Постанова

від 09.02.2021 по справі 640/69/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/69/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" до Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0053021406, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2018 №0053021406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що повністю погоджується з висновками, викладеними у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року. Апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Комерційний банк "Центр" (код 37119553) податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, за результатами чого складено акт від 27.09.2018 №1182/26-15-14-06-01/37119553, в якому, зокрема, вказано про порушення ПАТ "Комерційний банк "Центр" МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСБО 39 "Фінансові інструменти визнання та оцінка", МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання", МСБО "Дохід", пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за півріччя 2018 року на загальну суму 397 267,00 грн.

На підставі викладеного Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 №0053021406, яким ПАТ "Комерційний банк "Центр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 496 584,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями нараховано 397 267,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 99 317,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ПАТ "Комерційний банк "Центр" подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої рішенням від 04.12.2018 №39200/6/99-99-11-04-01-25 податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 №0053021406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру, ПАТ "Комерційний банк "Центр" (код ЄДРПОУ 37119553) припинено, а правонаступником останнього вказано ПАТ "МТБ Банк" (код ЄДРПОУ 21650966).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 №0053021406 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві правомірно та у межах наданих останньому повноважень прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому підстави для визнання його протиправним та, відповідно, скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як зазначено в акті перевірки, у ході її проведення встановлено, що між ПАТ "КБ "Центр" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ, відповідно до умов якого позивачу надано кредит у сумі 2 000 000,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_1 за договором про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ між ПАТ "КБ "Центр" (іпотекодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 23.02.2011, зареєстрований у реєстрі за №98.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору іпотеки, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Пунктом 5.3 договору іпотеки визначено, що на підставі цього договору іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, згідно з порядком, встановленим ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому, дане застереження визначається сторонами договором про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. За цим договором іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, встановленою на момент такого придбання на підставі оцінки предмету іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У випадку набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У зв`язку з невиконанням ФОП ОСОБА_1 умов кредитного договору від 23.02.2011 №230211/6- КЮ ПАТ "КБ "Центр" звернувся до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію за ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Державний реєстратор прийняв рішення від 06.08.2014 №14965353 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким здійснив державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ПАТ "КБ "Центр", про що у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис від 30.05.2014 №6684545.

Враховуючи викладене, ПАТ "КБ "Центр", згідно з меморіальним ордером від 21.08.14 №5397 оприбутковано на баланс (рахунок 3408) зазначену квартиру (інвентарний номер 101014), як необоротний актив, утримуваний для продажу, згідно з витягом від 14.08.2014 №25634091 та протоколом від 18.08.2014 №100 на загальну суму 2 207 041,41 грн.

За перевіряємий період, дооцінка/уцінка зазначеного об`єкта не проводилась.

У подальшому, ОСОБА_1 подано позов до Окружного адміністративного суду м. Києва, який постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2017 у справі №826/19487/14 було задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2014 №14965353, а також зобов`язано Міністерство юстиції України виключити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.14 №6684545. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Центр" залишено без задоволення.

Крім того, ПАТ "КБ "Центр" подано заяву до Національної поліції від 28.11.17 №1014/03 стосовно шахрайських дій ФОП ОСОБА_1 , про що вчинено запис до ЄРДР за №12017100080011260.Будь-які документи та інформація стосовно результату проведення слідчих дій, визнання винуватця або знищення/відсутності об`єкту нерухомості до перевірки не надано.

Згідно з протоколом правління від 12.12.2017 №50 та протоколу наглядової ради від 12.12.2017 №36 з балансу банку (рахунок 3408) списано необоротний актив (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з шахрайськими діями ФОП ОСОБА_1 та віднесено на витрати суму у розмірі 2 207 041,41 грн (рахунок 74991002), згідно з меморіальним ордером від 15.12.2017 №7387.

По зазначеній операції ПАТ "КБ "Центр" виконано наступні бухгалтерські проведення: Дт 34082003 - необоротні активи, утримувані для продажу; Кт 74991002 - інші витрати.

Згідно з наданими до перевірки поясненнями, ПАТ "КБ "Центр" списав квартиру з балансу у результаті втрати контролю над фінансовим активом, застосувавши норми міжнародного стандарту фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти".

ПАТ "КБ "Центр" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №826/19487/14.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №826/19487/14 касаційну скаргу ПАТ "КБ "Центр" задоволено частково, а саме: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 скасовано; провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, Міністерства юстиції України, треті особи: ПАТ "КБ "Центр", Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Як вбачається з копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 29.11.2017), власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є гр. ОСОБА_2 (номер запису про право власності 22535407 від 26.09.2017). Водночас, запис №6684545 від 30.05.2014 про право власності ПАТ "КБ "Центр" на вказаний об`єкт нерухомого майна скасовано 06.09.2017 (індексний номер рішення 36933179 від 06.09.2017).

Таким чином, станом на 06.09.2017 ПАТ "КБ "Центр" втратив право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на момент розгляду даної справи судом перебуває у власності третьої особи - ОСОБА_2 .

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Виходячи з наведеної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт вибуття з власності ПАТ "КБ "Центр" спірного об`єкту нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, ПАТ "КБ "Центр" правомірно віднесено на витрати вартість вказаної квартири за вартістю, за якою дану квартиру оприбутковано на баланс.

У той же час, колегія суддів зауважує, що у разі вибуття з власності ПАТ "КБ "Центр" спірного об`єкту нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, - останньому одночасно слід було відновити заборгованість за кредитом (договір про відновлювальну кредитну лінію від 23.02.2011 №230211/6-КЮ, укладений між ПАТ "КБ "Центр" та ФОП ОСОБА_1 ) та сформувати резерв, що і було вказано контролюючим органом в акті перевірки.

Вказане відповідає положенням параграфу 3.3.1 Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 (МСФЗ 9) "Фінансові інструменти", у силу яких суб`єкт господарювання вилучає фінансове зобов`язання (або частину фінансового зобов`язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли його погашають, тобто коли зобов`язання, визначене у контракті, виконано, анульовано або строк його дії закінчується.

положеннями Міжнародного стандарту фінансової звітності 5 (МСФЗ 5) "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", вимоги якого застосовуються до всіх визнаних непоточних активів та усіх ліквідаційних груп суб`єкта господарювання, передбачено, що прибуток або збиток, який раніше не був визнаний на дату продажу непоточного активу (або ліквідаційної групи), треба визнати на дату припинення визнання. Вимоги до припинення визнання викладені у: а) параграфах 67 - 72 МСБО 16 (переглянутого у 2003 р.) для основних засобів; та б) параграфах 112 - 117 МСБО 38 "Нематеріальні активи" (переглянутого в 2004 р.) для нематеріальних активів (параграф 24).

У свою чергу, приписами параграфів 67-72 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) "Основні засоби" визначено, що слід припиняти визнання балансової вартості об`єкта основних засобів: а) після вибуття, або б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття.

Прибуток чи збиток, що виникає від припинення визнання об`єкта основних засобів, слід включати до прибутку чи збитку, коли припиняється визнання об`єкта (якщо МСБО 17 не вимагає іншого після продажу з подальшою орендою). Прибутки не слід класифікувати як дохід.

Проте суб`єкт господарювання, який в ході своєї звичайної діяльності, періодично продає об`єкти основних засобів, які він утримував для надання в оренду іншим, має переводити такі активи у запаси за їхньою балансовою вартістю, коли їх припиняють надавати в оренду і починають утримувати для продажу. Кошти від продажу таких активів визнаються як дохід відповідно до МСБО 18 "Дохід". МСФЗ 5 не застосовується, якщо активи, що утримуються для продажу в ході звичайної діяльності, переводяться у запаси.

Вибуття об`єкта основних засобів може відбуватися багатьма різними шляхами (наприклад, шляхом продажу, укладання угоди про фінансову оренду або дарування). Під час визначення дати вибуття об`єкта, суб`єкт господарювання застосовує критерії МСБО 18 для визнання доходу від продажу товарів. МСБО 17 застосовується до вибуття шляхом продажу майна з наступною його орендою.

Якщо згідно з критерієм визнання в параграфі 7 суб`єкт господарювання визнає в балансовій вартості об`єкта основних засобів витрати на заміну частини об`єкта, тоді він припиняє визнання балансової вартості заміненої частини незалежно від того, чи амортизували замінену частину окремо. Якщо суб`єкт господарювання не може визначити балансову вартість заміненої частини, він може використати витрати на заміну як свідчення того, якою була собівартість заміненої частини під час її придбання або будівництва.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання об`єкта основних засобів, слід визнавати як різницю між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю об`єкта.

Компенсація, що підлягає отриманню після продажу (вибуття) об`єкта основних засобів, визнається за його справедливою вартістю. Якщо платіж за об`єкт відстрочується, отриману компенсацію визначають спочатку за грошовим еквівалентом ціни. Різницю між номінальною сумою компенсації та грошовим еквівалентом ціни визнають як дохід від відсотків згідно з МСБО 18, який відображає реальний дохід від дебіторської заборгованості.

З огляду на викладене, колегія суддів до висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Лічевецький І.О.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2021.