Постанова

від 15.02.2021 по справі 640/4351/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4351/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лантрейдагро до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лантрейдагро (далі - позивач або ТОВ Лантрейдагро ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у м. Києві Про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1344545/4088249 від 04.12.2019, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ Лантрейдагро №1 від 01.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну ТОВ Лантрейдагро № 1 від 01.11.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно змінити, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між ТОВ Лантрейдагро (продавець) та Приватне підприємство Валента був укладений договір №ЛАН-6/17 від 10.04.2017, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця сільгосппродукцію (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити її на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору товар передається продавцем та приймається покупцем партіями. Партією товару вважається його кількісні, за найменуванням та цінами, вказаними у видаткових накладних (актах приймання-передачі товару), що оформляються по факту відвантаження товару покупцю на кожну окрему поставку, та у товарно-транспортній накладній, якою доставка товару здійснюється перевізником.

Найменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та загальна вартість кожної партії визначаються у:

- або погоджених сторонами специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору та містить посилання на нього;

- або рахунку-фактурі та видатковій накладній (акта приймання-передачі товару).

Відповідно до п.4.1, 4.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі наданих продавцем накладних (актів приймання-передачі товару) та рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. За домовленістю допускається оплата готівкою (в касу підприємства).

За поставлений товар покупець зобов`язаний сплатити 100% кожної партії товару. При цьому покупець не обмежений у праві здійснити оплату за товар на умовах передплати.

Пунктом 5.1 договору установлено, що товар вважається поставленим продавцем та прийняти покупцем з моменту оформлення видаткової накладної (акта приймання-передачі товару): за кількістю - відповідно до ваги, зазначеної у видатковій накладній, за якістю - відповідно до вимог цього договору.

Відповідно до угоди про продовження договору № 1 від 01.01.2019 сторони продовжили строк дії договору №ЛАН-6/17 від 10.04.2017 з 01.01.2019 по 31.12.2019.

На виконання вимог договору від 10.04.2017 № ЛАН-6/17 позивачем було поставлено ПП Валента лузгу соєву, що підтверджується видатковою накладною від 01.11.2019 № 16, товарно-транспортною накладною №14 від 31.10.2019, довіреністю на видачу товару від 31.10.2019 № 34, платіжними дорученнями № 667 від 07.11.2019 на суму 58 870,00 грн., №642 від 01.11.2019 на суму 40000,00 грн., договір перевезення вантажу №64 від 31.10.2019, заявку-договір від 31.10.2019 № 14, акт виконаних робіт №31 від 31.10.2019.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вищевказаний товар був придбаний у ТОВ Грінстоун-Протеїн , що підтверджується наданими позивачем доказами.

Поставлені ПП Валента товари були частково оплачені згідно з рахунком на оплату по замовленню № 16 від 28.10.2019, що підтверджується платіжними дорученнями № 667 від 07.11.2019 на суму 58870,00 грн., №642 від 01.11.2019 на суму 40000,00 грн.

За фактом настання першої з подій (відвантаження товарів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.11.2019 № 1 на суму 96940,00 грн., у тому числі ПДВ 16 156,67 грн.

Згідно з отриманої квитанції від 27.11.2019 за результатами обробки податкової накладної № 1 від 01.11.2019 документ прийнято, реєстрація зупинена. Контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операції". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання пропозицій, зазначених у вказаній квитанції, позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1344545/40188249 від 04.12.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01 листопада 2019 року

Вважаючи свої права порушеними, позивач 04.12.2019 звернувся до ДПС України зі скаргою на вищезгадане рішення про відмову у реєстрації п/н, в якій обгрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації п/н просив його скасувати.

За результатами розгляду, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 17.12.2019 №43913/40188249/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації пн./рк в ЄРПН без змін на підставі ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Незгода позивача з такими рішеннями контролюючого органу зумовила його звернення до суду з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до п.201.10ст.201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.201.16ст.201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вимогами п.п. 6 та 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117(далі - Порядок №117), визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Колегія суддів зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію податкової накладної від 01 листопада 2019 р. № 1 зупинено також через те, що обсяг постачання товару/послуги 2304 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Приписи п. 13 вказаного Порядку №117 визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту Квитанції від 27 листопада 2019 року вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2019 р. № 1 не відповідає умовам критерію п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції від 27 листопада 2019 року міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕДабо кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття такого рішення є: неподання платником податку первинних документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, були надані відповідачу копії документів та пояснення до господарських операцій, які стали передумовою для реєстрації податкової накладної від 01.11.2019 р. № 1.

Враховуючи викладене та зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Крім того, питання аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01 листопада 2019 року, чим порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ Лантрейдагро № 1 від 01.11.2019, датою її фактичного надходження, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та забезпечить повноцінний захист порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача.

Суд першої інстанції визначив вірний спосіб поновлення порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог, проте неповністю дослідив обставини справи, зокрема в частині підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, спірні правовідносини виникли на підставі зупинення реєстрації податкової накладної через відповідність її вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції , а не через відповідність податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як помилково зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З огляду на викладені вище висновки, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: