 603 шт., малявочниця, що не приводить до калічення тварин - 303 шт., підсак - 1360 шт., стопор - 528 . Заявлено 558 місць, вага брутто 3264,26 кг, нетто 3086,46 кг. Виявлено - 538 місць, вага брутто 5616,8 кг, нетто 5425,09 кг. Різниця: менше на 20 місць, вага брутто більша на 2352,54 кг, нетто більша на 2338,63 кг;

Товар №2 Вироби для рибного лову: спінінг - 4073 шт., вудки - 3588 шт., жокер - 1095 шт. . Заявлено 440 місць, вага брутто 2134,3 кг/нетто 2013,58 кг.

Виявлено - 439 місць, вага брутто 4018,92 кг, нетто 3893,95 кг. Різниця: менше на 1 місце, вага брутто більше на 1884,62 кг, нетто більше на 1880,37 кг;

Товар №3 Мононитки синтетичні: волосінь для рибної ловлі - 36125 мотків . Заявлено 179 місць, вага брутто 2344,79 кг/ нетто 2222,55 кг. Виявлено 178 місць, вага брутто 1014,44 кг/нетто 891,87 кг. Різниця: менше на 1 місце, вага брутто менше на 1330,35 кг, нетто менше на 1330,68 кг;

Товар №4 Тачки риболовні, не прикріплені до поводків - 27405 шт. . Заявлено 29 місць, вага брутто 570,36 кг, нетто 540,63 кг. Виявлено - 29 місць, вага брутто 416,68 кг, нетто 386,95 кг. Різниця: вага брутто менше на 153,68 кг, нетто менше на 153,68 кг;

Товар №5 Набір пластикових кембриків - 17054 набори . Заявлено 10 місць, вага 236,6 кг, нетто 224,26 кг. Виявлено - 10 місць, вага брутто 130 кг, нетто 117,66 кг. Різниця: вага брутто менше на 106,6 кг, нетто менше на 106,6 кг;

Товар №6 Вироби з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів: чохол камуфляжний для рибної ловлі - 3307 шт. . Заявлено 37 місць, вага брутто 526 кг, нетто 498,58 кг. Виявлено 13 місць, вага брутто 329 кг/319,36 кг. Різниця: менше на 24 місця, вага брутто менше 197 кг, нетто менше на 179,22 кг;

Товар №7 Частини взуття із гуми - ледоходи гумові - 284 пари . Заявлено 3 місця, вага брутто 37,5 кг, нетто 35,56 кг. Виявлено - 2 місця, вага брутто 22 кг, нетто 20,7 кг. Різниця: менше на 1 місце, вага брутто менше на 15,5 кг, нетто менше на 14,86 кг;

Товар №8 Намети туристичні із синтетичних матеріалів -200 шт. . Заявлено 20 місць, вага брутто 393 кг/нетто 372,5 кг. Виявлено 20 місць, вага брутто 460 кг/нетто 439 кг. Різниця: вага брутто на 67 кг більше, нетто на 66,5 кг більше;

Товар №9 Пластмасові вироби - відра пластмасові без кришки в асортименті - 5842 шт. . Заявлено 36 місць, вага брутто 3615 кг, нетто 3407,53 кг. Виявлено 36 місць, вага брутто 1008 кг, нетто 959,22 кг. Різниця: вага брутто на 2607 кг менше, нетто менше на 2448,31 кг;

Товар №10 Вироби з алюмінію - підставки під вудки риболовні 34436 шт. . Заявлено 125 місць, вага брутто 2698,19 кг, нетто 2548,25 кг. Виявлено 124 місця, вагою брутто 1765 кг, нетто 1616,25 кг. Різниця: на 1 місце менше, вага брутто менше на 933,19 кг, нетто менше на 932 кг.

01 липня 2020 року старшим державним інспектором відділу реагування №1 управління протидії контрабанді та порушенням митних правил Одеської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил №0690/50000/20, відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності як директор ТОВ МЕРКУРІЙ ЮГ ПЛЮС через порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, а саме за зменшення розміру митних платежів при поданні до Одеської митниці МД №UА500080/2020/010б83 від 11.06.2020 року через невідповідність вагових характеристик товару у контейнері даним, що зазначені в митній декларації.

21.10.2020 Одеською митницею Держмитслужби винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0690/50000/20, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 137873,46 грн.

Не погоджуючись із правомірністю постанови про порушення митних правил № 0690/50000/20, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем повідомлень про дату, час та місце розгляду справи на 21.10.2020 року, проте дана обставина суттєво не вплинула на законність прийнятого митницею рішення. За висновками суду першої інстанції, вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо ваги товару, чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ МК України.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Статтею 485 МК України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

При цьому колегія суддів також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2020 року (справа № 569/16120/15-а), від 20 серпня 2020 року (справа № 553/1435/17), від 25 червня 2020 року (справа № 163/1218/16-а), від 18 червня 2020 року (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що для митного оформлення імпортованого товару декларант надав митному органу товаросупровідні документи, необхідні для ідентифікації самого товару та для підтвердження заявленої ваги товару. Водночас, задекларовані позивачем відомості щодо ваги ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного вказання ваги партії товару (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.

При цьому колегія суддів критично оцінює посилання суду першої інстанції на положення ч. 2 ст. 266 МК України, оскільки перед подачею митної декларації декларант дійсно має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, проте вчинення вказаних дій не є обов`язком декларанта .

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню, а висновки суду першої інстанції у цій частині ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо доводів апелянта в частині порушення процедури притягнення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За правилами ч.ч. 1, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ст.ст. 524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Колегія суддів, аналізуючи наведені приписи МК України вважає, що обов`язок по дотриманню прав, свобод та інтересів особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил лежить саме на посадових особах митниці, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил.

Отже, особі, яка притягується до відповідальності має бути обов`язково повідомлено про день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також роз`яснено відповідні права та обов`язки.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема в постанові від 24 жовтня 2018 року (справа №320/4759/16-а), повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, відповідно до наведених положень Митного кодексу України є обов`язковою умовою правомірності прийнятої митним органом постанови.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про порушення митних правил від 01.07.2020 року №0690/50000/20 відносно директора ТОВ МЕРКУРІЙ ЮГ ПЛЮС ОСОБА_1 (а.с. 18-24) зазначено, що дату розгляду справи про порушення митних правил 26 серпня 2020 року о 10 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи про порушення митних правил 26 серпня 2020 року о 10 год. 00 хв. з невідомих причин не відбувся, справу про порушення митних правил фактично розглянуто 21.10.2020 року (а.с. 14).

При цьому, стороною відповідача як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, не спростовано тверджень позивача, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення листа від 09.10.2020 року №7.10-20-05/2624 або його отримання.

За положеннями статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції, що відсутність доказів отримання позивачем повідомлень про дату, час та місце розгляду справи на 21.10.2020 року суттєво не вплинула на законність прийнятого митницею рішення, оскільки внаслідок вказаних обставин позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та відповідні докази, зокрема лист компанії-контрагента від 16.09.2020 року б/н, який додано до позову разом із запитом ТОВ МЕРКУРІЙ ЮГ ПЛЮС від 02.09.2020 року (а.с. 51-54).

Згідно зі статтею 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, як встановлено судом, під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1885888552.1 від 27.10.2020 року. За подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2068,10 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1983539577.1 від 19.01.2021 року на суму 1261,20 грн. та №СВ04515517/1 від 02.02.2021 року на суму 806,90 грн. Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, розмір судових витрат у вигляді судового збору, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 2908,90 грн.

Водночас, щодо заявленого апелянтом клопотання про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги № 29/ОД від 16.09.2020 року, який укладено між ОСОБА_1 та АО МИТНІ АДВОКАТИ , оплата за правову допомогу здійснюється шляхом переказу суми винагороди (гонорару), в розмірі та на умовах визначених взаємною домовленістю Сторін або в укладеній додатковій угоді до Договору.

Згідно з п.3.2. Договору та Додаткової угоди №1 від 01.10.2020, ОСОБА_1 зобов`язаний не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку перерахувати АО МИТНІ АДВОКАТИ грошові кошти у розмірі 8000,00 гривень за надання правової допомоги. Вказані адвокатські послуги оплачено, що підтверджується квитанцією № 25 від 12.10.2020.

Відповідно наданого до суду апеляційної інстанції Акту наданих послуг від 09 лютого 2021 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 29/ОД від 16.09.2020 року та додаткової угоди №1 від 01.10.2020 до нього, виконавцем, в період з 16.09.2020 року по 09.02.2021 року надано замовнику наступні послуги:

- надання юридичної консультації щодо обставин заведення справи про порушення митних правил № 0690/50000/20 від 01.07.2020 (2 год.); збір матеріалів та підготовка правової позиції захисту у справі про порушення митних правил (2 год.) - 2000,00 грн.;

- вивчення судової практики в аналогічних справах про порушення митних правил; підготовка проекту та подання до Малиновського районного суду м. Одеси адміністративного позову (6 год.) - 3000,00 грн.;

- підготовка проектів процесуальних документів (клопотань, заяв) га захист (представництво) інтересів замовника у суді - 1000,00 грн.

- підготовка проекту та подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги та інших процесуальних документів (4 год.) - 2000,00 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було вказано, що позивач планує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., а заява про відшкодування витрат на правничу допомогу з наданням опису робіт, розрахунку та підтверджуючих документів буде надана додатково. При цьому, матеріали справи свідчать, що заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу з наданням опису робіт, розрахунку та підтверджуючих документів позивачем до суду першої інстанції не надавалась, а була надана вже до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, згідно ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи у суді першої інстанції, компенсації не підлягають, а заявлене клопотання у цій частині підлягає залишенню без розгляду, з огляду на недотримання позивачем імперативних вимог ч.7 ст. 139 КАС України.

Водночас, понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, відповідне клопотання заявлено у відповідності до вимог процесуального закону, а отже такі витрати підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 4908,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 134, 139, 249, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Єршова Руслана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року - задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0690/50000/20 від 21 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 137873,46 грн., а провадження у справі про порушення митних правил №0690/50000/20 закрити.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса. вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 4908,90 грн. (чотири тисячі дев`ятсот вісім гривень 90 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Л. Є. Зуєва

Суддя: О. О. Кравець