Постанова

від 16.02.2021 по справі 640/8265/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8265/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року, суддя Шулежко В.П., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Петрол" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Петрол" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2020 року № 0000243207, яким у зв`язку з порушенням вказаних норм ПК України, до позивача, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 117.3 ст. 117 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 1 271 210 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2019 за результатами фактичної перевірки ТОВ "Лео Петрол" з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт № 1052/26-15-32-07/40730819 (т. 1 а.с. 13-18) (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.15, 212.3.4 п. 212.1 ст. 212, п. 213.3 ст. 213 та абз. 2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України).

17.01.2020 на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000243207 (т. 1 а.с. 11), яким у зв`язку з порушенням вказаних норм ПК України, до позивача, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 117.3 ст. 117 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 1 271 210 грн за платежем "пальне".

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ДПС України рішенням від 25.03.2020 № 1078/6/99-00-08-05-05-06 про результати розгляду скарги (т. 1 а.с. 40-43) залишено без змін назване рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Отже, для здійснення такого виду господарської діяльності як роздрібна торгівля пальним, позивач був зобов`язаний завчасно, тобто до 1 липня 2019 року отримати відповідну ліцензію.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, у період з 01.07.2019 року роздрібна торгівля пальним здійснюється за наявності ліцензії.

Як убачається із матеріалів справи, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Лео Петрол" зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального відповідно до заяви за формою № 1-АКП 03.10.2016 за № 2526 та перереєстроване в СЕАРП СЕ 02.07.2019 відповідно до заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС від 02.07.2019 за № 9141799877.

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Лео Петрол" отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900495 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

В Акті перевірки зазначено, що позивачем 01.07.2019 реалізовано підакцизного пального на загальну суму 1 271 210 грн (з урахуванням ПДВ).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що підставою для висновку про порушення позивачем зазначених норм ПК України став висновок відповідача про здійснення 01.07.2019 операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, оскільки ТОВ "Лео Петрол" реєстрація в СЕАРП СЕ платником акцизного податку здійснена 02.07.2019.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113, який втратив чинність 01.07.2019 (далі - Порядок № 113), ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі - реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.

Фактично аналогічна за змістом норма міститься у Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408, який набрав чинності 25.05.2019 (далі - Порядок № 408), за виключенням пунктів 19-44 Порядку, які набирають чинності з 01.07.2019 (п. 5 постанови), а саме: реєстр платників веде ДФС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється: 1) якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників; 2) за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Таке рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення.

У день виключення з реєстру платників ДФС автоматично формує та надсилає особі, виключеній з реєстру платників, витяг з реєстру платників засобами електронного зв`язку в електронному вигляді (п. 14 Порядку № 113).

Також відповідно до Порядку № 408 виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється: в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв`язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата виключення його з реєстру платників; за самостійним рішенням контролюючого органу за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. У такому разі датою анулювання реєстрації платника акцизного податку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.

За змістом п. 8 Порядку № 408 витяг з реєстру платників також формується та надсилається платнику акцизного податку, зокрема, в день виключення платника акцизного податку з реєстру платників.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Лео Петрол" зареєстровано 03.10.2016 року платником акцизного податку з реалізації пального за № 2526.

Возночас, відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Лео Петрол" отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900495 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

Водночас колегія суддів зазначає, що сам по собі факт перереєстрації позивача в СЕАРП СЕ 02.07.2019 згідно з відповідною заявою у данному випадку не є достатньою підставою для висновку про відсутність реєстрації платником акцизного податку станом на 01.07.2019 .

Таким чином, відсутність складу податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій передбачених п. 117.3 ст. 117 ПК України та прийняття оскаржуваного

податкового повідомлення-рішення від 17.01.2020 року № 0000243207.

Разом з тим, податковим органом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача виключено з реєстру платників відповідно до вказаних вимог Порядку № 113 або Порядку № 408, у тому числі станом на 01.07.2019. Також такі докази не містяться і в матеріалах справи.

Щодо порушення позивачем вимог абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01.07.2019, зобов`язані до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 36 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 № 2628-VIII пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України викладено у такій редакції: " 212.1.15. Особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.", замість його попередньої редакції: " 212.1.15. Особа, яка реалізує пальне.".

Також, в п. 3 "Суть проекта акта" пояснювальної записки до проекту Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII зазначено, що законопроектом передбачається, зокрема, запровадити ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Таким чином, аналіз вказаних норм, дає підстави для висновку, що абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України не встановлює та не передбачає ні іншого порядку реєстрації платниками акцизного податку, відмінного від вже встановленого, ні повторної реєстрації вже зареєстрованих платників акцизного податку (перереєстрація), а стосується лише тих суб`єктів, які ще не зареєстровані такими платниками у зв`язку з розширенням їх кола та, відповідно, необхідністю їх реєстрації до 01.07.2019.

Отже, суд першої інстанції дійшові вірного висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем вимог абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України є непоґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Петрол" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 16 лютого 2021 року.