Постанова

від 16.02.2021 по справі 560/3073/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3073/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

16 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року (прийнятого в м.Хмельницький, повний тест складено 16.10.2020) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області представника, , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області до Державного підприємства Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", в якому просили:

- стягнути з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою в розмірі 28972529,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначали, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв`язку з несплатою зобов`язань за бюджетними позичками. У зв`язку з чим, територіальним органом Державної казначейської служби до контролюючого органу внесені подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за позиками, що надавались підприємствам і окремим міністерствам у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами в загальній сумі 28972592,20 грн. Вказана заборгованість у добровільному порядку відповідачем не сплачена, що є підставою для звернення до суду з позовом щодо її стягнення. Просив позов задовольнити повністю.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" простроченої заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою в розмірі 28972529,20 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування обставин, що мали значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Вислухавши представників сторін, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, Державне підприємство Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у контролюючому органі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Управлінням державної казначейської служби України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області направлено до Головного управління ДПС у Хмельницькій області подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на загальну суму 28972529,20 грн., в тому числі:

- 99573,9 грн. основного боргу згідно подання №41 від 05.05.2020року;

- 91918,82 грн. пені згідно подання №42 від 05.05.2020року;

- 1264263,89 грн. основного боргу згідно подання №43 від 05.05.2020року;

- 2919215,76 грн. пені згідно подання №44 від 05.05.2020року;

- 2520700 грн. основного боргу згідно подання №45 від 05.05.2020року;

- 5872665,99 грн. пені згідно подання №46 від 05.05.2020року;

- 10298600 грн. основного боргу згідно подання №47 від 05.05.2020року;

- 3490550,79 грн. пені згідно подання №48 від 05.05.2020року;

- 569900 грн. основного боргу згідно подання №49 від 05.05.2020року;

- 1845140,05 грн. пені згідно подання №50 від 05.05.2020року.

Оскільки на даний час заборгованість відповідачем не погашена, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не є достовірними, достатніми, належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, а будь-яких інших доказів наявності у Державного підприємства Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" заборгованості по бюджетній позичці в сумі 28972529,20 грн. надано не було.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Положеннями частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-III регламентовано, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Вищезазначене положення відображено і в Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 року №2456-VI, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно з положеннями частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI (у редакції, чинній на день звернення податкового органу до суду із даним позовом) прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючого органу віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.1 підр.10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Порядок №174 регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Положеннями пунктів 6, 9, 10 Порядку №174 регламентовано, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 15 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Положеннями статті 1 вищезазначеного Закону визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2019 року у справі №826/8966/14 підкреслив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути, контролюючим органом надано не було.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України №72/113 від 11.04.1996 року затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року. Відповідно до вказаного порядку безвідсоткова бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння надається заготівельним організаціям Мінсільгосппроду, а на закупівлю елітного насіння - елітно-насінницьким господарствам у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення та встановлення відповідальності за цільове і ефективне використання коштів.

З матеріалів справи встановлено, що Управління державної казначейської служби України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області надіслало до Головного управління ДПС у Хмельницькій області подання №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47, №48, № 49, №50 від 05.05.2020 щодо стягнення з Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" в доход державного бюджету простроченої заборгованості по бюджетним позичкам, наданої згідно Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затверджений наказом Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995р. №119/109/193, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.1995р. за №334/870; Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженим наказом Міністерства фінансів та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996р. №72/113 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1996р. за №265/1290); Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та ДАК Хліб України від 04.03.1997р. №70/54/18 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.06.1997р. №212/2016).

Надаючи до Головного управління ДПС у Хмельницькій області подання №41, №42, №43, №44, №45, №46, №47, №48, № 49, №50 від 05.05.2020 року для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості на суму 28972529,20 грн., в Управління державної казначейської служби України у Дунаєвецькому районі Хмельницької області не було жодного документа, який би підтверджував фактичне отримання Державним підприємством "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" бюджетних позичок на вказану суму, а відповідно і наявність заборгованості перед бюджетом.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року по справі 2-а-9105/10/2270/9 було задоволено позов Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі та скасовано першу податкову вимогу від 17 листопада 2010 року за № 1/220, про сплату податкового боргу по бюджетній позичці, виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1994-1997 роках. Зазначеною постановою визнано недоведеним факт отримання Державним підприємством "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" бюджетних позичок.

Так, в ході розгляду справи суді першої інстанції було встановлено, що викладені в рішенні обставини стосуються тих же правовідносин, які розглядаються в межах даної справи, однак з неідентичними сумами стягнення заборгованності.

Так, вищезазначеним рішенням встановлено недоведеність факту отримання бюджетних позичок, скасовано податкову вимогу по аналогічній заборгованості, тобто фактично було встановлено відсутність податкового боргу за бюджетними позичками, виданими на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1994-1997 роках.

Згідно з нормами частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 74, 75 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 по справі №824/133/19-а.

Таким чином, з огляду на вищезазначені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не є достовірними, достатніми, належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, а будь-яких інших доказів наявності у Державного підприємства Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" заборгованості по бюджетній позичці в сумі 28972529,20 грн. надано не було.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 лютого 2021 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.