Постанова

від 17.02.2021 по справі 2-1880/10

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 2-1880/10 Головуючий в 1 інстанції: Фортуна Т.Ю.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.11.2020 року, постановлену у відкритому судовому засіданні у м.Первомайськ о 13:15 год у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видного у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі № 2-А-1880/10.

В обґрунтування поданої заяви зазначалось, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.08.2010 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, яким зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 та 2009 роки, відповідно до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Також, 21.02.2011 року на виконання вказаного рішення суду, позивачу надано виконавчий лист. Позивач неодноразово направляв виконавчий лист до відділів ГУ ДВС Міністерства юстиції України в Миколаївській області, які відмовляли йому у відкритті виконавчого провадження, закінчували його або повертали без виконання. За таких обставиг, оскільки до теперішнього часу кошти йому не виплачені, позивач вважає, що ним з поважних причин пропущено трирічних строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 листопада 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого у справі № 2-А-1880/10.

Не погоджуючись з таким рішенням, Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 не має права на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки завершене провадження не може бути розпочате знову, згідно статті 41 Закону України Про виконавче провадження , якою чітко визначено випадки, коли виконавчий документ може будти повторно пред`явлено до виконання. Також, судом першої інстанції не визначено з якого часу слід відновити позивачу право на пред`явлення виконавчого документа до виконання та на який термін зазначений строк переривався. Тобто, дані обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_2 права на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання, а суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставинами, наявність причин, що унеможливлювали вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.08.2010 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради задоволено частково:

- визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи протиправними;

- зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 та 2009 роки, відповідно до ст. 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати;

- стягнуто на користь держави з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради судові витрати: 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 03.02.2011 року, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.08.2010 року було змінено, зменшено розмір стягуваного судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду, 21 лютого 2011 року позивачу видано виконавчий лист.

У виконавчому листі міститься відмітка державного виконавця Бойченка Є.О. про те, що ОСОБА_2 15.03.2011 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження згідно з п.4 ч.1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження ; закінчено на підставі п.11 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , повернуто без прийняття до виконання відповідно до п.2 ч.4 статті 43 Закону України Про виконавче провадження .

Постановою від 24.03.2011 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця від 23.05.2011 року, закінчено виконавче провадження по даному виконавчому листу, у зв`язку із тим, що виконати рішення без участі боржника неможливо, до боржника застосовано штрафні санкції, які передбачено Законом України Про виконавче провадження , винесено постанови про накладення штрафів від 12.05.2011 року та 23.05.2011 року, проте рішення суду залишається не виконаним.

У листі начальника Головного управління юстиції у Миколаївській області від 01.08.2011 року ОСОБА_2 роз`яснено, що під час здійснення виконавчих проваджень по виконавчому листу, виданому Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, державним виконавцем підрозділу ДВС ГУЮ у Миколаївській області вжито всіх заходів в межах та порядку, визначеному Заоном України Про виконавче провадження , у зв`язку із чим, 23.05.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернуто органу, який видав виконавчий лист.

Також, відповідно до постанови старшого помічника Первомайського міжрайонного прокурора від 12.08.2011 року, яким відмовлено у відкритті кримінального провадження за поданням старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішеньвідділу Державної виконавчої служби ГУЮ у Миколаївській області Куліченко Д.О. з приводу невиконання службовими особами Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області Корінною В.А. від 19.10.2011 року, тому ОСОБА_2 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконання у вищезазначеному виконавчому документі закінчено на підставі п.11 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , а відповідно до статті 50 вказаного Закону провадження не може бути розпочате знову.

Відповідно до відповіді начальника Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області від 18.11.2011 року, повернуто виконавчий лист та роз`яснено, що відповідно до вимог статті 50 Закону України Про виконавче провадження , завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Постановою Миколаївського окружного суду від 01.03.2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу ДВС ГУЮ у Миколаївській області про визнання дій щодо невиконання рішення суду неправомірними, зобов`язання прийняти виконавчий лист від 01.02.2011 року та виконати його вимоги в строки встановлені законодавством відмовлено.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради від 03.04.2012 року № Б-38 позивачу повідомлено, що виконання рішення суду можливо після надходження цільових коштів.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.06.2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 до УПСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання дій неправомірними, щодо невиконання судового рішення № 2а/1880/10, зобов`язання нарахувати та виплатити суми, визнати його права на отримання соціальної допомоги з 01.01.2012 року довічно, а також зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду від 28.08.2010 року відмовлено.

З відповіді заступника начальника Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області від 27.02.2013 року вбачається, що пред`явлений позивачем виконавчий документ повернутий йому, у зв`язку з тим, що він не підлягає виконанню органом Казначейства.

Також, начальником УСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області від 14.01.2014 року на звернення позивача щодо невиконання судових рішень зазначено, що виконати судові рішення у справі можливо лише після прийняття Верховною Радою України Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік з відповідними положеннями, які будуть стосуватись вирішення даного питання, або при надходженні цільових коштів, виділених на виплату щорічної допомоги на оздоровлення за судовими рішеннями.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради від 10.03.2015 року № Б-19 ОСОБА_2 повідомлено, що виконання рішення суду можливо після надходження цільових коштів, крім того, зазначено що стягувач має звернутись до центрального органу виконавчої влади.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради від 21.03.2019 року № 2515/04.2-01, позивачу надано рекомендацію звернутись до центрального органу виконавчої влади із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до повідомлення головного державного виконавця від 13.07.2020 року, виконавчий лист було повернуто позивачу, оскільки його пред`явлено з порушенням строків, встановлених статтею 12 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, на час розгляду заяви рішення суду залишається невиконаним.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 376 КАС України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Враховуючи чисельні звернення стягувача до боржника з вимогами про виконання рішення суду, до органів виконавчої служби про примусове виконання рішення суду, рішення суду не втратило своєї законної сили та не було виконано відповідачем в добровільному порядку, воно підлягає виконанню у примусовому порядку, для чого необхідним є поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання. Таким чином, суд прийшов до висновку про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційноі скарги та матеріали справи , дійшла наступних висновків.

Згідно частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування ,їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Приписами ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п.1 ч.1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону, який набрав чинності з 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а згідно з ч.1 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Частина п`ята статті 12 Закону передбачає, що у разі повернення виконавчого документа тягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк ред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом абороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Так, згідно ч.1 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 2 ст. 376 КАС Україхни встановлено, що заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У випадку пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак, звертаючись до адміністративного суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач у своїй заяві повинен обґрунтувати поважність причин пропущення строку з посиланням на відповідні докази, а суд повинен перевірити, чи є підстави вважати причини пропуску такого строку поважними.

Процесуальним законодавством не визначено переліку причин, які є поважними та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк. При цьому, поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

В розумінні наведеної норми, поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання можуть вважатися обставини, які були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача (стягувача) і були пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного пред`явлення його до виконання.

В свою чергу, аналіз вищевикладених положень КАС України свідчить про право суду поновлювати пропущені процесуальні строки для пред`явлення виконавчого листа до виконання у випадку встановлення поважних причин пропуску такого строку.

При цьому, вказане право суду можливо реалізувати лише за наявності об`єктивних причин, які завадили стягувачу реалізувати свої права у межах встановлених строків.

В даному випадку, саме стягувач має довести поважність причин пропуску встановленого строку пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Судом першої інстанції об?єктивно та всебічно досліджені причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та встановлено, що виконавчий лист від 21 лютого 2011 року, протягом багатьох років позивач неодноразово направляв до боржника та відділів ГУ ДВС Міністерства юстиції України в Миколаївсбкій області, про що позивачем надано відповідні докази.

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що боржником з 2011 по 2019 рік так і не виконано рішення суду, відповідач зазначав, що рішення буде виконано при надходженні цільових коштів, направляв позивача звертатись до центральних органів виконавчої влади та зазначав про інші причини неможливості виконати рішення суду.

Отже, враховуючи чисельні звернення позивача, а також те, що рішення суду від 21.02.2011 року так і залишається невиконаним відповідачем, судова колегія визнає правильними та обгрунтованимии висновки суду першої інстанції щодо визнання поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки тривале невиконання боржником рішення суду потягло за собою звернення позивача до суду із даною заявою.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у позивача відсутнє право на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому що завершене виконавче провадження згідно ч.2 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , в редакції від 2011 року, не може бути розпочате знову, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не стосуються предмету спору, який розглянуто судом першої інстанції за заявою ОСОБА_2 , тому що судом вирішувалось питання можливості поновлення пропущенного строку та поважності причин пропуску такого строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а не питання поновлення виконавчого провадження.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, тому оскільки рішення суду не втратило своєї законної сили та не було виконано у добровільному, воно підлягає виконанню у примусовому порядку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 376 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Первомайсткої міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець