ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14099/20
УХВАЛА
17 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. суддів Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алакор Сіті до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алакор Сіті звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м.Києві звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2020 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 19 січня 2021 року, що підтверджується відміткою про отримання вхідної кореспонденції на супровідному листі від 16 січня 2021 року.
На виконання вимог ухвали суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві до Шостого апеляційного адміністративного суду, подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, тимчасове зупинення на рахунку державного органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
Також, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 21 січня 2020 року у справі №640/19706/18.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в ухвалі від 04 жовтня 2019 року по справі №807/1420/17, зазначено, зокрема, що : "…сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін".
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки, апелянтом не вказано орієнтовний термін сплати ним судового збору.
Отже, станом на 17 лютого 2021 року, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алакор Сіті до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Глущенко Я.Б.
Черпіцька Л.Т.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 19.02.2021 |
Номер документу | 94937570 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні