ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17314/20 Головуючий у І інстанції - Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Кондраток А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПГАЗ на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПГАЗ до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю СПГАЗ звернулось до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.04.2020 №0003163207.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України у зв`язку з повторною неявкою позивача в підготовче засідання без повідомлення причин неявки та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем щодо засідань, призначених на 25.08.2020 та 21.09.2020 направлялись відповідні зави про відкладення засідань на іншу дату із зазначенням причини неявки. Крім того вказує, що жодних судових повісток на адресу позивача не надходило.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, до суду не прибули, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 25.08.2020.
25.08.2020 позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не прибув, подавши клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з участю адвоката в іншому процесі.
На підставі цього клопотання підготовче судове засідання було відкладено на 21.09.2020.
21.09.2020 представник позивача в засідання знову не прибув, на електронну пошту суду направив заяву про відкладення судового засідання з причин неможливості прибуття, враховуючи представлення інтересів іншого клієнта в суді. Доказів на підтвердження зазначеного суду не надав (а.с.122).
Підготовче судове засідання було знову відкладено до 13.10.2020 і знову представник позивача подав клопотання про його відкладення через зайнятість в іншому судовому процесі, підтвердивши свої доводи роздруківкою з сайту (а.с.131).
Проте, 13.10.2020 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та перенесено на 10.11.2020.
У підготовче засідання 10.11.2020 представник позивача знову не прибув, не повідомивши про причини свого неприбуття, при цьому, про дату і час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.138-139).
10.11.2020 представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у підготовче судове засідання.
Вказане клопотання судом було задоволено і позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача без поважних причин або неповідомлення про причини такої неявки.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції з огляду на таке.
Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються ст.181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу ( Розгляд справи по суті ) з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частино п`ятою цієї ж статті, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів .
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотримані вищенаведені вимоги, оскільки відповідач не вимагав розгляду справи по суті на підставі наявних доказів, позаяк навпаки подав заяву про залишення позову без розгляду. В свою чергу, зі змісту численних клопотань представника позивача про відкладення попереднього судового засідання вбачається, що він не може прибути в суд у визначені судом дати, при цьому, не пропонує будь-які можливі дати, на які суд може перенести розгляд, водночас, не надає згоду на розгляд справи у його відсутність.
Такі дії позивача дають підстави для висновку про зловживання своїми правами і навмисне затягування розгляду справи.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії , заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що на свою адресу не отримував жодних судових повісток, проте, ці його доводи спростовуються матеріалами справи. Так, у справі наявний конверт з відміткою адресат відмовився (а.с. 80), тобто позивач свідомо не отримував конверт. Крім того, судом направлялися судові повістки на адресу, яка була вказана позивачем в позовній заяві, але конверт повернувся з відміткою адресат відсутній (а.с. 120), при цьому, про зміну адреси суд не було повідомлено. Судову повістку на 10.11.2020 було отримано представником позивача особисто, що підтверджується наявним поштовим повідомленням про вручення (а.с. 139).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України ).
В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.173 КАС України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, провадження у справі відкрито 05.08.2020, тобто, з урахуванням вимог вищенаведеної норми, строки для проведення підготовчого судового засідання на час прийняття оскаржуваної ухвали (10.11.2020) сплили.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України , згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять належного обґрунтування чи переконливих доводів, які б були безпідставно залишені поза увагою суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПГАЗ - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 18.02.2021 |
Номер документу | 94937650 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні