Ухвала

від 17.02.2021 по справі 308/8141/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8141/20

1-кс/308/3654/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна:

В с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 21244883600:10:011:0011 та 2124883600:10:011:0012, площею по 2га кожна, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Коритнянської сільської ради, власниками яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2018 у справі №308/1169/18, за клопотанням слідчого, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070000000235 від 24.11.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України, було накладено арешт, в тому числі, на земельні ділянки, належні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В подальшому, з кримінального провадження №12017070000000235 від 24.11.2017 було виділено матеріали та присвоєно номер кримінального провадження №12019070000000271 від 25.09.2019 за ч. 1 ст. 364 КК України. Обґрунтовуючи вимоги клопотання, адвокат зазначає, що в ухвалі слідчого судді невмотивовано необхідність мети забезпечення арешту майна, необґрунтовано можливість використання земельних ділянок в якості доказів у кримінальному провадженні, не підтверджено, що у випадку не накладення арешту на такі, можна було б запобігти можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. На даний час, мети і завдання арешту майна не досягнуто, потреба у подальшому його застосуванні відпала.

У судове засідання заявник не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, таке підтримує і просить задовольнити.

У судове засідання слідча не з`явилася, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, не заперечує проти його задоволення.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070000000235 від 24.11.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070000000235 від 24.11.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2018 у справі №308/1169/18 накладено арешт із забороною відчуження, в тому числі, на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами, а саме:

- №2124883600:10:011:0012, площею 2,0га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319808721248, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту, та перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_5 ;

- №2124883600:10:011:0011, площею 2,0га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302143121000, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту, та перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_4 .

Накладення арешту також підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №163969961 від 17.04.2019 та №163969027 від 17.04.2019.

27.09.2019 прокурором відділу прокуратури Закарпатської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6 винесено постанову, якою вирішено виділити з матеріалів досудового розслідування за №12017070000000235 від 24.11.2017 матеріали відносно посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України по факту передачі у приватну власність земельних ділянок за кадастровими номерами №2124883600:10:011:0007, №2124883600:10:011:0010, №2124883600:10:011:0012, №2124883600:10:011:0011, №2124883600:10:011:0008, №2124883600:10:011:0006, та приєднати до матеріалів кримінального провадження №12019070000000271.

30.09.2019 старшим слідчим відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070000000235 від 24.11.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

19.10.2020 слідчим СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області рядовим поліції ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000271 від 25.09.2019 за ч. 1 ст. 364 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.06.2020 по справі №727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 20.03.1952 року встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

За таких обставин, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги той факт, що кримінальне провадження закрите та те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть вже тривалий час користуватися належним їм майном (земельними ділянками), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2018 по справі №308/1169/18 на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами, а саме:

- №2124883600:10:011:0012, площею 2,0га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319808721248, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту, та перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- №2124883600:10:011:0011, площею 2,0га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302143121000, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту, та перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1