Ухвала

від 15.02.2021 по справі 755/12110/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12110/19

Провадження №: 6/755/299/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, цивільну справу за поданням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду фізично особи ОСОБА_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань, покладених рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/12110/19, мотивуючи тим, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича перебуває виконавче провадження № 60850805 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року. На неодноразові виклики та вимоги державного виконавця боржник до відділу не з`являвся, заяв стосовно своєї неявки не надав. Конверти з викликами та вимогами поверталися у зв`язку з неврученням. За час перебування виконавчого документу на виконанні відділу з 10 грудня 2019 року боржник нехтував своїми обов`язками. Слід зазначити, що боржник є особою, якій на підставі закону може бути відмовлено у виїзді за кордон і відповідні органи прикордонної служби України, за умови наявності в них відповідної інформації, мають право відмовити такій особі у виїзді за кордон. Враховуючи викладене, міра примусового заходу, як обмеження у праві виїзду за межі України змусить боржника виконати зобов`язання за судовим рішенням. Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство не містить, а тому саме з метою виконання рішень суду, необхідно застосувати до боржника таку міру примусового впливу.

За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно доч.3,4ст.441Цивільного процесуальногокодексу України,суд можепостановити ухвалупро тимчасовеобмеження управі виїздуза межіУкраїни фізичноїособи,яка єборжником заневиконаним неюсудовим рішенням,на строкдо повноговиконання такогосудового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Вивчивши подання, дослідивши докази по справі, які наданні приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем, суд приходить наступного.

Судом встановлено, що у примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича перебуває виконавче провадження № 60850805, щодо примусового виконання виконавчого листа №755/12110/19, від 06 грудня 2019 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 155000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1550,00грн., а всього на загальну суму 156560,00 грн.

10 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

10 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 .

10 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

11 грудня 2019 року, на виконання постанови від 10 грудня 2019 року, надійшла відповідь з Пенсійного Фонду України, де значиться, інформація, що ОСОБА_1 не є особою яка отримує пенсію, не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, також відсутні відомості про останнє місце роботи боржника.

20 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем, винесено постанову про арешт майна боржника, а саме накладено арешт на частку боржника у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мегатрейдер», код ЄДРПОУ 37847541 та частку боржника у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Атлант-Аудит»», код ЄДРПОУ 38202097.

03червня 2020року на виконання постанови від 20 травня 2020 року, надійшла відповідь з Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, де зазначається інформація про накладення арешту на корпоративні права у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейдер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Атлант-Аудит»», які належать боржнику ОСОБА_1

05червня 2020року на виконання постанови від 20 травня 2020 року, надійшла відповідь з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначається інформація про внесення запису у вигляді попередження про накладення арешту на корпоративні права у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейдер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Атлант-Аудит»», які належать боржнику ОСОБА_1

15 травня 2020 року боржнику ОСОБА_1 було скеровано виклик приватного виконавця від 14 травня 2020 року із вимогою явки в офіс приватного виконавця на 27 травня 2020 року та надання документів. Вказаний виклик був направлений за адресою місця реєстрації боржника: АДРЕСА_1 , проте 27 травня 2020 року боржник за викликом не з`явився.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст.6Закону №3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст.10ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України постановою КабінетуМіністрів України№ 57від 27січня 1995року передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до п. 8 ст.19Закону України«Про Державнуприкордонну службуУкраїни» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Відповідно дороз`ясненьВерховного судуУкраїни від01.02.2013року,викладених усудовій практиціщодо вирішенняпитання протимчасове обмеженняу правівиїзду замежі України,Законом передбаченоюридичні санкціїу виглядітимчасового обмеженняу правівиїзду неза наявністьфакту невиконаннязобов`язань,а заухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження не можу розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права виїзду за межі України.

Під час розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

В порядку ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону, а саме за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи та майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи розмір боргу, з урахуванням вжитих приватним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа, їх співмірність у співвідношенні запропонованих заходів обмеження до суми боргових зобов`язань, суд не вбачає підстав для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , за відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон з метою ухилення від сплати боргу, та які б свідчили, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.

Крім того, виходячи з наданих приватним виконавцем документів, примусове виконання рішення суду триває з 10 грудня 2019 року, в межах проведення виконавчих дій приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника та грошові кошти, однак до подання не долучено доказів, які мали підтвердити вчинення державним виконавцем дій, пов`язаних з реалізацією арештованого майна, та погашення боргу боржником за рахунок реалізованого майна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відмовити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIIIвід03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я :