Постанова

від 09.02.2021 по справі 320/5419/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5419/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН ІНВЕСТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон Інвест" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Київської митниці ДФС щодо самостійного визначення коду товару, який отриманий ТОВ "Авалон Інвест" за Договором від 03.06.2015 №06032015;

- визнати незаконним та скасувати Рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 07.05.2018 №КТ-UA125000-0031-2018;

- зобов`язати Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ "Авалон Інвест" за Договором від 03.06.2015 №06032015, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 26.03.2018 №UA 125200/2018/683763.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог. Закрито провадження в адміністративній справі №320/5419/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Інвест" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов`язання Київської митниці ДФС здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ "Авалон Інвест" за договором від 03.06.2015 №06032015, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 26.03.2018 №UA 125200/2018/683763.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 07.05.2018 № КТ-UA125000-0031-2018.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що повністю погоджується з висновками, викладеними у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року. Апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон Інвест" (ідентифікаційний код: 34239893, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2, кв.68) з 09.06.2006 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач на підставі договору від 03.06.2015 № 06032015 імпортував в Україну товар під назвою Antifungal granules RM та Antifungal granules МХ, загальною вагою нетто 10900 кг, брутто 11 432 кг (т.1, а.с.10-12).

На підтвердження поставки товару позивач надав інвойс від 26.01.2018 № MDC-20171204-YC-251 (т.1, а.с.13), договір перевезень вантажів від 25.05.2017 № 20127 (т.1, а.с.14-17), транспортну накладну від 21.03.2018 CMR №125200/18/655163 (т.1, а.с.59-60), пакувальний лист від 26.01.2018 (т.1, а.с.19) та довідку про транспортні витрати від 14.03.2018 № 1303 (т.1, а.с.20).

26.03.2018 товар був пред`явлений позивачем до Київської митниці ДФС для митного оформлення за митною декларацією № UA 125200/2018/683763 (т.1, а.с.21-22).

При оформленні митної декларації товар був класифікований позивачем за кодом УКТЗЕД: 3214 90 00 90 і визначений, як суміш, яка використовується в будівництві для підготовлення поверхонь фасадів будівель, внутрішніх стін, підлоги і стель, тощо, для надання їм водонепроникності, не в аерозольній упаковці: Antifungal granules RM /гідроізоляція в гранулах, 240 мішків/25 кг - 6000 кг; Antifungal granules MX, /гідроізоляція в гранулах, 196 бочки, мішки/25 кг - 4900 кг. Країна виробництва - СN.

В ході проведення митного оформлення на підставі зазначеної митної декларації Київською митницею ДФС було відібрано проби товару і направлено на дослідження до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

Відповідно до висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 26.04.2018 №142005704-0069, зокрема вказано, що використаними методами органічних плівкоутворюючих речовин (полімерів) у складі наданих на дослідження проб не виявлено. Експерт зазначив, що в результаті проведених досліджень, в межах використаних методів, у складі наданих проб товарів, хімічні сполуки, що підпадають під дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007 №490 "Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів" не виявлені (т.1, а.с.25-28).

В рамках кримінального провадження № 42018010000000024 від 09.02.2018 Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України за результатами досліджень хімічних речовин було складено висновок спеціаліста від 17.04.2018 №4, згідно з яким товар, що завезений позивачем, було ідентифіковано, як цимоксалін, імідаклоприд, лямбда-цигалотрин, флуміоксазин (т.3, а.с.24-34).

Київська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару від 07.05.2018 р. №КТ-UA125000-0031-2018 (т.1, а.с.40-41).

Відповідно до рішення про визначення коду товару від 07.05.2018 товар позивача був класифікований Київською митницею ДФС як:

- цимоксалін у кількості 6000 кг, змінено код згідно з УКТЗЕД на 3808 9290 00;

- імідаклоприд у кількості 809,7 кг, змінено код згідно з УКТЗЕД на 3808 9190 00;

- лямбда-цигалотрин у кількості 1319,5 кг, змінено код згідно з УКТЗЕД на 3808 9110 00;

- флуміоксазин, змінено код згідно з УКТЗЕД на 3808 9327 90 .

Не погодившись з прийнятим рішенням про визначення коду товару від 07.05.2018 №КТ-UA125000-0031-2018, позивач звернувся з даним позовом про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правильність визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина друга статті 67 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України "Про Митний тариф України".

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила З (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Таким чином, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Колегія суддів зазначає, що відповідач відібрав зразки товару та направив їх до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

Згідно з висновком експерта Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 26.04.2018 №142005704-0069 органічних плівкоутворюючих речовин (полімерів) у складі наданих на дослідження проб не виявлено. Експерт зазначив, що в результаті проведених досліджень, в межах використаних методів, у складі наданих проб товарів, хімічні сполуки, що підпадають під дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007 №490 "Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів" не виявлені.

02.05.2018 (вх. № 6569/45) Службою безпеки України до Київської митниці ДФС було надано копію висновку спеціаліста Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України від 17.04.2018 №4 за результатами досліджень хімічних речовин, виконаного в межах кримінального провадження № 42018010000000024 від 09.02.2018.

Спеціаліст Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України у висновку від 17.04.2018 №4 ідентифікував завезений позивачем товар, як цимоксалін, імідаклоприд, лямбда-цигалотрин, флуміоксазин.

За результатами експертних досліджень Київська митниця ДФС прийняла спірне рішення про визначення коду товару.

Заслуговують на увагу доводи позивача про те, що використання Київською митницею ДФС висновку спеціаліста Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіБ України від 17.04.2018 №4, як підстави для прийняття спірного рішення про визначення коду товару є порушенням ст. 357 Митного кодексу України, оскільки митний орган не був замовником цього дослідження і не міг призначити проведення експертного дослідження в іншій експертній установі до отримання результатів від Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

Надаючи оцінку результатам проведених досліджень суд доходить висновку, що вони не містять інформації, яка б давала підстави для прийняття митним органом рішення про віднесення товару до товарної позиції УКТ ЗЕД 3808 і, у сукупності з іншими доказами, не доводить правомірність дій відповідача.

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 р. задоволено клопотання позивача та призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України

Виходячи з висновку експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України від 05.05.2020 №27382/27433/6286, товар позивача за своїми характеристикам та властивостями не відноситься до товарної позиції УКТ ЗЕД 3808, як це було визначено відповідачем у спірному рішенні митного органу.

Суд зауважує, що відповідно до висновку експерта від 21.09.2019 №001-БНК/19 Центру судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства "Інформаційні судові системи", який наявний в матеріалах справи, експерт Бугрова Н.К. з поставлених питань дійшла тих же висновків, що і експерти Харківського НДІСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса.

Експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України встановлено, що досліджуваний товар не призначений для роздрібної торгівлі і не може відноситися до 38-ї групи УКТЗЕД.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Колегія суддів, дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експерта не вбачає підстав для відхилення висновків, викладених в ньому, не зазначено таких підстав й апелянтом в апеляційній скарзі.

Що стосується доводів відповідача, що висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України від 05.05.2020 №27382/27433/6286 є не повним, оскільки експертами не визначено кількісний склад зразків товару, кількісне співвідношення діючих речовин, наявність/відсутність неорганічної складової, то колегія суддів зауважує, що відповідач не заявляв клопотання про призначення додаткової судової експертизи.

При цьому експертами Харківського НДІСЕ ідентифіковано ввезений позивачем товар, визначено основну діючу речовину, описано сфери застосування товару, що дало можливість надати товару відповідний код згідно з УКТЗЕД.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Київська митниця ДФС прийняла в межах процедури митного оформлення помилкове рішення про зміну коду товару позивача згідно з УКТ ЗЕД, визначивши неправильний код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що ним правильно визначено код товару згідно з УКТЗЕД, що свідчить про порушення останнім вимог ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Лічевецький І.О.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2021.