Постанова

від 17.02.2021 по справі 560/3888/20

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3888/20

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

17 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

20.07.2020 позивач, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 722 717,45 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків та за рахунок вилучення готівки боржника, що належить відповідачу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 722 717,45 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що під час розгляду судом першої інстанції не було перевірено правильність нарахування пені в сумі 237 911,02 грн., оскільки долучені позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості та довідка про заборгованість не містять детальний розрахунок пені.

Також, апелянт зазначає, що матеріали даної справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3100000796269 (дата подання 24.12.2019). Разом з тим, суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував оскарження відповідачем податкової вимоги, що підтверджується рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі №560/1728/19 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, за результатами якого у визнанні протиправною та скасуванні податкової вимоги було відмовлено з підстави її відкликання.

27.01.2020 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також дотримання норм матеріального та процесуального права.

Також, щодо доводів апеляційної скарги стосовно нарахування пені, позивач послався на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.08.2018 по справі №826/14195/16, згідно якого питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове-повідомлення рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

На підтвердження правильності нарахування пені, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено інтегровану картку платника податків.

02.02.2021 під час розгляду апеляційної скарги дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" судом оголошено перерву в розгляді справи до 16.02.2021 та зобов`язано представника позивача надати суду детальний розрахунок нарахованої пені.

15.02.2021 на електрону пошту суду від податкового органу надійшов детальний розрахунок пені та розрахунок податкового зобов`язання та штрафних санкцій.

В судове засідання 16.02.2021 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

16.02.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з погодними умовами, що унеможливлює забезпечення належним чином явки представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, визнати неповажними причини неявки відповідача в судове засідання, оскільки транспортне сполучення не припинено, незважаючи на погодні умови.

Крім того, відповідач не був позбавлений права на звернення до суду з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, передбаченого ст. 195 КАС України.

Отже, на думку колегії суддів, наведені у клопотання мотиви не можуть вважатись поважними причинами, за яких суд зобов`язаний відкласти судове засідання, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, дочірнє підприємство "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красиліський машинобудівний завод", код ЄДРПОУ 36475350, зареєстроване як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обов`язкових платежів.

За даними контролюючого органу за дочірнім підприємством "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красиліський машинобудівний завод" рахується податковий борг до бюджету по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 722 717,45 згідно:

-податкового повідомлення - рішення від 01 лютого 2019 року №0000581412 на загальну суму 477902, 00 грн. (412793,00 грн. - основний платіж, 65109,00 грн. штрафна санкція);

-податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 20 лютого 2020 року №9334536114 на загальну суму 6916,00 грн.

Окрім того, сума пені по податку становить 237911,02 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується письмовим розрахунком сум податкового боргу, довідкою про заборгованість, податковим повідомленням - рішенням, податковою декларацією, які долучені до позовної заяви

20.12.2019 податковим органом сформовано податкову вимогу №114593-54, в якій визначено суму податкового боргу в розмірі 715 801,45 грн.

Оскільки, на думку позивача, дочірнім підприємством «Котломаш» відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод» не сплачено вказаний податковий борг у добровільному порядку, вказані обставини стали підставою для звернення до суду з адміністративним позов про стягнення податкового боргу.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов`язання, визначеного податковим органом, яке є чинним на час розгляду справи судом. Чинною є також і податкова вимога контролюючого органу. З огляду на зазначене за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання протягом установленого строку.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56, абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами перевірки дочірнього підприємства «Котломаш» відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод» податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2019 форми «Р» №0000581412, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 477 902,00 грн. (по податкових зобов`язаннях в сумі 412 793,00 грн., по штрафних санкціях в сумі 65 109,00 грн.).

Також, судом встановлено, що 16.05.2019 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкову вимогу №50939-54 на суму 661 436,41 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були оскаржені відповідачем у судовому порядку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі №560/1728/19 за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Котломаш» відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Котломаш» відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод» залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року залишено без змін.

При цьому, зі змісту рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі №560/1728/19, судом апеляційної інстанції встановлено, що податкова вимога від 16.05.2019 №50939-54 на суму 661 436,41 грн. вважається відкликаною, оскільки сума податкового боргу в розмірі 661436,46 грн. самостійно погашена (виключена з картки платника податків) відповідачем. Внаслідок відкликання вимоги про сплату боргу остання перестала діяти як акт індивідуальної дії, а тому у задоволенні вимоги про скасування податкової вимоги №50939-54 від 16.05.2019 відмовлено.

Враховуючи, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року набрало законної сили 05.12.2019, податковий борг відповідача в сумі 477 902,00 грн., за податковим зобов`язанням в сумі 412 793,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 65 109,00 грн. вважається узгодженим.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов`язання, податковим органом на виконання вимог ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 237 911,02 грн.

20.12.2019 контролюючим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» №114593-54, яким визначено суму податкового боргу станом на 19.12.2019 у розмірі 715 801,45 грн., у тому числі основний платіж 412 781,43 грн., штрафні санкції 65 109,00 грн., пеня 237 911,02 грн.

Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано податкову декларацію податку на прибуток підприємств від 20.02.2020 на суму 6 916,00 грн.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання на суму 6 916,00 грн. за вказаною податковою декларацією самостійно визначено платником податків відповідно до ст. 54.1 ПК України, а тому є узгодженим, однак не сплачено відповідачем у визначений Податковим кодексом України строк, у зв`язку з чим дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Отже, загальна сума податкового боргу станом на час прийняття рішення судом першої інстанції складає 722 717,45 грн.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем оскаржено податкову вимогу, що підтверджується рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі №560/1728/19 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019. Апелянт вказує, що рішенням суду першої та апеляційної інстанції відмовлено у визнанні протиправною та скасуванні податкової вимоги з підстав її відкликання.

Разом з тим, податкова вимога, про яку апелянт зазначає в апеляційній скарзі, є відкликаною, оскільки податкове повідомлення-рішення від 01.02.2019 №0000581412 оскаржено дочірнім підприємством «Котломаш» відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод» в судовому порядку, за результатами якого рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі №560/1728/19 відмовлено у задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 №0000581412.

Оскільки вказане судове рішення набрало законної сили 05.12.2019, податковий борг, який рахується за відповідачем, набув статус узгодженого саме з вказаної дати.

Вказана обставина стала підставою для винесення контролюючим органом податкової вимоги від 20.12.2019 №114593-54, яка, згідно матеріалів справи направлена відповідачу 24.12.2019 (а.с.11).

За змістом п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, колегія суддів вказує, що винесення позивачем податкової вимоги від 20.12.2019 №114593-54 відбулось після визнання податкового боргу в сумі 477 902,00 грн. узгодженим, у зв`язку з чим посилання апелянта на відкликання контролюючим органом податкової вимоги від 16.05.2019 №50939-54 за результатами судового оскарження є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу на суму 484 818,00 грн. (за податковим повідомленням -рішенням від 01.02.2019 №0000581412 на суму 477 902,00 грн. та податковою декларацією податку на прибуток підприємств від 20.02.2020 на суму 6 916,00 грн.).

Разом з тим, щодо нарахування та стягнення податковим органом пені в сумі 237 911,02 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, зі змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі №560/1728/19 судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 №0000581412 стали висновки акту перевірки про те, що дочірнім підприємством "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" завищено задекларовані показники у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (форма №2-м) в загальній сумі 1 404 202 грн. Зокрема, завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в загальній сумі 1 189 319 грн., в тому числі за: 2015 рік в сумі 775 721 грн., за 2016 рік 383 101 грн., 2017 рік в сумі 30 497 грн. в результаті віднесення до її складу витрат без підтверджуючих первинних документів. Також, завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 214 883 грн., в тому числі за: 9 місяців 2017 року в сумі 214 883 грн. в результаті віднесення до її складу витрат, не врахованих у минулих періодах і не підтверджених первинними документами, що порушує п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаних обставин, податковим органом здійснено нарахування пені в сумі 237 911,02 грн. на виявлені суми занижень податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення рішення від 01.02.2019 №0000581412, відповідно до якого сума податкового зобов`язання становить 412 793 грн. та штрафна санкція - 65 109 грн., що підтверджується долученим представником позивача до матеріалів справи детальним розрахунком пені на суму 237 911,02 грн.

Згідно з детальним розрахунком пені, датою початку нарахування пені щодо суми заниження податкового зобов`язання за грудень 2015 року є 10.03.2016, а датою закінчення нарахування пені є 09.05.2018; також датою початку нарахування пені щодо сум заниження податкового зобов`язання є наступні дати 20.05.2016, 19.08.2016, 19.11.2016, 19.02.2017, 11.03.2018, 20.05.2018, 19.08.2018, тоді як датою закінчення нарахування пені є 14.12.2019.

Тобто, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування пені здійснювалось податковим органом за весь період занижень податкових зобов`язань платником податків з податку на прибуток приватних підприємств за період з 2015 по 2018 роки включно на суми виявленого заниження податкового зобов`язання.

Також, судом апеляційної інстанції з інтегрованої картки платника податку, долученої позивачем до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 128-133) встановлено, що нарахування пені здійснювалось на підставі пп. 129.1.2 ст. 129 ПК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо нарахування та стягнення пені в сумі 237 911,02 грн., з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

Статтею 129 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017) встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Тобто, наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

У зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 129.1 викладений в наступній редакції:

129.1. Нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Тобто, законодавцем змінено правове регулювання цього питання і передбачено, що пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції з 01.01.2017 не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

При цьому, судом також встановлено, пеня згідно інтегрованих карток платника нараховувалась позивачу на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом при нарахуванні пені застосовувалась норма статті 129 ПК України в редакції до 01.01.2017, тоді як право у податкового органу на нарахування пені виникло після проведення перевірки та оформлення її результатів (винесення податкового повідомлення-рішення від 01.02.2019 №0000581412), тобто після 01.01.2017.

Наявність вказаних обставин є обов`язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. І оскільки на момент застосування такої процедури вже діяла норма у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування.

Отже, статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2019 по справі №820/6468/17 та від 14.05.2020 по справі 822/3190/17.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом неправомірно нараховано пеню в розмірі 237 911,02 грн. на підставі пп. 121.1.2 п. 121.1 ст. 129 ПК України в редакції Податкового кодексу України до 01.01.2017, а саме за весь період занижень дочірнім підприємством "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" податкових зобов`язань.

Також, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на порядок нарахування пені, а також враховуючи, що нарахування пені не оформлюється окремим рішенням, судом в межах позову про стягнення боргу має бути перевірена правильність нарахування пені.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №804/2924/17.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення розміру нарахованої пені в сумі 237 911.02 грн. та відмовою в цій частині в задоволенні адміністративного позову.

Згідно п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених положень Податкового кодексу України свідчить, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів з рахунків платника податків, який має податковий борг.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на неврахування усіх обставин в справі, що мають значення для її вирішення, рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 237 911,02 грн. є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині стягнення розміру нарахованої пені в сумі 237 911,02 грн. та відмовити в цій частині в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також, згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідачем сплачено судовий збір в сумі 16 261,14 грн., відповідно до платіжного доручення №1729 від 17.12.2020.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в частині стягнення розміру нарахованої пені в сумі 237 911,02 грн., колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області на користь дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" підлягає судовий збір в сумі 5 353 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу скасувати в частині стягнення нарахованої пені в сумі 237 911,02 грн.

В цій частині адміністративного позову відмовити.

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ЄДРПОУ 43142957) на користь дочірнього підприємства "Котломаш" відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" (Хмельницька обл., Красилівський район, м. Красилів, вул. Центральна, буд. 16, ЄДРПОУ 36475350) судовий збір в сумі 5 353 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.