Рішення

від 16.02.2021 по справі 624/827/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/827/20

№ провадження 2/624/22/21

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 16 лютого 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/827/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви до Кегичівської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ОСОБА_3 є її батьком. На день відкриття спадщини спадкоємцями є вона та ОСОБА_2 , але він не бажає звертатися до нотаріуса і отримувати спадщину батька.

Шлюб між батьками був розірваний 05 квітня 2005 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, а тому мати позивача не є спадкоємцем.

За життя батько заповіт не укладав, тому спадкоємець першої черги за законом є позивач.

До складу спадщини ОСОБА_3 включено земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,74 га, кадастровий номер 6323184800:08:001:0154 на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області, визначену державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №748244.

Після смерті батька позивач своєчасно, на протязі шести місяців, не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Причинами пропуску стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку, яка народилася недоношеною і потребувала постійної уваги та догляду, а потім декілька разів хворіла, тривалий час лікувалася та була прикута до ліжка.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 січня 2021 року.

У підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність:

- позивач про підтримання позову та залишення за собою судових витрат, просить прийняти рішення в підготовчому засіданні;

- відповідач Рояківська сільська рада Харківської області про визнання позову, просить задовольнити;

- ОСОБА_2 позов визнає, підтверджує, що не бажає приймати спадщину батька та не буде звертатися з заявою до нотаріуса. Рішення просить прийняти в підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.200 ЦПК України встановлено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як передбачено ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 серпня 2018 року Кегичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.14).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано 05 квітня 2005 року, актовий запис №37, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 (а.с.11).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №748244 ОСОБА_3 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,74 га, кадастровий номер 6323184800:08:001:0154 на території Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області (а.с.12).

ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_6 24 серпня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого виконавчим комітетом Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області (а.с.6).

Згідно з довідками Базилівщинської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 знаходилася на амбулаторному лікуванні (а.с.7-9).

Відповідно до листа Кегичівської державної нотаріальної контори від 04 червня 2020 року №444/01-16 спадкова справа на ім`я ОСОБА_3 не відкривалася. Заява про прийняття спадщини в строк подана не була. ОСОБА_1 вважається такою, що спадщину не прийняла (а.с.3).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 2 ст. 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження пояснення позивача стосовно того, що вона пропустила строк, необхідний для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження доньки та довідками з лікарні.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування . Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини, на які посилається позивач як на підстави пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , заслуговують на увагу та на думку суду є поважними причинами.

Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано. Відповідачами позов визнано, заперечень не надано.

Позивач заявила, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, ст. 1217, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_7 до Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області, ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_8 додатковий строк для подання заяви до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області щодо прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах двох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Гутирівка, Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: Рояківська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місце знаходження: 61420, Харківська область, Кегичівський район, с. Рояківка.

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Гутирівка Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Куст