Рішення

від 06.09.2007 по справі 34/225пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/225пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.09.07 р.                                                                               Справа № 34/225пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Приватного малого підприємства “Івушка”  м. Донецьк   

до відповідача -  Київська районна у м. Донецьку Рада    

про визнання права власності.

за участю представників сторін:

від позивача – Моргунова Л.Є - директор

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Приватним малим підприємством “Івушка” м. Донецьк до Київської районної у м. Донецьку Ради про визнання права власності на  складські приміщення розташовані за адресою  м. Донецьк – 83004, вул. Треньова, 2а за позивачем.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Донецької міської Ради від 29 вересня 1993року №18/37  про виділення  земельної ділянки під будівництво складських приміщень, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою , рішення Київської в м. Донецьку Ради №50 від 29.01.2001року про присвоєння адресу складським приміщенням, технічний паспорт на приміщення.

Відповідач у відзиві від 29 серпня 2007року, 30 серпня 2007 року, проти задоволення позову  заперечує та зазначає, що відповідно до ст.311 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

За клопотанням позивача та відповідача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 13511363.

Відповідно до Державного акту  на право постійного користування землею №18/37 від 29 вересня 1993року, Приватному малому підприємству “Івушка” надано у постійне користування 0,12 гектарів землі для будівництва складських приміщень по                         вул. Треньова.

Згідно рішення Донецької міської Ради народних депутатів від 29 вересня 1993року №18/37 позивачу дозволено проектування та будівництво складських приміщень на земельній ділянці площею 0,12 гектарів по вул. Треньова у Київському районі.

КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька видано  12 липня 2007року технічний паспорт  на виробничий будинок складське приміщення літ. А-1 по                    вул. Треньова, 2а, м. Донецька . Згідно додатку до технічного паспорту  експлуатація приміщень до плану поверхів  виробничого будинку, №2а, літер А-1, вул. Треньова,           м. Донецьк загальна площа приміщень по А-1 складає 165,0 кв. м.

Згідно до висновку ДП науково-дослідницького та проектного інституту  про  технічний стан  будівних конструкцій складу, розташованого на вул. Треньова , 2а у Київському районі м. Донецька, будівничі конструкції обстеженої будівлі знаходяться у нормальному технічному стані, міцність та стійкість несучих  будівничих конструкцій складу  достатньо для сприйняття діючих навантажень, склад, розташований на вул. Треньова, 2а у Київському районі м. Донецька може бути  прийнят до експлуатації.   

На час розгляду справи у суді, позивач користується земельною ділянкою на якій розташовані спірні об'єкти на підставі державного акту на право постійного користування землею.   

Стаття 376 Цивільного кодексу України встановлює, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. ( частина 1 ст. 376 ЦК України)

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки згідно державного акту на права постійного користування землею позивачу в постійне користування відповідну земельну ділянку площею 0,209 гектарів та узгоджена земельна ділянка для будівництва складських приміщень по вул.. Треньова  та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що позивача  виникло право власності на збудовані магазини з моменту завершення його будівництва.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача будівлями, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.

Згідно до п.2 ст.3  Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача, щодо визнання права власності на  складські приміщення розташовані за адресою м. Донецьк – 83004, вул.. Тренера, 2а ,  підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача,  так як саме з його вини виник спір.

На підставі  ст.3, частини 1 ст. 376 ЦК України  та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Приватного малого підприємства “Івушка”  м. Донецьк   до  Київської районної у м. Донецьку Ради про визнання права власності на  складські приміщення розташовані за адресою м. Донецьк – 83004, вул. Треньова, 2а ,  задовольнити повністю.

Визнати право власності Приватного малого підприємства “Івушка”  м. Донецьк на об'єкт нерухомого майна – самовільно збудовані складські приміщення розташовані за адресою   м. Донецьк – 83004, вул. Треньова, 2а.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя