Ухвала

від 17.02.2021 по справі 757/34675/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34675/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Горової Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Іпотека кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаренко Олександри Сергіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козій Анни Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Тридента Агро , ОСОБА_4 , про визнання недійними правочинів, визнання права вимоги та права іпотекодержателя, дії відповідачів незаконними, скасування реєстраційних записів та рішення про проведену держану реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 01 вересня 2020 року до суду подано копії позовної заяви з додатками, оригінал документу про сплату судового збору.

04 вересня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами загального провадження.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про витребування доказів, вмотивоване тим, що для повного і всебічного з`ясування обставин справи, суд має безпосередньо дослідити матеріали реєстраційних справ щодо вказаних об`єктів нерухомого майна, оскільки матеріали реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна підтверджуватимуть дійсне укладення договорів про відступлення права вимоги від 07 вересня 2016 року, договорів купівлі-продажу від 24 квітня 2018 року, які оспорюються у даній справі. Крім того, із вказаних матеріалів можна буде у хронологічній послідовності дослідити рееєстраційні дії, що вчинялись щодо об`єктів нерухомого майна.

Суд, вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про доцільність витребування доказів, з огляду на наступне.

Згідно з нормою, що міститься в абзаці шостому пункту 1 частини першої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV, зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Відтак, оскільки об`єкти нерухомого майна знаходяться у садовому товаристві Роздолля м. Українка Обухівського району Київської області, реєстраційні справи перебувають в Обухівській районній державній адміністрації.

За приписами частини першої статті 17 вказаного Закону від 01 липня 2004 року № 1952-IV, реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Відповідно до частини шостої статті 17 спеціального Закону України, витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

У відповідності до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії рівності зброї , тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі Рожков проти РФ від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип рівності зброї передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

У рішеннях у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 року визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

У даному випадку, оскільки у сторони позивача є обґрунтовані перешкоди у самостійному отриманні зазначених доказів, а також з метою повного та об`єктивного встановлення обставин справи, підтвердження або спростування доводів сторін, докази необхідно витребувати.

Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 81, 83, 84, 261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про витребування доказів у справі задовольнити.

Витребувати в Обухівської районної державної адміністрації Київської області належним чином засвідчені копії реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна:

- земельної ділянки, площею 0, 12 га, кадастровий номер 3223151000:04:066:0123, що знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, садове товариство Роздолля , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1383529132231;

- садового будинку, загальною площею 495, 9 кв м, житловою площею 76,2 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 3223151000:04:065:0091, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1020058332231.

Зобов`язати Обухівську районну державну адміністрацію Київської області надати запитувані документи протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про витребування у них письмових доказів.

Роз`яснити особі, у якої витребовуються судом докази, що відповідно до вимог статті 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І. В. Литвинова